Брюссель – Англійська, французька, німецька, іспанська та інші мови сьогодні все частіше лунають не лише на вулицях великих міст, а й у віддалених європейських провінціях. Якщо протягом тисяч років потреби у знанні іноземних мов були мінімальними, то нинішній європеєць постав перед викликом: знання однієї-двох іноземних мов так само необхідне, як, скажімо, водійське посвідчення.
Відомий швейцарський психолог та перекладач Клод Пірон пояснює виниклу нині насущну потребу вивчення іноземних мов так: «Донедавна частка осіб, що мали контакти із іноземцями, була дуже незначна. Але сьогодні навіть складно уявити всі ті мільйони біженців, робітників-мігрантів, туристів, керівників підприємств, науковців – всіх тих людей, що мають зв’язки – вдома чи за кордоном – із особами, що спілкуються іншою мовою. Або ж візьміть до уваги деякі міжнародні установи. Наприклад, Європейський парламент».
Справді, говорячи про євродепутатів, то ще не так давно, на початку 2000-х років, у кафетерії Європарламенту можна було побачити групки людей, розділені за державними та мовними ознаками. Сьогоднішній європейський парламентар – це, зазвичай, знавець щонайменше однієї-двох мов, на додаток до своєї рідної.
Політиків теж комусь треба буде перекладати – бельгійська школярка
Втім, час змушує перетворюватися на поліглотів не лише європейських депутатів. Полін Форе, 16-річна бельгійська школярка, наступного року, закінчивши школу, планує на рік поїхати на Мальту. Мета – закріпити знання англійської, якою вона після початкової школи із її поглибленим вивченням володіє доволі пристойно.
«Я говорю англійською, німецькою, нідерландською і, звичайно, французькою, – пояснює дівчина. – Вважаю, що знати інші мови – це дуже корисно, бо таким чином, куди б я не поїхала, принаймні у межах Європи, з англійською та німецькою я можу спілкуватися з будь-ким. Це розширює сприйняття світу. Я люблю мови, бо дізнаюся про чужі культури, про інші традиції спілкування. Саме тому колись мрію стати перекладачем. Зокрема, у сфері політики, адже там теж комусь треба перекладати. Це ще й дасть мені змогу багато подорожувати».
Поряд із численними школами з іноземною мовою викладання, програма звичайних бельгійських середніх навчальних закладів передбачає обов’язкове вивчення додаткової мови вже у початкових класах. Учні середніх класів можуть обирати ще одну іноземну мову. Це, здебільшого, німецька, іспанська чи італійська. Мотивація у виборі мови нерідко пов’язана з місцями проведення літніх канікул, впливом музичних чи спортивних кумирів, або – дещо практичніше – з огляду на можливості майбутньої професійної освіти.
Не враховуючи величезної кількості регіональних мов, у Євросоюзі офіційними вважаються 24 мови. Останні дослідження «Євробарометра» свідчать, що 98 відсотків громадян тут вважають володіння іноземними мовами важливою перевагою для майбутнього їхніх дітей. 72 відсотки європейців переконані, що кожному необхідно вивчати щонайменше дві іноземні мови. І майже 80 відсотків громадян співдружності переконані в тому, що поглиблення мовних знань народу повинно бути пріоритетом їхніх політиків.
Англійська витісняє французьку навіть у Франції
Тим часом у Франції на початку літа розгорнулися жваві дискусії навколо проекту закону, що передбачає перехід місцевих університетів на англійську мову викладання. Мовляв, це дало б змогу залучити до них значно більшу кількість іноземних студентів. Однак проти ідеї виступили захисники французької, яка вже давно здає позиції перед натиском популярності англійської мови. Це, зокрема, Бернар Серкіліні, ректор так званого «Університетського агентства французькомовного світу».
«Ми публікуємо англійською наукові праці, ми спілкуємося цією мовою, але не слід доводити справу до викладання англійською. Французькі студенти мають вивчати мови – англійську, португальську іспанську, китайську – це безумовно і очевидно. Але навіщо навчальний курс англійською, коли майбутнє – за багатомовністю», – зауважує французький ректор.
Примітивна англійська заважає обміну думками
Зрештою, із необхідністю вивчення мов згодні всі, причому потребу у спілкуванні іноземною мають і ветеринари, і агрономи, і електромеханіки, переконана професор факультету іноземних мов Льєжського університету Крістін Буві, яка викладає англійську цим студентам.
«Чим більше ти знаєш мов, тим більше для себе відкриваєш культури, що за ними криються. Маєш можливість більшого спілкування з людьми і не на примітивному рівні, а розуміючи насправді, що люди думають. Обмін дуже обмежений, коли скажімо, грек із португальцем спілкуються спрощеною англійською. Натомість, говорячи німецькою з німцями, дізнаєшся про їхнє життя, країну чи спосіб мислення».
Характерно, що фахівці констатують: різноманітні програми обмінів, на кшталт Erasmus, що мали на меті заохочення вивчення європейських мов, зрештою засвідчили цікавий факт. За винятком великих країн – Німеччини, Франції, Іспанії та Італії, де вивчення організоване державними мовами – всі решта країн організовують навчання цих студентів виключно англійською мовою.
Відомий швейцарський психолог та перекладач Клод Пірон пояснює виниклу нині насущну потребу вивчення іноземних мов так: «Донедавна частка осіб, що мали контакти із іноземцями, була дуже незначна. Але сьогодні навіть складно уявити всі ті мільйони біженців, робітників-мігрантів, туристів, керівників підприємств, науковців – всіх тих людей, що мають зв’язки – вдома чи за кордоном – із особами, що спілкуються іншою мовою. Або ж візьміть до уваги деякі міжнародні установи. Наприклад, Європейський парламент».
Справді, говорячи про євродепутатів, то ще не так давно, на початку 2000-х років, у кафетерії Європарламенту можна було побачити групки людей, розділені за державними та мовними ознаками. Сьогоднішній європейський парламентар – це, зазвичай, знавець щонайменше однієї-двох мов, на додаток до своєї рідної.
Політиків теж комусь треба буде перекладати – бельгійська школярка
Втім, час змушує перетворюватися на поліглотів не лише європейських депутатів. Полін Форе, 16-річна бельгійська школярка, наступного року, закінчивши школу, планує на рік поїхати на Мальту. Мета – закріпити знання англійської, якою вона після початкової школи із її поглибленим вивченням володіє доволі пристойно.
«Я говорю англійською, німецькою, нідерландською і, звичайно, французькою, – пояснює дівчина. – Вважаю, що знати інші мови – це дуже корисно, бо таким чином, куди б я не поїхала, принаймні у межах Європи, з англійською та німецькою я можу спілкуватися з будь-ким. Це розширює сприйняття світу. Я люблю мови, бо дізнаюся про чужі культури, про інші традиції спілкування. Саме тому колись мрію стати перекладачем. Зокрема, у сфері політики, адже там теж комусь треба перекладати. Це ще й дасть мені змогу багато подорожувати».
Поряд із численними школами з іноземною мовою викладання, програма звичайних бельгійських середніх навчальних закладів передбачає обов’язкове вивчення додаткової мови вже у початкових класах. Учні середніх класів можуть обирати ще одну іноземну мову. Це, здебільшого, німецька, іспанська чи італійська. Мотивація у виборі мови нерідко пов’язана з місцями проведення літніх канікул, впливом музичних чи спортивних кумирів, або – дещо практичніше – з огляду на можливості майбутньої професійної освіти.
Не враховуючи величезної кількості регіональних мов, у Євросоюзі офіційними вважаються 24 мови. Останні дослідження «Євробарометра» свідчать, що 98 відсотків громадян тут вважають володіння іноземними мовами важливою перевагою для майбутнього їхніх дітей. 72 відсотки європейців переконані, що кожному необхідно вивчати щонайменше дві іноземні мови. І майже 80 відсотків громадян співдружності переконані в тому, що поглиблення мовних знань народу повинно бути пріоритетом їхніх політиків.
Англійська витісняє французьку навіть у Франції
Тим часом у Франції на початку літа розгорнулися жваві дискусії навколо проекту закону, що передбачає перехід місцевих університетів на англійську мову викладання. Мовляв, це дало б змогу залучити до них значно більшу кількість іноземних студентів. Однак проти ідеї виступили захисники французької, яка вже давно здає позиції перед натиском популярності англійської мови. Це, зокрема, Бернар Серкіліні, ректор так званого «Університетського агентства французькомовного світу».
Французькі студенти мають вивчати мови – англійську, португальську іспанську, китайську – це безумовно і очевидноБернар Серкіліні
Примітивна англійська заважає обміну думками
Зрештою, із необхідністю вивчення мов згодні всі, причому потребу у спілкуванні іноземною мають і ветеринари, і агрономи, і електромеханіки, переконана професор факультету іноземних мов Льєжського університету Крістін Буві, яка викладає англійську цим студентам.
Чим більше ти знаєш мов, тим більше для себе відкриваєш культури, що за ними криютьсяКрістін Буві
Характерно, що фахівці констатують: різноманітні програми обмінів, на кшталт Erasmus, що мали на меті заохочення вивчення європейських мов, зрештою засвідчили цікавий факт. За винятком великих країн – Німеччини, Франції, Іспанії та Італії, де вивчення організоване державними мовами – всі решта країн організовують навчання цих студентів виключно англійською мовою.