Про ціну сланцевого газу ще рано говорити – експерт

Жанна Безп’ятчук

Київ – Сланцевий газ в Україні можуть почати видобувати наступного року. Український уряд підписав операційну угоду з компанією Shell, за якою вона отримує право взятися за розробку Юзівського родовища в Харківській та Донецькій областях уже цього року. Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький переконує, що до 2020 року Україна зможе забезпечити весь свій попит за рахунок власного газу. Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що тисяча кубічних метрів такого пального коштуватиме Україні 120-130 доларів у порівнянні з 440 доларами за російський газ. Наскільки обґрунтованим є такий оптимізм урядовців, Радіо Свобода попросило прокоментувати Едварда Чоу – відомого міжнародного експерта в галузі енергетики з Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні.

– Наскільки ця угода про видобуток газу з компанією Shell може допомогти Україні подолати її газову залежність від Росії?

Едвард Чоу

– Я думаю, що про значення сланцевого газу ще рано говорити. Знадобиться певна кількість років, щонайменше три-п’ять, коли з’явиться достатньо інформації про можливості для його виробництва та, що найважливіше, – про витрати на таке виробництво. Український уряд має покращити бізнес-клімат, який був дуже поганим для виробників природного газу на внутрішньому ринку впродовж останніх 20 років. Це стосуватиметься й виробництва звичайного природного газу.

Україні потрібне вільне ціноутворення, доступ на ринок, доступ до трубопроводів, кращі гарантії прав інвесторів. Якщо ці зміни охоплять індустрію в цілому, а не лише різні проекти Shell, Chevron чи ExxonMobil, це вплине на ситуацію конкретно й швидко, а розвиток виробництва сланцевого газу – це довготермінові перспективи.

– Що Україні варто зробити, аби не повторити помилок Польщі, звідки кілька великих компаній, націлених на видобуток сланцевого газу, пішли, бо їхні очікування щодо його запасів не справдились?

Українські родовища сланцевого газу, НАН України

– Саме через це я кажу, що дуже рано ще про щось говорити. Справді, деякі великі компанії залишили Польщу. Але так само правда, що деякі компанії вирішили залишитися й розвідувати тамтешні запаси далі. Все залежить від специфіки ситуації на місці. Одна річ – провести загальне дослідження, яке скаже вам: така країна має такі-то потенціальні запаси сланцевого газу. І доволі інша справа – заглибитися у деталі геології окремого родовища, щоб зрозуміти, які технології знадобляться, скільки це коштуватиме. Саме це дозволить оцінити економічну доцільність розробки конкретної свердловини.

Я думаю, що Shell зробив певні кроки, підписавши угоду з Україною, щоб з’ясувати, чого варто очікувати від українських запасів. Я не думаю, що ми маємо очікувати якогось буму.

– Чи будуть ціни на сланцевий газ прив’язуватися до цін на нафту, чи це залежатиме від умов контрактів?

– Це залежатиме від умов контрактів купівлі-продажу газу. В Україні часто можна бачити, як посадовці надто оптимістично налаштовані й називають ціни без розуміння реальних витрат виробництва, ринкової ціни. Ціни на сланцевий газ – це те, про що ще дуже рано говорити. Ціни на газ усе менше прив’язуються до цін на нафту – це світова тенденція. Можна очікувати, що змінюватимуться й умови традиційних довготермінових контрактів, базованих на принципі «бери або плати». З’являється більше постачальників. Ринок газу може розвиватися за тим же сценарієм, що й ринок нафти впродовж останніх 30 років.

Для країн, які мають минуле централізованої командної економіки є спокуса прирівняти ціни до витрат на виробництво, але ціни повинні встановлюватися попитом та пропозицією на ринку. Якщо витрати виробництва великі чи малі, це не значить, що й ціна буде висока чи низька і їм дорівнюватиме чи включатиме ці витрати плюс надцінку.

– Але загалом чи можна сподіватися здешевлення газу для Європи після того, як сланцеве блакитне паливо потече трубопроводами чи попливе танкерами?

– Гадаю, що якщо в регіоні Центрально-Східної Європи почнуть добувати сланцевий газ у великій кількості для комерційних цілей, то це принесе відчутні зміни. Сьогодні регіон надміру залежний від одного джерела імпорту газу. Якщо зросте внутрішнє виробництво цього палива, то це дасть нові надії. Щодо впливу на Західну Європу, то його важче оцінити, тому що ця частина континенту вже користується можливостями, відкритими революцією сланцевого газу в США. Завдяки їй доступнішим на світовому ринку став скраплений газ. Отож, це складова глобальнішого феномену.