Чи вдасться Росія до жорсткого сценарію «примусу України до партнерства»?

Київ – В Росії є кола, які пропонують застосувати проти України жорсткий сценарій «примусу до партнерства», вважають експерти. Однак є сподівання, що протягом найближчого року керівництво Росії не слухатиме «яструбів». Після саміту ЄС у листопаді Росія значно посилить тиск на Україну, але й надалі використовуватиме й економічні, політичні й інформаційні «засоби впливу».

Росія не приховує своїх намірів і послідовно намагається залучити Україну до поглибленої інтеграції на пострадянському просторі. Цю мету Росія задекларувала у концепції зовнішньої політики, затвердженій 2012 року. Завдання України – відстоювати власні позиції й власний вибір.

«Ми задекларували намір йти до Європи, і це вже наше завдання: не ображатися на росіян, а відстоювати свій вибір і працювати», – наголошує заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко.

За прогнозами експерта, в умовах, що склалися, враховуючи внутрішні й міжнародні чинники, керівництво Росії не піддасться на тиск «яструбів» і не запустить, принаймні, протягом найближчого року «жорсткого» сценарію тиску на Україну.

«Жорстких» провокацій з боку Росії найближчим часом не буде

Зараз, на думку Олександра Литвиненка, Росія й далі посилюватиме економічний тиск, інформаційний та політичний тиск.

«Буде інтенсифіковуватися інформаційна пропагандистська кампанія, будуть здійснюватися усі ресурси людей, які співпрацюють з Росією. Ми зараз бачимо, що великі адепти європейського вибору раптом почали казати, що не треба це підписувати. Також будуть спроби вплинути на бізнес та відбуватиметься пошук таких місць, на які можна вплинути», – каже Литвиненко.

«Я хочу наголосити, що після будь-якого результату на саміті у Вільнюсі слід очікувати тільки посилення тиску. Якщо ми підпишемо – покарання, якщо не підпишемо – примусу до зміни політичного курсу», – сказав експерт.

В умовах «м’якого впливу» завжди існує загроза силового сценарію

Думку про те, що перехід Росії до грубих методів впливу на Україну наразі є малоймовірним, поділяє й експерт з питань безпеки Юрій Костюченко.

«Рівень загроз є незначним, якщо опиратися на методи оцінки військово-політичних ризиків», – каже експерт, але, на його думку, треба ще врахувати той факт, що розпочата Росією кампанія «примусу до партнерства» планується і розвивається у термінах «спецоперації».

«На мій погляд, ситуація у відносинах з Росією зараз змінилася порівняно із минулими роками. І через зміну зовнішньополітичної обстановки, і через зміни української політики, і внаслідок деградації системи управління в Росії. Слід визнати, що в умовах політики «м’якого впливу» завжди існує загроза кризового розв’язання конфліктних ситуацій, тобто реалізації силового сценарію», – сказав Юрій Костюченко в ефірі програми «Ми разом».

Експерт наголошує, що «ми є свідками спецоперації «примусу до партнерства». «І тут є декілька проблем. Зокрема, проблемою реалізації цілей спецоперації для російської сторони є відсутність об’єктів, на які здійснюється активний вплив. Тому ми і є свідками дещо хаотичного, хоча і, без сумніву, цілеспрямованого пошуку рішення: наприклад, селективного тиску на великий бізнес через торговельні війни або немотивованих політичних заяв російських чиновників. Основне завдання – блокування європейських прагнень України, що розглядаються як загроза для збереження регіонального статусу Росії. Всі ці дії – частина стратегії впливу», – каже він.

Україна, в силу своїх особливостей, має ресурси, щоб протистояти тиску Росії.

«По-перше, наше суспільство є достатньо різноманітним, а громадська думка є значною мірою диверсифікованою, а тому – достатньо сталою стосовно короткотермінових зовнішніх впливів. Тобто ми тут відносно захищені. По-друге, наша влада є істотно інертною, і це робить її захищеною від тактичних помилок, на використанні яких зазвичай побудовані такого роду спецоперації. Це наразі безперечний плюс. Але далі ситуація все більше залежатиме від нашої власної відповідальності»», – каже Юрій Костюченко.

На користь Україні поки грають й зовнішні обставини, а саме «провальні результати випробувань нових зразків російської зброї, маловтішні результати військових літніх навчань й, на диво, консолідована відсіч західних країн торговельним війнам».

Все це зменшує ризики кризового рішення конфліктної ситуації, тобто переходу до сценаріїв «грубого впливу», наголошує експерт.

Аналогії з Грузією напрошуються, але ситуація різна?

Російські політики, включаючи Володимира Путіна, вдаються до погроз на адресу України, прямо називаючи проблеми, які, за їхніми словами, виникнуть в України, якщо буде підписана угода про асоціацію з Євросоюзом.

До всього, накладаються ще аналогії з російсько-грузинським воєнним конфліктом 2008 року, якому теж передували гострі висловлювання та торговельна війна з грузинською мінеральною водою й вином.

Втім, і російські експерти вважають, що Володимир Путін не вдасться до «грубого сценарію» щодо України, хоча б тому, що має дуже близькі стосунки з Віктором Медведчуком.