Низка кримських громадських і політичних організацій – проти «передчасного» підписання угоди про асоціацію з ЄС. Цікаво, що із закликом не поспішати з підписанням цього важливого для України та її керівництва документа першими в автономії виступили не проросійські, а кримськотатарські організації. Набагато дивніше, що проти президентського курсу виступили ті, кого в місцевій пресі називають «могильовськими татарами» – представники кримськотатарських громадсько-політичних груп, які публічно і фактично підтримують уряд Анатолія Могильова та вважаються провладними і пропрезидентськими.
Заяву, надіслану президенту України, керівникам Європейського союзу та урядам 28 країн-членів ЄС, підписали керівники громадської організації «Міллі Фірка», Фонду досліджень і підтримки корінних народів Криму, Кримської республіканської організації партії «Об’єднані ліві і селяни», Республіканської федерації татар і башкирів Криму, Кримського центру «Ініціатива» і благодійного фонду «Ватандаш-Співвітчизник». Представники цих організацій перебувають в жорсткій опозиції до Меджлісу кримськотатарського народу і тісно співпрацюють з урядом автономії, деякі з них включені до Ради представників кримськотатарського народу при президентові України.
У документі мовиться, що без дотримання прав корінних народів України, відновлення прав і реабілітації раніше репресованого кримськотатарського народу, а також інших етнічних спільнот, репресованих за національною ознакою, підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом є передчасним і невиправданим, а законність підписання викликатиме великі сумніви.
«Підписання такої угоди може відбутися також за умови, що ЄС гарантує корінним народам України, в тому числі і раніше репресованому кримськотатарському народу та іншим репресованим етнічним групам, відновлення на законодавчому рівні і дотримання їхніх прав та інтересів, а також за умови, що ЄС візьме на себе фінансовий тягар, пов’язаний з рішенням всього комплексу питань і проблем репресованих і корінних народів Криму й України», – мовиться у документі.
Там же уряд України жорстко критикують за відсутність закону про реабілітацію депортованого кримськотатарського народу, призупинення держпрограми з повернення та облаштування раніше депортованих громадян, відсутність прогресу у земельному питанні, за непродовження Бішкецької угоди, за незабезпечення умов для розвитку кримськотатарської мови, культури та освіти і за невиконання рекомендацій цілої низки авторитетних міжнародних структур, зокрема, Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації і верховного комісара ОБСЄ з прав етнічних меншин.
Загалом, критика більш ніж справедлива. Але слід зауважити, що її автори політично досить глибоко інтегровані у владу, тісно з нею співпрацюють і жорстко критикують Меджліс саме за ті ж вимоги. Але, якщо Меджліс озвучує їх давно і пропонує владі чіткі шляхи їхнього виконання, то «могильовські татари» досі лише хвалили і республіканську владу, і президента.
З чим пов’язаний цей «бунт лакеїв»? Схоже, геополітику тут не слід шукати. Хоча та ж «Міллі Фірка» свого часу запрошувала російські танки до України і закликала бути готовим до того, що «вже у найближчі 8-10 років, не виключено, що й раніше, ситуація вимагатиме скликання Установчого з’їзду національних співтовариств Криму з проголошенням на ньому Кримської республіки з усіма наслідками, що витікають із цього».
Найвірогідніше, що представники провладних кримськотатарських організацій відчули, що влада до них охолола. Рада представників кримськотатарського народу з квітня не збирається і все активніше у владних коридорах обговорюється тема не її переформатування, а повної ліквідації. За два роки свого існування ця структура запам’яталася лише нападками на Меджліс і претензіями на ті чи інші посади в органах влади.
Очевидно, урядовці зрозуміли справжню ціну антимеджлісівським опозиціонерам та їхнє місце в кримськотатарській спільноті. І коли цих активістів перестали пускати до владних приміщень далі приймальні голови недіючої Ради представників кримськотатарського народу, в тих прорізався голос.
І зараз він звучить проти лінії президента і навіть спрямований на його залякування. Один з керівників «Міллі Фірка», заступник голови Ради представників кримськотатарського народу при президентові України Віасві Абдураїмов навіть пригрозив підняттям питання про законність переходу Криму до складу України, якщо угода про асоціацію з ЄС буде підписана. За його словами, на Крим багато претендентів й Україна в їхньому списку остання.
Заяву, надіслану президенту України, керівникам Європейського союзу та урядам 28 країн-членів ЄС, підписали керівники громадської організації «Міллі Фірка», Фонду досліджень і підтримки корінних народів Криму, Кримської республіканської організації партії «Об’єднані ліві і селяни», Республіканської федерації татар і башкирів Криму, Кримського центру «Ініціатива» і благодійного фонду «Ватандаш-Співвітчизник». Представники цих організацій перебувають в жорсткій опозиції до Меджлісу кримськотатарського народу і тісно співпрацюють з урядом автономії, деякі з них включені до Ради представників кримськотатарського народу при президентові України.
У документі мовиться, що без дотримання прав корінних народів України, відновлення прав і реабілітації раніше репресованого кримськотатарського народу, а також інших етнічних спільнот, репресованих за національною ознакою, підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом є передчасним і невиправданим, а законність підписання викликатиме великі сумніви.
«Підписання такої угоди може відбутися також за умови, що ЄС гарантує корінним народам України, в тому числі і раніше репресованому кримськотатарському народу та іншим репресованим етнічним групам, відновлення на законодавчому рівні і дотримання їхніх прав та інтересів, а також за умови, що ЄС візьме на себе фінансовий тягар, пов’язаний з рішенням всього комплексу питань і проблем репресованих і корінних народів Криму й України», – мовиться у документі.
Там же уряд України жорстко критикують за відсутність закону про реабілітацію депортованого кримськотатарського народу, призупинення держпрограми з повернення та облаштування раніше депортованих громадян, відсутність прогресу у земельному питанні, за непродовження Бішкецької угоди, за незабезпечення умов для розвитку кримськотатарської мови, культури та освіти і за невиконання рекомендацій цілої низки авторитетних міжнародних структур, зокрема, Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації і верховного комісара ОБСЄ з прав етнічних меншин.
Загалом, критика більш ніж справедлива. Але слід зауважити, що її автори політично досить глибоко інтегровані у владу, тісно з нею співпрацюють і жорстко критикують Меджліс саме за ті ж вимоги. Але, якщо Меджліс озвучує їх давно і пропонує владі чіткі шляхи їхнього виконання, то «могильовські татари» досі лише хвалили і республіканську владу, і президента.
З чим пов’язаний цей «бунт лакеїв»? Схоже, геополітику тут не слід шукати. Хоча та ж «Міллі Фірка» свого часу запрошувала російські танки до України і закликала бути готовим до того, що «вже у найближчі 8-10 років, не виключено, що й раніше, ситуація вимагатиме скликання Установчого з’їзду національних співтовариств Криму з проголошенням на ньому Кримської республіки з усіма наслідками, що витікають із цього».
Найвірогідніше, що представники провладних кримськотатарських організацій відчули, що влада до них охолола. Рада представників кримськотатарського народу з квітня не збирається і все активніше у владних коридорах обговорюється тема не її переформатування, а повної ліквідації. За два роки свого існування ця структура запам’яталася лише нападками на Меджліс і претензіями на ті чи інші посади в органах влади.
Очевидно, урядовці зрозуміли справжню ціну антимеджлісівським опозиціонерам та їхнє місце в кримськотатарській спільноті. І коли цих активістів перестали пускати до владних приміщень далі приймальні голови недіючої Ради представників кримськотатарського народу, в тих прорізався голос.
І зараз він звучить проти лінії президента і навіть спрямований на його залякування. Один з керівників «Міллі Фірка», заступник голови Ради представників кримськотатарського народу при президентові України Віасві Абдураїмов навіть пригрозив підняттям питання про законність переходу Криму до складу України, якщо угода про асоціацію з ЄС буде підписана. За його словами, на Крим багато претендентів й Україна в їхньому списку остання.