Торговельна суперечка Росії з Україною далі лишається в осередді уваги європейської преси. Але після заяв Києва, що ця суперечка вже залагоджена, Україну згадують і в інших контекстах – пишуть, наприклад, про те, які іноземні мови обирають українські школярі.
Бельгійський щоденник La Libre Belgique пише про «радянську зарозумілість» президента Росії в його ставленні до України. Володимир Путін, на відміну від його попередника Бориса Єльцина, так і не зміг змиритися з розпадом Радянського Союзу і, по суті, так і не перестав намагатися відновити його по шматочках, і Україна відчуває це за низкою газових воєн чи прикордонних суперечок. Зараз українці і росіяни знову протистоять одне одному після того, як Москва наказала посилити митний контроль за українськими товарами з таким надміром бюрократичної запопадливості, що це по суті паралізувало експорт Києва до його другого найбільшого зовнішнього ринку, нагадує газета. У редакційній статті наголошено, що Україна нині незалежна держава, яка обрала скорочення своєї економічної залежності від Росії й розвиває торгівлю з ЄС, наразі найбільшим своїм торговельним партнером. Залякування, інструмент давніх віків, до якого вдається Кремль, не може врешті мати інших наслідків, ніж віддалити Київ від Москви, мовиться у статті.
Чеське видання iDNES.cz звернуло увагу на повідомлення про те, що серед українських школярів більше обрало собі за другу іноземну мову німецьку, ніж російську. У статті наведені слова міністра освіти Дмитра Табачника, що німецьку обрали 52 відсотки п’ятикласників, російську ж – трохи більше як 23 відсотки. Видання додає, що це повідомлення викликало бурхливі дискусії в українському інтернеті. Одні дописувачі вважають, що це свідчить: українські школярі не розраховують на Росію і російську мову у своєму подальшому житті. Інші ж зауважують, що українські школярі взагалі не вважають російську мову за іноземну.
А німецьке видання Die Tageszeitung друкує інтерв’ю зі співзасновницею жіночого феміністського руху FEMEN Олександрою Шевченко з приводу того, що про розрив із цим рухом оголосила одна з його найвідоміших активісток Аміна Сбуї з Тунісу, на захист якої від ув’язнення феміністки провели цілу низку акцій, зокрема, й антиісламського спрямування. Олександра Шевченко, яка отримала притулок у Франції, вважає, що причиною став тиск, який постійно чиниться на Аміну й якого та не витримала. Згадавши, що Аміна була «однією з найрадикальніших активісток руху», Олександра заявила, що та виявилася заслабкою для здійснення тактики FEMEN і для того, щоб «протистояти ісламському суспільству». Видання нагадало, що Аміна Сбуї, заявивши нещодавно про вихід із руху, пояснила це тим, що не хоче, щоб її ім’я пов’язували з «антиісламською організацією». Вона також повідомила, що так і не змогла домогтися від чільниць FEMEN пояснень, звідки походить фінансування цього руху, й наголосила, що не хоче бути членом організації, яка працює за гроші сумнівного походження. Шевченко у відповідь заявляє, що FEMEN виступає не проти ісламу, а проти будь-якої релігії, а все фінансування руху складається з пожертв і воно цілком прозоре.
Бельгійський щоденник La Libre Belgique пише про «радянську зарозумілість» президента Росії в його ставленні до України. Володимир Путін, на відміну від його попередника Бориса Єльцина, так і не зміг змиритися з розпадом Радянського Союзу і, по суті, так і не перестав намагатися відновити його по шматочках, і Україна відчуває це за низкою газових воєн чи прикордонних суперечок. Зараз українці і росіяни знову протистоять одне одному після того, як Москва наказала посилити митний контроль за українськими товарами з таким надміром бюрократичної запопадливості, що це по суті паралізувало експорт Києва до його другого найбільшого зовнішнього ринку, нагадує газета. У редакційній статті наголошено, що Україна нині незалежна держава, яка обрала скорочення своєї економічної залежності від Росії й розвиває торгівлю з ЄС, наразі найбільшим своїм торговельним партнером. Залякування, інструмент давніх віків, до якого вдається Кремль, не може врешті мати інших наслідків, ніж віддалити Київ від Москви, мовиться у статті.
Чеське видання iDNES.cz звернуло увагу на повідомлення про те, що серед українських школярів більше обрало собі за другу іноземну мову німецьку, ніж російську. У статті наведені слова міністра освіти Дмитра Табачника, що німецьку обрали 52 відсотки п’ятикласників, російську ж – трохи більше як 23 відсотки. Видання додає, що це повідомлення викликало бурхливі дискусії в українському інтернеті. Одні дописувачі вважають, що це свідчить: українські школярі не розраховують на Росію і російську мову у своєму подальшому житті. Інші ж зауважують, що українські школярі взагалі не вважають російську мову за іноземну.
А німецьке видання Die Tageszeitung друкує інтерв’ю зі співзасновницею жіночого феміністського руху FEMEN Олександрою Шевченко з приводу того, що про розрив із цим рухом оголосила одна з його найвідоміших активісток Аміна Сбуї з Тунісу, на захист якої від ув’язнення феміністки провели цілу низку акцій, зокрема, й антиісламського спрямування. Олександра Шевченко, яка отримала притулок у Франції, вважає, що причиною став тиск, який постійно чиниться на Аміну й якого та не витримала. Згадавши, що Аміна була «однією з найрадикальніших активісток руху», Олександра заявила, що та виявилася заслабкою для здійснення тактики FEMEN і для того, щоб «протистояти ісламському суспільству». Видання нагадало, що Аміна Сбуї, заявивши нещодавно про вихід із руху, пояснила це тим, що не хоче, щоб її ім’я пов’язували з «антиісламською організацією». Вона також повідомила, що так і не змогла домогтися від чільниць FEMEN пояснень, звідки походить фінансування цього руху, й наголосила, що не хоче бути членом організації, яка працює за гроші сумнівного походження. Шевченко у відповідь заявляє, що FEMEN виступає не проти ісламу, а проти будь-якої релігії, а все фінансування руху складається з пожертв і воно цілком прозоре.