Запоріжжя – У Запоріжжі поширюється комерційне використання радянських символів. У місті все частіше з’являються крамниці під назвами «СССР», «Радянська якість», працює бар «Чекіст», кафе «Політбюро» тощо. Вітрини оформлюють у стилістиці так званого соцреалізму. За задумом підприємців, усе це має привабити споживача. Жодної політики, переконують бізнесмени. Хоча поборникам радянського минулого такий бізнес не до вподоби.
Потрапляючи до Запоріжжя, головним проспектом імені Леніна можна доїхати до порту Леніна, де ви можете побачити гідроелектростанцію імені Леніна. По дорозі насолодитись архітектурою Сталінського ампіру, пам’ятниками Феліксові Дзержинському та загиблим комсомольцям. Архітектурний соцреалізм не подівся із Запоріжжя від радянських часів. Але останнім часом його ще й активно використовують підприємливі власники різних крамниць, барів, кафе тощо.
У самому центрі Запоріжжя, на вулиці Чекіста кореспондент Радіо Свобода натрапив на бар під назвою «Чекіст». Тепер образ «Залізного Фелікса» нагадує не про ворогів революції, а про пиво, яким можна тут насолодитись. Заклад виконує ще й освітню функцію, переконує власниця бару Тетяна Петрова.
«Ну, принаймні, молодь, яка почала заходити у перші дні, вони все запитують: хто такий чекіст? Чому саме чекіст? Ага, Дзержинський…А хто такий Котовський? У них багато запитань. Тому, ми навіть вчимо молодь чомусь», – каже підприємець.
На символах неіснуючої країни запоріжці активно заробляють гроші
У Запоріжжі вже з’являються цілі торгові мережі з абревіатурами «КПСС», «СССР». Навіть картинна галерея під назвою «Ленін» стала доволі популярною серед творчої інтелігенції. На символах уже неіснуючої країни запоріжці активно заробляють гроші.
«Уся Німеччина була тоді перетворена на барахолки, амуніція продавалась за безцінь. Форма з нагородами, наші офіцери продавали, не гарно було. Для мене це шок був. Варто було б пам’ять залишити, тому що я був учасником тих подій. Почалось от і до сьогодні», – каже Валерій Кордупа.
Символи соцреалізму розраховані на літніх людей – психолог
Наявність символів «совка» не вплине на вибір молодої людини, яка орієнтована передусім на ціну та якість продукту. Втім, це не можна сказати про літних людей, котрі й досі перебувають у полоні агітаційних гасел минулого, розповіла Радіо Свобода психолог Юлія Паскевська.
«На сьогодні достатньо не вироблена однозначна система цінностей і люди трошки вагаються: що їм робити, як їм жити, за якими, можливо, правилами існувати для того, щоб бути успішними. І тому вони звертаються до попередньої історії, до попередніх традицій і символів», – говорить психолог.
Валерій Кордупа хоче відкрити власний музей соцреалізму, а Тетяна Петрова готує тематичні вечірки у барі із «Залізним Феліксом», де, на її думку, можна вчити сучасну українську молодь. Про жертви радянських репресій, від яких потерпіли і тисячі жителів міста, вони радше не згадують.
Потрапляючи до Запоріжжя, головним проспектом імені Леніна можна доїхати до порту Леніна, де ви можете побачити гідроелектростанцію імені Леніна. По дорозі насолодитись архітектурою Сталінського ампіру, пам’ятниками Феліксові Дзержинському та загиблим комсомольцям. Архітектурний соцреалізм не подівся із Запоріжжя від радянських часів. Але останнім часом його ще й активно використовують підприємливі власники різних крамниць, барів, кафе тощо.
У самому центрі Запоріжжя, на вулиці Чекіста кореспондент Радіо Свобода натрапив на бар під назвою «Чекіст». Тепер образ «Залізного Фелікса» нагадує не про ворогів революції, а про пиво, яким можна тут насолодитись. Заклад виконує ще й освітню функцію, переконує власниця бару Тетяна Петрова.
Принаймні, молодь, яка почала заходити у перші дні, вони все запитують: хто такий чекіст? Чому саме чекіст? Ми навіть вчимо молодь чомусьТетяна Петрова
«Ну, принаймні, молодь, яка почала заходити у перші дні, вони все запитують: хто такий чекіст? Чому саме чекіст? Ага, Дзержинський…А хто такий Котовський? У них багато запитань. Тому, ми навіть вчимо молодь чомусь», – каже підприємець.
Бар «Чекіст»
На символах неіснуючої країни запоріжці активно заробляють гроші
У Запоріжжі вже з’являються цілі торгові мережі з абревіатурами «КПСС», «СССР». Навіть картинна галерея під назвою «Ленін» стала доволі популярною серед творчої інтелігенції. На символах уже неіснуючої країни запоріжці активно заробляють гроші.
Газета «Искра», Запоріжжя, 22 серпня 2013 року
Втім, це не подобається місцевим симпатикам радянського минулого. Колекціонер із Запоріжжя Валерій Кордупа перетворив своє житло на музей соцреалізму. За понад 20 років він зібрав більше тисячі одиниць бюстів радянських вождів, фото, газет та безліч інших символів СРСР. Розпад Радянського Союзу він застав у соціалістичній Німеччині, де він служив у військах ППО. Це стало його особистою трагедією, говорить Валерій Кордупа Радіо Свобода.«Уся Німеччина була тоді перетворена на барахолки, амуніція продавалась за безцінь. Форма з нагородами, наші офіцери продавали, не гарно було. Для мене це шок був. Варто було б пам’ять залишити, тому що я був учасником тих подій. Почалось от і до сьогодні», – каже Валерій Кордупа.
Музей соцреалізму Валерія Кордупи
Символи соцреалізму розраховані на літніх людей – психолог
Наявність символів «совка» не вплине на вибір молодої людини, яка орієнтована передусім на ціну та якість продукту. Втім, це не можна сказати про літних людей, котрі й досі перебувають у полоні агітаційних гасел минулого, розповіла Радіо Свобода психолог Юлія Паскевська.
На сьогодні достатньо не вироблена однозначна система цінностей і люди трошки вагаютьсяЮлія Паскевська
Валерій Кордупа хоче відкрити власний музей соцреалізму, а Тетяна Петрова готує тематичні вечірки у барі із «Залізним Феліксом», де, на її думку, можна вчити сучасну українську молодь. Про жертви радянських репресій, від яких потерпіли і тисячі жителів міста, вони радше не згадують.