Київ – Промислове виробництво в Україні скоротилося на 5,4 відсотка у серпні цього року порівняно з серпнем минулого року, повідомляє Держстат. Це тривожна тенденція, яка матиме вплив на стабільність національної валюти та рівень доходів громадян, зауважив в інтерв’ю Радіо Свобода економіст Українського інституту публічної політики Ільдар Ґазізуллін. За його словами, Україні вкрай необхідні додаткові інвестиції.
– Пане Ґазізуллін, українська економіка у занепаді й потребує негайного порятунку, чи ситуація не така вже й загрозлива?
– Дуже складна ситуація з традиційними експортерами. Це – металурги, виробники добрив, машинобудування. Водночас, сільське господарство зростає, буде гарний врожай. Не все погано, очевидно, але якщо економіка не залучає інвестицій, а інвестиції перебувають на рекордно низькому рівні, якщо є проблеми торговельні з нашими головними партнерами – з Євросоюзом через утилізаційний збір, з Росією, це означає, що буде дедалі важче конкурувати, виходити на інші ринки, забезпечувати країну валютними надходженнями. Це дуже тривожна тенденція. Треба щось робити.
– Для громадян які будуть наслідки скорочення промислового виробництва?
– Можна припустити, що на деяких підприємствах відклали плани щодо збільшення заробітних плат, премій. Можливо, на деяких підприємствах, особливо у машинобудуванні, деяких працівників будуть відпускати у неоплачувану відпустку.
– А чого чекати українцям які більше залежать від видатків державного бюджету?
– Рівень збору податків залишається досить високим. Зокрема, це пояснюється збільшенням податкового тиску на бізнес. Тому ситуація з податками не віддзеркалює ситуацію в економіці, хоча очевидно, що довго так тривати не може. Треба буде все ж таки переглядати державний бюджет у бік скорочення видатків, бо ситуація у реальній економіці гірша, ніж очікували на початку року.
– Чи вплине на вартість гривні загальна економічна ситуація?
– Враховуючи всі економічні фактори, які є, більше підстав вважати, що буде певна тенденція до послаблення обмінного курсу, можливо, до 9 гривень за долар, можливо, до 10. Я гадаю , що це максимум. Водночас, будуть коливання. Зауважу, що йдеться про період у кілька років. Треба буде звикати, що вже не буде такого незмінного курсу – 8 гривень за 1 долар.
– Можливо, українська економіка почне відновлюватися у наступному році, як це передбачає урядовий проект держбюджету-2014?
– У нас амплітуда коливання економіки досить висока, порівняно з іншими, більш розвиненими економіками. Тому може й зростання бути, якщо зовнішня ситуація поліпшиться, надійдуть якісь додаткові інвестиції. У нас, насправді, легко покращити ситуацію. Можливо, буде невеличкий плюс, але, я так гадаю, буде ближче до нульового зростання. Ситуація залишається складною і підстав для оптимізму немає.
– Навіть перспектива долучення України до європейської Зони вільної торгівлі не дає підстав для оптимістичних прогнозів?
– Цей фактор є позитивним, хоча тут є «але». Більшість інвесторів знають Україну вже достатньо добре, на жаль, з поганого боку. Тому вони будуть ретельно дивитися і переконуватися, що уряд дійсно виконує положення угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
– Пане Ґазізуллін, українська економіка у занепаді й потребує негайного порятунку, чи ситуація не така вже й загрозлива?
– Дуже складна ситуація з традиційними експортерами. Це – металурги, виробники добрив, машинобудування. Водночас, сільське господарство зростає, буде гарний врожай. Не все погано, очевидно, але якщо економіка не залучає інвестицій, а інвестиції перебувають на рекордно низькому рівні, якщо є проблеми торговельні з нашими головними партнерами – з Євросоюзом через утилізаційний збір, з Росією, це означає, що буде дедалі важче конкурувати, виходити на інші ринки, забезпечувати країну валютними надходженнями. Це дуже тривожна тенденція. Треба щось робити.
– Для громадян які будуть наслідки скорочення промислового виробництва?
– Можна припустити, що на деяких підприємствах відклали плани щодо збільшення заробітних плат, премій. Можливо, на деяких підприємствах, особливо у машинобудуванні, деяких працівників будуть відпускати у неоплачувану відпустку.
– А чого чекати українцям які більше залежать від видатків державного бюджету?
– Рівень збору податків залишається досить високим. Зокрема, це пояснюється збільшенням податкового тиску на бізнес. Тому ситуація з податками не віддзеркалює ситуацію в економіці, хоча очевидно, що довго так тривати не може. Треба буде все ж таки переглядати державний бюджет у бік скорочення видатків, бо ситуація у реальній економіці гірша, ніж очікували на початку року.
– Чи вплине на вартість гривні загальна економічна ситуація?
– Враховуючи всі економічні фактори, які є, більше підстав вважати, що буде певна тенденція до послаблення обмінного курсу, можливо, до 9 гривень за долар, можливо, до 10. Я гадаю , що це максимум. Водночас, будуть коливання. Зауважу, що йдеться про період у кілька років. Треба буде звикати, що вже не буде такого незмінного курсу – 8 гривень за 1 долар.
– Можливо, українська економіка почне відновлюватися у наступному році, як це передбачає урядовий проект держбюджету-2014?
– У нас амплітуда коливання економіки досить висока, порівняно з іншими, більш розвиненими економіками. Тому може й зростання бути, якщо зовнішня ситуація поліпшиться, надійдуть якісь додаткові інвестиції. У нас, насправді, легко покращити ситуацію. Можливо, буде невеличкий плюс, але, я так гадаю, буде ближче до нульового зростання. Ситуація залишається складною і підстав для оптимізму немає.
– Навіть перспектива долучення України до європейської Зони вільної торгівлі не дає підстав для оптимістичних прогнозів?
– Цей фактор є позитивним, хоча тут є «але». Більшість інвесторів знають Україну вже достатньо добре, на жаль, з поганого боку. Тому вони будуть ретельно дивитися і переконуватися, що уряд дійсно виконує положення угоди про асоціацію з Європейським Союзом.