У Європі, як інформують газети, роздратовані шаленим тиском Росії на Україну та інші держави-члени «Східного партнерства». Комітет із закордонних справ Європарламенту навіть запропонував ухвалити рішення про дострокове, ще до листопадового саміту у Вільнюсі, укладення угоди про асоціацію ЄС з Україною. Про це сьогодні йшлося під час ухвалення резолюції Європарламенту щодо тиску Росії на країни «Східного партнерства». Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, звернув увагу в інтерв’ю пресі на способи тиску Росії на своїх сусідів. Експерти також вважають, що до сьогодні Україна сприяла спробам відродження імперської політики Кремля. А деякі зі впливових видань Європи звернули увагу на початок Україною спроб «зменшити частку США на китайському аграрному ринку».
Російська «Независимая газета» пише про те, що сьогоднішня резолюція Європарламенту свідчить про роздратування в ЄС наростанням політико-економічного тиску Росії на Україну та інших членів «Східного партнерства» ЄС. Напередодні, під час обговорення шести варіантів проекту резолюції Європарламенту про стан українсько-російських стосунків, деякі з євродепутатів запропонували навіть підписати угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі з Україною, не очікуючи листопадового саміту «Східного партнерства». Європарламент вважає неприпустимим політико-економічний тиск Росії на Україну з метою завадити євроінтеграції Києва. А питання про дострокове підписання угоди ЄС з Україною порушили євродепутати з комітету із закордонних справ Європарламенту, вони наголосили, що такі силові дії Росії направлені не лише проти України, а й проти ЄС. Аналітики не виключають навіть, що з підписанням угоди ЄС із Україною може бути розглянутий компенсаційний механізм Брюсселя щодо допомоги Києву у зв’язку з економічною блокадою з боку Росії.
Польська Gazeta Wyborcza цитує комісара ЄС із політики розширення Штефана Фюле, котрий заявив у Європарламенті в середу, що силовий тиск Росії на Україну та інші держави «Східного партнерства» ЄС є неприпустимим. Він наголосив, що «міжнародні відносини у 21-му столітті не можуть розвиватися у такий спосіб». Фюле пообіцяв, що ЄС буде підтримувати тих, хто зазнав такого натиску Росії, і буде на боці цих країн. Єврокомісар також наголосив, що ЄС не є прихильником побудови «протекціоністських мурів, які розділяють континент», і навіть тепер розглядає способи співпраці з Митним союзом під егідою Росії і тому має там своїх спостерігачів.
Польська Rzeczpospolita цитує міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, котрий наголосив, що «Україна, яка має торгівлю наполовину з ЄС і з Росією, не припинить торгово-економічних стосунків із Москвою після підписання угоди про зону вільної торгівлі з Європою». Сікорський додав, що це буде «так само, як і ми після вступу до ЄС і НАТО маємо значно більший торговий оборот із Росією, аніж перед цим». Міністр закордонних справ Польщі також вважає, що «ніхто не відмовляє Росії у праві відстоювати свої інтереси у стосунках зі своїми сусідами, але все залежить від способу їхньої реалізації».
В інтерв’ю варшавському часописові Polska Zbrojna Славомир Дембський, історик, директор Центру польсько-російського діалогу та злагоди, заявив, що «мрії Росії про імперську велич» залишаються мріями. «Росія сьогодні, – як стверджує Дембський, – це вже і не глобальна держава, і не імперія». На думку цього експерта, Росія є лише «бірегіональна держава, претензії якої виходять за рамки регіону». Намаганням Росії грати роль «бірегіональної» потуги допомагають сусіди на кшталт Білорусі чи України, де «закріпилися ексклюзивні системи, котрі обслуговують інтереси невеличких суспільних груп». Росія також брязкає зброєю і користується тим, що має ще військові бази за своїми межами, вважає Славомир Дембський. Але, на думку польського експерта, зі втратою можливостей модернізації своєї економіки і системи влади Росія ризикує залишитися відсталою країною і втратити навіть нинішню роль у світі.
Лондонська Financial Times звертає увагу на те, що «Китай підвищує свої апетити на імпорт кукурудзи» і в довготривалій перспективі перетворюється на головного імпортера цього зерна. До 2022 року Китай буде купувати до 20 мільйонів тонн кукурудзи у світі. І про це свідчить зростання ролі України у ввезенні цього сільськогосподарського продукту на китайський ринок. Газета цитує експертів, які кажуть, що «Україна дійсно починає зменшувати американське домінування у цьому сегменті китайського аграрного імпорту».
Російська «Независимая газета» пише про те, що сьогоднішня резолюція Європарламенту свідчить про роздратування в ЄС наростанням політико-економічного тиску Росії на Україну та інших членів «Східного партнерства» ЄС. Напередодні, під час обговорення шести варіантів проекту резолюції Європарламенту про стан українсько-російських стосунків, деякі з євродепутатів запропонували навіть підписати угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі з Україною, не очікуючи листопадового саміту «Східного партнерства». Європарламент вважає неприпустимим політико-економічний тиск Росії на Україну з метою завадити євроінтеграції Києва. А питання про дострокове підписання угоди ЄС з Україною порушили євродепутати з комітету із закордонних справ Європарламенту, вони наголосили, що такі силові дії Росії направлені не лише проти України, а й проти ЄС. Аналітики не виключають навіть, що з підписанням угоди ЄС із Україною може бути розглянутий компенсаційний механізм Брюсселя щодо допомоги Києву у зв’язку з економічною блокадою з боку Росії.
Польська Gazeta Wyborcza цитує комісара ЄС із політики розширення Штефана Фюле, котрий заявив у Європарламенті в середу, що силовий тиск Росії на Україну та інші держави «Східного партнерства» ЄС є неприпустимим. Він наголосив, що «міжнародні відносини у 21-му столітті не можуть розвиватися у такий спосіб». Фюле пообіцяв, що ЄС буде підтримувати тих, хто зазнав такого натиску Росії, і буде на боці цих країн. Єврокомісар також наголосив, що ЄС не є прихильником побудови «протекціоністських мурів, які розділяють континент», і навіть тепер розглядає способи співпраці з Митним союзом під егідою Росії і тому має там своїх спостерігачів.
Польська Rzeczpospolita цитує міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, котрий наголосив, що «Україна, яка має торгівлю наполовину з ЄС і з Росією, не припинить торгово-економічних стосунків із Москвою після підписання угоди про зону вільної торгівлі з Європою». Сікорський додав, що це буде «так само, як і ми після вступу до ЄС і НАТО маємо значно більший торговий оборот із Росією, аніж перед цим». Міністр закордонних справ Польщі також вважає, що «ніхто не відмовляє Росії у праві відстоювати свої інтереси у стосунках зі своїми сусідами, але все залежить від способу їхньої реалізації».
В інтерв’ю варшавському часописові Polska Zbrojna Славомир Дембський, історик, директор Центру польсько-російського діалогу та злагоди, заявив, що «мрії Росії про імперську велич» залишаються мріями. «Росія сьогодні, – як стверджує Дембський, – це вже і не глобальна держава, і не імперія». На думку цього експерта, Росія є лише «бірегіональна держава, претензії якої виходять за рамки регіону». Намаганням Росії грати роль «бірегіональної» потуги допомагають сусіди на кшталт Білорусі чи України, де «закріпилися ексклюзивні системи, котрі обслуговують інтереси невеличких суспільних груп». Росія також брязкає зброєю і користується тим, що має ще військові бази за своїми межами, вважає Славомир Дембський. Але, на думку польського експерта, зі втратою можливостей модернізації своєї економіки і системи влади Росія ризикує залишитися відсталою країною і втратити навіть нинішню роль у світі.
Лондонська Financial Times звертає увагу на те, що «Китай підвищує свої апетити на імпорт кукурудзи» і в довготривалій перспективі перетворюється на головного імпортера цього зерна. До 2022 року Китай буде купувати до 20 мільйонів тонн кукурудзи у світі. І про це свідчить зростання ролі України у ввезенні цього сільськогосподарського продукту на китайський ринок. Газета цитує експертів, які кажуть, що «Україна дійсно починає зменшувати американське домінування у цьому сегменті китайського аграрного імпорту».