Перша українсько-польська археологічна експедиція виявила цінні артефакти на залишках Кодацької фортеці, що під Дніпропетровськом. Про це сьогодні у Дніпропетровську розповіли учасники розкопок.
За словами старшого наукового співробітника науково-дослідницької лабораторії археології «Придніпров’я» Дніпропетровського національного університету Володимира Шелобудова, польські та українські дослідники здійснювали розкопки не в самій фортеці, а за сто метрів на південь від неї, де зберігся культурний шар.
«Знявши 20-25 сантиметрів першого орного шару, ми виявили велику кількість кераміки 17-19 століть. Також траплялися кулі й монети. На глибині 40 сантиметрів ми виявили глинобитну підлогу житла початку 19 століття. Крім того, ми виявили польські монети 1620- х років, а також прусські монети того ж періоду. Ці гроші свідчать про те, що тут вирувало життя і йшов товарний обмін. Про це свідчить і знайдена товарна пломба (торговий знак, що свідчить про якість товару). Виявлений нами на пломбі хрест говорить про те, що товар, швидше за все, шовк або оксамит, прибув із Франції», – сказав дослідник.
Науковий керівник лабораторії археології «Придніпров’я» Дніпропетровського національного університету Ірина Ковальова також розповіла про цьогорічні розкопки самої земляної фортеці.
«Ми досліджували бастіон, тобто саму фортифікаційну споруду. На зрізі ми побачили всі етапи її спорудження. Тут ми виявили ядра, кулі, мідний таганок для приготування їжі та кераміку, причому дуже», – сказала Ірина Ковальова.
За словами дослідників, польські й українські археологи дійшли висновку, що ця ділянка дуже перспективна для розкопок і обстеження території треба продовжувати. Зараз усі знахідки міжнародної експедиції в процесі систематизації, потім їх передадуть до Дніпропетровського національного історичного музею. Найцікавіші експонуватимуть, решту – зберігатимуть у фондах.
Кодак – фортеця на правому березі Дніпра, за 10 кілометрів від Дніпропетровська. Збудована польським урядом у липні 1635 року, щоб ізолювати Запоріжжя і Дон від України і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ. Зруйнована козаками під проводом Богдана Хмельницького.
За словами старшого наукового співробітника науково-дослідницької лабораторії археології «Придніпров’я» Дніпропетровського національного університету Володимира Шелобудова, польські та українські дослідники здійснювали розкопки не в самій фортеці, а за сто метрів на південь від неї, де зберігся культурний шар.
«Знявши 20-25 сантиметрів першого орного шару, ми виявили велику кількість кераміки 17-19 століть. Також траплялися кулі й монети. На глибині 40 сантиметрів ми виявили глинобитну підлогу житла початку 19 століття. Крім того, ми виявили польські монети 1620- х років, а також прусські монети того ж періоду. Ці гроші свідчать про те, що тут вирувало життя і йшов товарний обмін. Про це свідчить і знайдена товарна пломба (торговий знак, що свідчить про якість товару). Виявлений нами на пломбі хрест говорить про те, що товар, швидше за все, шовк або оксамит, прибув із Франції», – сказав дослідник.
Науковий керівник лабораторії археології «Придніпров’я» Дніпропетровського національного університету Ірина Ковальова також розповіла про цьогорічні розкопки самої земляної фортеці.
«Ми досліджували бастіон, тобто саму фортифікаційну споруду. На зрізі ми побачили всі етапи її спорудження. Тут ми виявили ядра, кулі, мідний таганок для приготування їжі та кераміку, причому дуже», – сказала Ірина Ковальова.
За словами дослідників, польські й українські археологи дійшли висновку, що ця ділянка дуже перспективна для розкопок і обстеження території треба продовжувати. Зараз усі знахідки міжнародної експедиції в процесі систематизації, потім їх передадуть до Дніпропетровського національного історичного музею. Найцікавіші експонуватимуть, решту – зберігатимуть у фондах.
Кодак – фортеця на правому березі Дніпра, за 10 кілометрів від Дніпропетровська. Збудована польським урядом у липні 1635 року, щоб ізолювати Запоріжжя і Дон від України і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ. Зруйнована козаками під проводом Богдана Хмельницького.