Москва – Торговельну війну з Україною російські політики підкріплюють загрозливою риторикою. Володимир Путін каже, що «ми ще обов’язково зустрінемося», а Володимир Жириновський вже третину території України назвав «російською землею». Чого ще може чекати Україна від Росії у найближчі місяці перед підписанням угоди про асоціацію з ЄС? Й чи може різка риторика перерости у різкі дії?
У своєму недавньому інтерв’ю російському «Першому каналові» телебачення і агентству Associated Press президент Росії Володимир Путін сказав: «Куди б Україна не йшла, ми все одно колись і десь зустрінемося. Чому? Тому що ми – один народ». Різкість цієї фрази Путін вирішив пом’якшити компліментом українській мові, музиці і танцям.
Висловлювання радника російського президента Сергія Глазьєва про те, що в разі євроінтеграції Україна «перестане бути суб’єктом міжнародного права», а також слова члена комітету з питань оборони Держдуми Росії Володимира Жириновського про те, що чверть території України – «російська земля», теж насторожують експертів.
До всього, накладаються ще аналогії з російсько-грузинським воєнним конфліктом 2008 року, якому передувала торговельна війна з грузинською мінеральною водою, вином та гострі висловлювання.
Росія має надто тісні відносини з Україною, щоб перейти межу?
Росія має надто близькі відносини з Україною, щоб перейти межу, вважає політолог Станіслав Бєлковський.
«Звичайно, Росія ніколи не піде на війну з Україною, жодним чином. І тут треба усвідомлювати, що ключову роль у формуванні точки зору Володимира Путіна на українські події, на те, як треба діяти в напрямку України, досі відіграє Віктор Медведчук. Особисті відносини між ним та Володимиром Путіним залишаються дуже-дуже тісними. І військової складової цей конфлікт не матиме за жодних обставин», – каже Бєлковський.
Думку про те, що торгово-економічні та газові війни навряд чи переростуть у військовий конфлікт між двома країнами, поділяє й військовий оглядач порталу «Щоденний журнал» Олександр Гольц.
«Російська влада, звичайно, не становить собою зібрання людей абсолютно адекватних, але все-таки такого ступеня неадекватності підозрювати у них не можна», – каже Гольц.
Більшість експертів сходиться на думці, що тиск на Україну ще посилюватиметься протягом часу, що залишився до саміту ЄС у Вільнюсі, але скептично оцінюють можливість воєнного конфлікту.
У своєму недавньому інтерв’ю російському «Першому каналові» телебачення і агентству Associated Press президент Росії Володимир Путін сказав: «Куди б Україна не йшла, ми все одно колись і десь зустрінемося. Чому? Тому що ми – один народ». Різкість цієї фрази Путін вирішив пом’якшити компліментом українській мові, музиці і танцям.
Висловлювання радника російського президента Сергія Глазьєва про те, що в разі євроінтеграції Україна «перестане бути суб’єктом міжнародного права», а також слова члена комітету з питань оборони Держдуми Росії Володимира Жириновського про те, що чверть території України – «російська земля», теж насторожують експертів.
До всього, накладаються ще аналогії з російсько-грузинським воєнним конфліктом 2008 року, якому передувала торговельна війна з грузинською мінеральною водою, вином та гострі висловлювання.
Росія має надто тісні відносини з Україною, щоб перейти межу?
Росія має надто близькі відносини з Україною, щоб перейти межу, вважає політолог Станіслав Бєлковський.
Ключову роль у формуванні точки зору Путіна на українські події досі відіграє Віктор МедведчукСтаніслав Бєлковський
Думку про те, що торгово-економічні та газові війни навряд чи переростуть у військовий конфлікт між двома країнами, поділяє й військовий оглядач порталу «Щоденний журнал» Олександр Гольц.
Російська влада, звичайно, не становить собою зібрання людей абсолютно адекватнихОлександр Гольц
Більшість експертів сходиться на думці, що тиск на Україну ще посилюватиметься протягом часу, що залишився до саміту ЄС у Вільнюсі, але скептично оцінюють можливість воєнного конфлікту.