Мінськ – У Білорусі з в’язниці вийшов лідер нелегального опозиційного руху «Молодий фронт» 32-річний Дмитро Дашкевич. На порозі тюрми він заявив, що ув’язнення його не зламало, що він продовжить свою опозиційну діяльність, але спершу – обвінчається зі своєю дружиною Настею, з якою раніше розписався в тюрмі.
Синя арештантська роба, бліде та худе обличчя – таким побачили Дмитра Дашкевича дружина Анастасія, друзі з «Молодого фронту», колишні білоруські політв’язні та журналісти за порогом Гродненської тюрми. Випускаючі його з камери, тюремні охоронці криво пожартували: «Місце для тебе тут залишається».
Дашкевича тримали в суворих умовах, у одномісній камері. Минулого року через судове рішення йому погіршили умови утримання та «додали» один рік ув’язнення за те, що і в колонії він не визнавав себе винним і не підпорядковувався адміністрації.
Але про умови в тюрмі Дашкевич сказав лише кілька слів: «Не Колима, і дякую Богові!» Про свої плани на волі він розповів журналістам: «Я заявив, що збираюся робити те, що я і робив раніше, так що не скажу, що мене зламали… Безумовно, буду продовжувати те, що й робив. У мене тверді переконання, я нікуди з Білорусі не їду, не маю таких планів».
Не сподобався владі
Дмитра Дашкевича арештували під час подій грудня 2010 року, коли опозиція виступила з протестом проти нечесних виборів. Але до мінського Майдану Дашкевич не дійшов – 18 грудня 2010 року до нього та його колеги Едуарда Лобова підійшли невідомі, попросили закурити. Потім почалася бійка, після якої Дашкевича та Лобова засудили до 2 та 3 років позбавлення волі за начебто хуліганство. «Потерпілих» навіть не показали на суді. Своєї провини Дмитро не визнавав, тому половину свого терміну відбув у штрафному ізоляторі. У камері він писав оповідання та повість про свій тюремний досвід.
Поки Дашкевич був у тюрмі, померла його мама, у тюремній канцелярії він розписався з соратницею у спільній боротьбі, його заступницею в нелегальній організації «Молодий фронт» Анастасією Положанко. Найближчої неділі Дмитро та Настя планують обвінчатися у церкві.
Анастасія Дашкевич довго готувалася до повернення чоловіка і тепер не приховує радості: «У мене фантастичні відчуття зараз, найкращі, я рада, що все добре, я рада його бачити! Як на мене, то він чудово виглядає, а тому все добре».
Дмитро Дашкевич, його дружина, більшість інших активістів «Молодого фронту» пройшли через багато випробувань у своїй боротьбі проти диктатури: вони були за ґратами, їх били «невідомі», невгамовних юнаків забирали до війська. Влада все робила і робить, щоб зупинити вуличні акції «Молодого фронту», публічні протести, політичні графіті.
Але організація, яка постала у 1996 році, незважаючи не репресії, діє, хоча і у вужчому колі, в умовах конспірації. Дмитро Дашкевич та «молодофронтівці» називають себе молодими революціонерами, які хочуть не тільки усунення від влади Лукашенка, але й виховання молоді на національній ідеї та християнських цінностях.
Після звільнення Дмитра Дашкевича у білоруських тюрмах, за підрахунками правозахисників, залишається ще 11 політичних в’язнів, супротивників чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка.
Синя арештантська роба, бліде та худе обличчя – таким побачили Дмитра Дашкевича дружина Анастасія, друзі з «Молодого фронту», колишні білоруські політв’язні та журналісти за порогом Гродненської тюрми. Випускаючі його з камери, тюремні охоронці криво пожартували: «Місце для тебе тут залишається».
Дашкевича тримали в суворих умовах, у одномісній камері. Минулого року через судове рішення йому погіршили умови утримання та «додали» один рік ув’язнення за те, що і в колонії він не визнавав себе винним і не підпорядковувався адміністрації.
Але про умови в тюрмі Дашкевич сказав лише кілька слів: «Не Колима, і дякую Богові!» Про свої плани на волі він розповів журналістам: «Я заявив, що збираюся робити те, що я і робив раніше, так що не скажу, що мене зламали… Безумовно, буду продовжувати те, що й робив. У мене тверді переконання, я нікуди з Білорусі не їду, не маю таких планів».
Не сподобався владі
Дмитра Дашкевича арештували під час подій грудня 2010 року, коли опозиція виступила з протестом проти нечесних виборів. Але до мінського Майдану Дашкевич не дійшов – 18 грудня 2010 року до нього та його колеги Едуарда Лобова підійшли невідомі, попросили закурити. Потім почалася бійка, після якої Дашкевича та Лобова засудили до 2 та 3 років позбавлення волі за начебто хуліганство. «Потерпілих» навіть не показали на суді. Своєї провини Дмитро не визнавав, тому половину свого терміну відбув у штрафному ізоляторі. У камері він писав оповідання та повість про свій тюремний досвід.
Поки Дашкевич був у тюрмі, померла його мама, у тюремній канцелярії він розписався з соратницею у спільній боротьбі, його заступницею в нелегальній організації «Молодий фронт» Анастасією Положанко. Найближчої неділі Дмитро та Настя планують обвінчатися у церкві.
Анастасія Дашкевич довго готувалася до повернення чоловіка і тепер не приховує радості: «У мене фантастичні відчуття зараз, найкращі, я рада, що все добре, я рада його бачити! Як на мене, то він чудово виглядає, а тому все добре».
Дмитро Дашкевич, його дружина, більшість інших активістів «Молодого фронту» пройшли через багато випробувань у своїй боротьбі проти диктатури: вони були за ґратами, їх били «невідомі», невгамовних юнаків забирали до війська. Влада все робила і робить, щоб зупинити вуличні акції «Молодого фронту», публічні протести, політичні графіті.
Але організація, яка постала у 1996 році, незважаючи не репресії, діє, хоча і у вужчому колі, в умовах конспірації. Дмитро Дашкевич та «молодофронтівці» називають себе молодими революціонерами, які хочуть не тільки усунення від влади Лукашенка, але й виховання молоді на національній ідеї та християнських цінностях.
Після звільнення Дмитра Дашкевича у білоруських тюрмах, за підрахунками правозахисників, залишається ще 11 політичних в’язнів, супротивників чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка.