Київ – Міністр освіти і науки Дмитро Табачник спростував заяви про вилучення зі шкільної програми фізики, хімії і біології та впровадження замість них інтегрованого предмету – природознавства, як це зазначено у проекті концепції профільної освіти. Однак він зауважив, що якщо концепція буде ухвалена, то реалізовувати її почнуть не раніше як 2018 року. Тим не менш, деякі експерти вважають, що інтегрований предмет тільки зашкодить українській школі.
Цього року старшокласники вивчатимуть фізику, хімію і біологію, як і раніше. Інтегрований предмет «природознавство», згаданий у проекті концепції профільної освіти в середній школі (за умови ухвалення цієї концепції), зможуть впровадити хіба із 2018 року. Про це заявив міністр освіти і науки Дмитро Табачник після засідання підсумкової колегії міністерства, де обговорювалась готовність закладів середньої освіти до нового навчального року.
«Не слухайте плакальників. Поки що розробляється тільки концепція профільної школи. Це значить, що кожен предмет викладатиметься у різних обсягах залежно від профілю. Ви захоплюєтесь українською літературою та історією України, тому у вас буде їх шість уроків, а фізики – два. А я, наприклад, добре знав фізику свого часу, але забув. То в мене буде два уроки гуманітарні, а шість – фізики», – пояснив він.
Міністр наголосив на зростанні обсягів варіативної складової у навчальних програмах до 50% та зазначив, що таким чином старшокласники готуватимуться до здобуття фаху у вишах та професійно-технічних закладах.
Математичне мислення або закладається у дитинстві, або ні – Матвієнко
Тим часом у своєму блозі політолог Костянтин Матвієнко зауважує, що об’єднання природничо-математичних предметів погіршить загальний рівень їхнього викладання і «унеможливить формування у школярів наукового світогляду».
Він наголошує, що поки існує проект концепції, яка пропонує природознавство з елементами фізики, хімії та біології, є імовірність, що згадані предмети із програми рано чи пізно вилучать.
«Історія, література, мистецтвознавство – це те, що людина може вивчати все життя. А от математичне мислення або закладається у дитинстві, або не закладається», – зазначає політолог.
У своєму блозі на цю тему Матвієнко цитує лист президента Українського фізичного товариства Максима Стріхи, у якому науковець звертається до міністра щодо недоцільності виключення фізики, хімії та біології із програми як окремих предметів. Однак міністр Табачник сьогодні заперечив, що отримував такого листа.
Заступник голови комітету, депутат-свободівець Олександр Сич вважає інтегровані предмети шкідливими для української освіти.
«Так, практика інтегрованих предметів, звичайно, є у світі, коли ціла низка природничих предметів зведена в один предмет. Але багатолітній досвід показав, що традиція саме нашої системи освіти дає дуже вагомі і глибокі знання. Про це свідчать успіхи наших дітей на міжнародних олімпіадах та успіхи наших дітей під час вступу на навчання до інших держав», – вважає Сич.
Він прогнозує розгляд концепції під час парламентських слухань у Верховній Раді в середині жовтня.
Концепцію профільного навчання розглядали на круглому столі у парламентському комітеті з питань освіти і науки 8 липня. На сайті комітету є стенограма круглого столу, де учасники порівнюють проект із ініціативами 12-річного навчання, який спочатку намагалися впроваджувати, а потім скасували кілька років тому.
Цього року старшокласники вивчатимуть фізику, хімію і біологію, як і раніше. Інтегрований предмет «природознавство», згаданий у проекті концепції профільної освіти в середній школі (за умови ухвалення цієї концепції), зможуть впровадити хіба із 2018 року. Про це заявив міністр освіти і науки Дмитро Табачник після засідання підсумкової колегії міністерства, де обговорювалась готовність закладів середньої освіти до нового навчального року.
«Не слухайте плакальників. Поки що розробляється тільки концепція профільної школи. Це значить, що кожен предмет викладатиметься у різних обсягах залежно від профілю. Ви захоплюєтесь українською літературою та історією України, тому у вас буде їх шість уроків, а фізики – два. А я, наприклад, добре знав фізику свого часу, але забув. То в мене буде два уроки гуманітарні, а шість – фізики», – пояснив він.
Міністр наголосив на зростанні обсягів варіативної складової у навчальних програмах до 50% та зазначив, що таким чином старшокласники готуватимуться до здобуття фаху у вишах та професійно-технічних закладах.
Математичне мислення або закладається у дитинстві, або ні – Матвієнко
Тим часом у своєму блозі політолог Костянтин Матвієнко зауважує, що об’єднання природничо-математичних предметів погіршить загальний рівень їхнього викладання і «унеможливить формування у школярів наукового світогляду».
Він наголошує, що поки існує проект концепції, яка пропонує природознавство з елементами фізики, хімії та біології, є імовірність, що згадані предмети із програми рано чи пізно вилучать.
«Історія, література, мистецтвознавство – це те, що людина може вивчати все життя. А от математичне мислення або закладається у дитинстві, або не закладається», – зазначає політолог.
У своєму блозі на цю тему Матвієнко цитує лист президента Українського фізичного товариства Максима Стріхи, у якому науковець звертається до міністра щодо недоцільності виключення фізики, хімії та біології із програми як окремих предметів. Однак міністр Табачник сьогодні заперечив, що отримував такого листа.
Заступник голови комітету, депутат-свободівець Олександр Сич вважає інтегровані предмети шкідливими для української освіти.
«Так, практика інтегрованих предметів, звичайно, є у світі, коли ціла низка природничих предметів зведена в один предмет. Але багатолітній досвід показав, що традиція саме нашої системи освіти дає дуже вагомі і глибокі знання. Про це свідчать успіхи наших дітей на міжнародних олімпіадах та успіхи наших дітей під час вступу на навчання до інших держав», – вважає Сич.
Він прогнозує розгляд концепції під час парламентських слухань у Верховній Раді в середині жовтня.
Концепцію профільного навчання розглядали на круглому столі у парламентському комітеті з питань освіти і науки 8 липня. На сайті комітету є стенограма круглого столу, де учасники порівнюють проект із ініціативами 12-річного навчання, який спочатку намагалися впроваджувати, а потім скасували кілька років тому.