Київ – Цього тижня Україна підпише угоду з компанією «Шелл» про початок робіт з видобутку сланцевого газу на сході України, запевнив у середу на засіданні уряду прем’єр-міністр Микола Азаров. Він наголосив, що упродовж п’яти років обсяги видобутку нетрадиційного газу в Україні можна буде порівняти з імпортом блакитного палива. Щодо традиційного природного газу, то експерти вже зараз констатують, що Україна стала видобувати більше, ніж купує, а з розробкою сланцевих родовищ, кажуть вони, ця тенденція стане незворотною. Втім, екологи вважають вигоду від сланцевого газу сумнівною через великі екологічні збитки.
До кінця тижня прем’єр Микола Азаров планує відвідати з офіційним візитом Нідерланди, де, зокрема, може бути підписана угода про початок розробки родовищ нетрадиційного газу в Україні. Про це заявив сам прем’єр-міністр, відкриваючи засідання уряду.
«З компанією «Роял Датч Шелл» буде підписано операційну угоду, яка дасть старт практичним роботам цієї транснаціональної корпорації з розвідки і видобутку газу в Україні. Все, що я сказав, передбачено в енергетичній стратегії України на період до 2030 року, яку уряд схвалив ще у липні», – наголосив Азаров, після чого дав низу доручень. «Віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко та міністр енергетики й вугільної промисловості Едуард Ставицький повинні організувати виконання стратегії, пропонувати практичні рішення уряду, в першу чергу щодо стимулювання інвестиційної діяльності у нафтогазовій галузі», – сказав прем’єр.
Нарощування власного видобутку вуглеводнів та модернізацію промисловості для зменшення їхнього споживання Микола Азаров назвав серед стратегічних напрямків розвитку економіки на найближчі роки.
Днями Івано-Франківська міська рада розгляне новий проект угоди з іншою газовидобувною компанією – «Шеврон», яка має намір розробляти Олеське родовище сланцевого газу, що в Західній Україні. Раніше громади на місцях та органи самоврядування відмовляли інвесторові в можливості працювати на цій території, аргументуючи свої відмови екологічними ризиками.
Сланцевий газ стане важливою складовою у зміцненні енергетичної незалежності України, заявив у коментарі Радіо Свобода президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.
«Досвід роботи з компанією «Шелл» засвідчив, що вони готові видобувати газ у щільних пісковиках Харківської та Одеської областей. І що вони готові робити це публічно. Україна нині відчуває інвестиційний голод. Що ж до екологічних ризиків – відповіді на них ми отримаємо після буріння перших свердловин. Я хотів би лише, щоб угоди про розподіл продукції були справедливими. Такими, як у Казахстані чи Азербайджані, де інвестор, хоча й несе майже всі ризики, розподіляє видобуте блакитне паливо з державою приблизно 50 на 50», – вважає експерт з енергетики.
Водночас, зауважує Тодійчук, Україна вже зараз суттєво наростила видобуток газу з традиційних родовищ та шахтного метану, і вперше за роки незалежності вона видобуватиме більше газу, ніж імпортує. Цього року, за прогнозами експертів, видобуток перевищить 21 мільярд кубометрів на рік, а імпорт газу з Росії зменшиться до багаторічного мінімуму – 18 мільярдів кубометрів.
Диверсифікація постачання газу – за рахунок збільшення видобутку і реверсу з Європи
За словами фахівців, ще одним способом диверсифікації газопостачання для української економіки стали реверсні поставки блакитного палива з Німеччини, які цього року складуть близько мільярда, а наступного – від 6 до 10 мільярдів кубометрів. Такими є розрахунки Київського міжнародного енергетичного клубу.
Німеччина має намір цього року зберігати частину свого газу в українських підземних сховищах. Не виключають, що потім цей газ Німеччина частково продаватиме Україні.
Тим часом екологи, які схвально ставляться до тенденцій зі зменшення енергоспоживання та розвитку реверсних поставок, вважають вигоду від розробки сланцевих родовищ сумнівною. Серед них і експерт Національного екологічного центру України Олена Міскун.
«У цьому проекті все залежить від політичної волі. Бо сланцевий газ в Україні – це лише політика, тут не йдеться про економічну чи суспільну вигоду. Позитиву очікувати важко: видобуток газу є брудним, і якщо традиційні родовища локалізовані, то розробка сланцевого газу означатиме забруднення нових територій», – прогнозує еколог.
Головна небезпека, на яку вказують екологи, – це забруднення питних вод мийними засобами, спиртами та іншими хімікатами, які додають у рідину для гідравлічного розриву газоносних пластів. Гідророзрив вважається необхідним для видобутку нетрадиційного газу.
Між тим, лише відомі родовища сланцевого газу в Україні містять, за прогнозами, не менше ніж 5 трильйонів кубометрів блакитного палива, якого Україні мало б вистачити мінімум на 100 років, такі розрахунки наводить Мінприроди.
До кінця тижня прем’єр Микола Азаров планує відвідати з офіційним візитом Нідерланди, де, зокрема, може бути підписана угода про початок розробки родовищ нетрадиційного газу в Україні. Про це заявив сам прем’єр-міністр, відкриваючи засідання уряду.
«З компанією «Роял Датч Шелл» буде підписано операційну угоду, яка дасть старт практичним роботам цієї транснаціональної корпорації з розвідки і видобутку газу в Україні. Все, що я сказав, передбачено в енергетичній стратегії України на період до 2030 року, яку уряд схвалив ще у липні», – наголосив Азаров, після чого дав низу доручень. «Віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко та міністр енергетики й вугільної промисловості Едуард Ставицький повинні організувати виконання стратегії, пропонувати практичні рішення уряду, в першу чергу щодо стимулювання інвестиційної діяльності у нафтогазовій галузі», – сказав прем’єр.
Нарощування власного видобутку вуглеводнів та модернізацію промисловості для зменшення їхнього споживання Микола Азаров назвав серед стратегічних напрямків розвитку економіки на найближчі роки.
Днями Івано-Франківська міська рада розгляне новий проект угоди з іншою газовидобувною компанією – «Шеврон», яка має намір розробляти Олеське родовище сланцевого газу, що в Західній Україні. Раніше громади на місцях та органи самоврядування відмовляли інвесторові в можливості працювати на цій території, аргументуючи свої відмови екологічними ризиками.
Сланцевий газ стане важливою складовою у зміцненні енергетичної незалежності України, заявив у коментарі Радіо Свобода президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.
Досвід роботи з компанією «Шелл» засвідчив, що вони готові видобувати газ у щільних пісковиках Харківської та Одеської областейОлександр Тодійчук
Водночас, зауважує Тодійчук, Україна вже зараз суттєво наростила видобуток газу з традиційних родовищ та шахтного метану, і вперше за роки незалежності вона видобуватиме більше газу, ніж імпортує. Цього року, за прогнозами експертів, видобуток перевищить 21 мільярд кубометрів на рік, а імпорт газу з Росії зменшиться до багаторічного мінімуму – 18 мільярдів кубометрів.
Диверсифікація постачання газу – за рахунок збільшення видобутку і реверсу з Європи
За словами фахівців, ще одним способом диверсифікації газопостачання для української економіки стали реверсні поставки блакитного палива з Німеччини, які цього року складуть близько мільярда, а наступного – від 6 до 10 мільярдів кубометрів. Такими є розрахунки Київського міжнародного енергетичного клубу.
Німеччина має намір цього року зберігати частину свого газу в українських підземних сховищах. Не виключають, що потім цей газ Німеччина частково продаватиме Україні.
Тим часом екологи, які схвально ставляться до тенденцій зі зменшення енергоспоживання та розвитку реверсних поставок, вважають вигоду від розробки сланцевих родовищ сумнівною. Серед них і експерт Національного екологічного центру України Олена Міскун.
В цьому проекті все залежить від політичної волі. Бо сланцевий газ в Україні – це лише політикаОлена Міскун
Головна небезпека, на яку вказують екологи, – це забруднення питних вод мийними засобами, спиртами та іншими хімікатами, які додають у рідину для гідравлічного розриву газоносних пластів. Гідророзрив вважається необхідним для видобутку нетрадиційного газу.
Між тим, лише відомі родовища сланцевого газу в Україні містять, за прогнозами, не менше ніж 5 трильйонів кубометрів блакитного палива, якого Україні мало б вистачити мінімум на 100 років, такі розрахунки наводить Мінприроди.