Львів – У Львові триває єдиний в Україні фестиваль перформансу – одного з сучасних видів мистецтва дії. Участь у «Днях мистецтва перформанс у Львові» беруть п’ятдесят молодих митців з України, Польщі, Литви, Ізраїлю, Великобританії. Якщо слова зі світу техніки на кшталт іPhone, «смартфон», «планшет» добре знайомі українцям, то ось сучасний світ мистецтва – «перформанс», «інсталяція», «відеоарт» – ще відлякує багатьох.
Мистецтво долає кордони і навіть різні мови, якими спілкуються учасники фестивалю, не заважають їм творити перформанс, короткі вистави за участю однієї людини чи групи. А ще є можливість навчитися цьому мистецтву, яке було визнане у світі у 60–70-і роки минулого століття. В Україні досі перформанс для багатьох людей – незнане мистецтво, яке присутнє не лише у театрі, але й літературі, музиці, танцях.
Різниця перформансу від театру в тому, що актор виконує реальні дії, які нічого, крім нього самого, не відображають. Перформансу притаманні елементи танцю, пантоміми, музики, поезії.
Усі охочі у рамках «Днів мистецтва перформансу» змогли взяти участь в аматорських показах пластики на вулицях Львова. Вони вийшли до людей з тим, чого навчились у польських хореографів з фундації мистецтв «Перформ». Своїми пластичними рухами, діями намагались спровокувати людей на мислення.
Імпровізації на площі Ринок, біля пам’ятника Шевченкові, а ще на мить перекрили вулицю, тротуар якої був запаркований машинами – усім цим спантеличили не лише водіїв, але й перехожих. Однак, якщо машини на тротуарах для львів’ян – буденність, то ось актори на вулиці – дивина і непорозуміння…
– Мені просто цікаво подивитись, але я не розумію, що це відбувається.
– Я не знав, що таке перформанс, вперше таке чую.
– Це просто щось цікаве для Львова і дуже неочікуване, але вписується у середовище міста. Контактна імпровізація вийшла у громадський простір і несподівано для звичайних перехожих.
– У мене їхні дії викликають дуже різні уявлення, – говорили перехожі.
Перформанс вимагає розкутості і мислення
Змусити мислити, викликати емоції і покликаний перформанс. Львів’янка Марія Космолінська спершу вагалась, чи взагалі брати участь у вуличній імпровізації.
«Коли я підписувалась на майстер-класи контактної імпровізації, мені було цікаво відчути. Бо бачити – це одне, а ось самому спробувати – інше. Головне, що ти маєш емоції, цікавий емоційний світ, який передаєш через тіло, через рух. Відчуття неймовірне, якась розкомплексованість, я бачила перехожих, як вони дивились. Мені були важливі позитивні емоції, я навіть не задумувалась над реакцією людей. Це дає відкритість», – поділилась своїми враження від участі в імпровізації дівчина.
Мама учасниці дійства, культуролог Наталка Космолінська вважає, що мистецьке об’єднання «Дзиґа», яке підтримало «Дні мистецтва перформансу у Львові», зробило велику справу для Львова, яке потребує мистецьких експериментів.
«За 20 останніх років Львів мистецький перетворився на законсервовану провінцію. Зрозуміло, що проблема у відсутності грошей. Але не лише тому, а ще тягнеться з радянських часів традиція, коли мистецтво було в опозиції до системи у 60–70-і роки, і це стало кайданками для подальшого розвитку. Чимало гадають, що мистецтво має бути на кшталт Труша, але Труш творив сто років тому. Добре збережений пласт народного мистецтва у місті, але яким є сучасне мистецтво? У національних музеях експозиції до 1939 року. У артгалереї львів’яни не ходять, а весь світ творить сучасне мистецтво», – наголосила культуролог.
Польський хореограф Івона Ошоска з фундації «Перформ» каже, що перформанс змушує людей мислити. «Перфоманс у місті має на меті звернути увагу на інший світ, бо сучасний світ бігає, є вільним. Це змушує людей мислити, фантазувати, уявляти», – говорить хореограф.
Дуже цінним є не лише глядач, який приходить на вистави, але коли актори виходять до глядачів на вулиці, вважає хореограф з Польщі. У сусідній країні існують різні види перформансу, це мистецтво стає дедалі популярнішим, бо кожен його інтерпретує на свій лад.
Також у рамках фестивалю триває українсько-польський культурний обмін ArtNastup у Львівському Палаці мистецтв. Тут представлене різноманітне сучасне мистецтво: картини, інсталяції, медійні об’єкти. Демонструють перформанси, відеоарт. «Дні мистецтва перформанс у Львові» завершаться 11 вересня.
Мистецтво долає кордони і навіть різні мови, якими спілкуються учасники фестивалю, не заважають їм творити перформанс, короткі вистави за участю однієї людини чи групи. А ще є можливість навчитися цьому мистецтву, яке було визнане у світі у 60–70-і роки минулого століття. В Україні досі перформанс для багатьох людей – незнане мистецтво, яке присутнє не лише у театрі, але й літературі, музиці, танцях.
Різниця перформансу від театру в тому, що актор виконує реальні дії, які нічого, крім нього самого, не відображають. Перформансу притаманні елементи танцю, пантоміми, музики, поезії.
Усі охочі у рамках «Днів мистецтва перформансу» змогли взяти участь в аматорських показах пластики на вулицях Львова. Вони вийшли до людей з тим, чого навчились у польських хореографів з фундації мистецтв «Перформ». Своїми пластичними рухами, діями намагались спровокувати людей на мислення.
Імпровізації на площі Ринок, біля пам’ятника Шевченкові, а ще на мить перекрили вулицю, тротуар якої був запаркований машинами – усім цим спантеличили не лише водіїв, але й перехожих. Однак, якщо машини на тротуарах для львів’ян – буденність, то ось актори на вулиці – дивина і непорозуміння…
– Мені просто цікаво подивитись, але я не розумію, що це відбувається.
– Я не знав, що таке перформанс, вперше таке чую.
– Це просто щось цікаве для Львова і дуже неочікуване, але вписується у середовище міста. Контактна імпровізація вийшла у громадський простір і несподівано для звичайних перехожих.
– У мене їхні дії викликають дуже різні уявлення, – говорили перехожі.
Перформанс вимагає розкутості і мислення
Змусити мислити, викликати емоції і покликаний перформанс. Львів’янка Марія Космолінська спершу вагалась, чи взагалі брати участь у вуличній імпровізації.
Коли я підписувалась на майстер-класи контактної імпровізації, мені було цікаво відчути. Бо бачити – це одне, а ось самому спробувати – іншеМарія Космолінська
Мама учасниці дійства, культуролог Наталка Космолінська вважає, що мистецьке об’єднання «Дзиґа», яке підтримало «Дні мистецтва перформансу у Львові», зробило велику справу для Львова, яке потребує мистецьких експериментів.
За 20 останніх років Львів мистецький перетворився на законсервовану провінціюНаталка Космолінська
Польський хореограф Івона Ошоска з фундації «Перформ» каже, що перформанс змушує людей мислити. «Перфоманс у місті має на меті звернути увагу на інший світ, бо сучасний світ бігає, є вільним. Це змушує людей мислити, фантазувати, уявляти», – говорить хореограф.
Дуже цінним є не лише глядач, який приходить на вистави, але коли актори виходять до глядачів на вулиці, вважає хореограф з Польщі. У сусідній країні існують різні види перформансу, це мистецтво стає дедалі популярнішим, бо кожен його інтерпретує на свій лад.
Також у рамках фестивалю триває українсько-польський культурний обмін ArtNastup у Львівському Палаці мистецтв. Тут представлене різноманітне сучасне мистецтво: картини, інсталяції, медійні об’єкти. Демонструють перформанси, відеоарт. «Дні мистецтва перформанс у Львові» завершаться 11 вересня.