Львів – Українська діаспора бачить Україну лише у європейській спільноті, бо вважає, що Євразійський союз загрожує поверненню у радянське минуле, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода президент Світового конгресу українців Євген Чолій. Як оцінює пан Чолій нинішню політичну ситуацію в Україні, чи не стане вона причиною непідписання восени цього року угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом? Чи використовує влада України потенціал зарубіжного українства? Про це – розмова з Євгеном Чолієм.
– Пане Чолій, нині чимало українців побоюються говорити відкрито і правдиво про ситуацію в Україні десь зі страху втратити працю, а, можливо, тому, що просто почуваються розчарованими і байдужими до подій у власній державі. Світове українство може собі дозволити не загравати з українською владою і оцінити реально ситуацію? Якою є Ваша оцінка?
– Ми не боїмося говорити правду і багато людей в Україні теж правдиво оцінюють ситуацію. Ми переживаємо за те, що сьогоднішні владні структури повертаються з демократичного до більш авторитарного способу правління, це виявляється у тиску на ЗМІ, на різні громадські організації. Ми не лише вболіваємо за події в Україні, бо можна лише цим вболіванням обмежитись, але на всіх міжнародних зустрічах говоримо про Україну і її проблеми, закликаємо Європейський Союз і низку західних інституцій не ігнорувати Україну і ту ситуацію, в якій вона опинилась, щоб закликали українську владу повернутись до демократичних засад, закликатимемо Європу захистити Україну від тиску і шантажу Росії, що робиться зумисно, щоб зірвати підписання угоди про асоціацію між Україною і ЄС.
– Однією з головних тем Х Світового конгресу українців є тема євроінтеграції України як запоруки незалежності України. Які Ваші аргументи на користь європейського шляху України?
– Європейський Союз дає більший доступ Україні до ринку, дасть можливість для процвітання української економіки, доступ до партнерів, які є в ЄС, які керуються демократичними засадами. Для України європейські цінності ближчі, Європа – це природне місце України, а не Євразійський союз, куди тягне Україну Росія, бо це – повернення у радянське минуле. Сучасна Україна є європейською державою. Для останніх трьох років для української влади,радше – влади України, характерна проросійська позиція. Це бачимо з підписання Харківської угоди, коли продовжили термін перебування у Криму імперського війська; закон про засади мовної політики, що, по суті, робить російську другою державною мовою; ганебне встановлення пам’ятників Сталіну, кату українського народу, в містах і селах; вивищення православної церкви Московського патріархату. Світовий конгрес вважає, що якнайшвидша інтеграція України в Європу стане запорукою незалежності держави, яка сьогодні є під загрозою, допоможе встановити більш збалансовані відносини з Росією.
– Протягом століття українській діаспорі вдається зберігати українську культуру, традиції, історію, те, що у радянський період нищилось в Україні. Які сьогодні завдання ставить перед собою українська діаспора? Чи не вважаєте, що на часі змінити формат роботи і ставлення до України?
– Асиміляційні процеси діють постійно, але ми не можемо змінювати свій курс, бо маємо працювати, щоб мої діти і внуки також зберігали українську ідентичність, це важкий процес і над цим треба працювати. Це найголовніше завдання для українців, які живуть за межами України. Нам важливо покращувати громадське життя зарубіжних українців. Ми маємо зрозуміти, яка правдива сила світового українства, як вона змобілізована, які може дати результати спільна праця.
– В Україні не знають української діаспори. Бодай з огляду на те, що, за дослідженнями, більше ніж 70% громадян України ніколи не виїжджали за кордон. До того ж, досі живі радянські міфи про зарубіжних українців. Чи не гадаєте, що і влада України нині не зацікавлена у співпраці з українською діаспорою, а, навпаки, їй вигідне негативне уявлення про світове українство в українському суспільстві?
– Я не знаю, до якої міри влада України задумується над такими питаннями взагалі. Влада не зацікавлена українською діаспорою, і ми бачимо це постійно і скрізь (президент і прем’єр не беруть участь у Х Світовому конгресі українців – ред.). Коли порівнювати, як інші держави займаються своїми діаспорами, то побачимо величезну різницю. Щодо іміджу, то діаспора здатна сама про нього подбати, щоб він був на відповідному рівні – як у країнах, де живуть українці, так і в самій Україні. Ми очікуємо, якщо ситуація в Україні буде більш нормальною, то українська влада підтримуватиме світове українство, як це роблять інші країни, які сприяють збереженню ідентичності свого народу.
– Говорять про 20 мільйонів українців у світі, але якщо врахувати і українських заробітчан, то значно більше українців по світах, ніж проживають на рідній землі. Що втрачає Україна, пане Чолій, не використовуючи потенціал зарубіжного українства? Жодна влада за роки незалежності не була зацікавлена у фахових кадрах з української діаспори.
– Ми на цьому конгресі зосередимось на питанні євроінтеграції України. Ми часто паралельно працюємо. Представники Світового конгресу українців виступають у Європейському парламенті, інших міжнародних структурах, і значно результативнішою була б праця, якби ми працювали разом. Україна втрачає у тому, що українська діаспора є фактично її найкращим послом у світі, але цього влада не розуміє. Лише наведу приклад: визнання українського Голодомору геноцидом українського народу відбулось 16 країнами світу і сталося це завдяки співпраці влади за Віктора Ющенка та української діаспори. Такі приклади показують, що більший результат лише тоді, коли є плідна співпраця, а такого сьогодні немає.
– Триває нова хвиля міграції з України. Статистика досить тривожна – більше половини української молоді готові виїхати за кордон на постійно. Чи не лякає Вас така ситуація, чи Світовий конгрес знає настрої серед нових мігрантів?
– Я пережив цікавий момент, коли спеціально відвідав найновішу хвилю міграції в Італії, Іспанії, Португалії, Греції. Мене здивувало те, що я почув від них, що вони відмінні від емігрантів, які виїхали після Другої світової війни чи таких як я, що народився в Канаді. Вони знають, що у наших планах немає наміру повернутись в Україну, хоч ми і сприяємо інтересам України. Натомість нові мігранти живуть думкою про повернення в Україну при кращій ситуації у державі. Вони знають, що за кордоном вони перебувають тимчасово, живуть сподіваннями. Якби ситуація в Україні була такою, що сприяла б розвитку молодої родини економічно, коли б люди працювали і мали за свою працю належну оплату, коли б шанувалась гідність людини, європейські цінності, демократичні засади, дотримувались права людини, то багато українців з нової хвилі міграції повернулись.
– Але українці кажуть, немає нічого більш постійного, як тимчасовість. З іншого боку, якщо у Європі буде важко знайти працю чи зменшаться суттєво заробітки, то чимало трудових мігрантів, можливо, і повернуться. Хоча, сьогодні цього не помітно, бо якби не було важко, люди з усіх сил стараються залишитися за кордоном… Але уявімо, що якби повертались, то це вже приїдуть інші люди, з іншими вимогами до життя і влади. Чи зможуть вони змінити ситуацію в Україні, впливати на розвиток країни?
– Я маю велику надію на українців, які тут живуть, думаю, що попри розчарованість, що вони не бачать змін у країні, серйозної альтернативи, яка може запровадити конкретні зміни в суспільстві, українці змобілізуються в Україні і вимагатимуть від влади і політиків шанувати людські права і основні демократичні засади.
– Пане Чолій, нині чимало українців побоюються говорити відкрито і правдиво про ситуацію в Україні десь зі страху втратити працю, а, можливо, тому, що просто почуваються розчарованими і байдужими до подій у власній державі. Світове українство може собі дозволити не загравати з українською владою і оцінити реально ситуацію? Якою є Ваша оцінка?
– Ми не боїмося говорити правду і багато людей в Україні теж правдиво оцінюють ситуацію. Ми переживаємо за те, що сьогоднішні владні структури повертаються з демократичного до більш авторитарного способу правління, це виявляється у тиску на ЗМІ, на різні громадські організації. Ми не лише вболіваємо за події в Україні, бо можна лише цим вболіванням обмежитись, але на всіх міжнародних зустрічах говоримо про Україну і її проблеми, закликаємо Європейський Союз і низку західних інституцій не ігнорувати Україну і ту ситуацію, в якій вона опинилась, щоб закликали українську владу повернутись до демократичних засад, закликатимемо Європу захистити Україну від тиску і шантажу Росії, що робиться зумисно, щоб зірвати підписання угоди про асоціацію між Україною і ЄС.
– Однією з головних тем Х Світового конгресу українців є тема євроінтеграції України як запоруки незалежності України. Які Ваші аргументи на користь європейського шляху України?
Для України європейські цінності ближчі, Європа – це природне місце України
– Протягом століття українській діаспорі вдається зберігати українську культуру, традиції, історію, те, що у радянський період нищилось в Україні. Які сьогодні завдання ставить перед собою українська діаспора? Чи не вважаєте, що на часі змінити формат роботи і ставлення до України?
– Асиміляційні процеси діють постійно, але ми не можемо змінювати свій курс, бо маємо працювати, щоб мої діти і внуки також зберігали українську ідентичність, це важкий процес і над цим треба працювати. Це найголовніше завдання для українців, які живуть за межами України. Нам важливо покращувати громадське життя зарубіжних українців. Ми маємо зрозуміти, яка правдива сила світового українства, як вона змобілізована, які може дати результати спільна праця.
– В Україні не знають української діаспори. Бодай з огляду на те, що, за дослідженнями, більше ніж 70% громадян України ніколи не виїжджали за кордон. До того ж, досі живі радянські міфи про зарубіжних українців. Чи не гадаєте, що і влада України нині не зацікавлена у співпраці з українською діаспорою, а, навпаки, їй вигідне негативне уявлення про світове українство в українському суспільстві?
– Я не знаю, до якої міри влада України задумується над такими питаннями взагалі. Влада не зацікавлена українською діаспорою, і ми бачимо це постійно і скрізь (президент і прем’єр не беруть участь у Х Світовому конгресі українців – ред.). Коли порівнювати, як інші держави займаються своїми діаспорами, то побачимо величезну різницю. Щодо іміджу, то діаспора здатна сама про нього подбати, щоб він був на відповідному рівні – як у країнах, де живуть українці, так і в самій Україні. Ми очікуємо, якщо ситуація в Україні буде більш нормальною, то українська влада підтримуватиме світове українство, як це роблять інші країни, які сприяють збереженню ідентичності свого народу.
– Говорять про 20 мільйонів українців у світі, але якщо врахувати і українських заробітчан, то значно більше українців по світах, ніж проживають на рідній землі. Що втрачає Україна, пане Чолій, не використовуючи потенціал зарубіжного українства? Жодна влада за роки незалежності не була зацікавлена у фахових кадрах з української діаспори.
– Ми на цьому конгресі зосередимось на питанні євроінтеграції України. Ми часто паралельно працюємо. Представники Світового конгресу українців виступають у Європейському парламенті, інших міжнародних структурах, і значно результативнішою була б праця, якби ми працювали разом. Україна втрачає у тому, що українська діаспора є фактично її найкращим послом у світі, але цього влада не розуміє. Лише наведу приклад: визнання українського Голодомору геноцидом українського народу відбулось 16 країнами світу і сталося це завдяки співпраці влади за Віктора Ющенка та української діаспори. Такі приклади показують, що більший результат лише тоді, коли є плідна співпраця, а такого сьогодні немає.
– Триває нова хвиля міграції з України. Статистика досить тривожна – більше половини української молоді готові виїхати за кордон на постійно. Чи не лякає Вас така ситуація, чи Світовий конгрес знає настрої серед нових мігрантів?
Нові мігранти живуть думкою про повернення в Україну
– Але українці кажуть, немає нічого більш постійного, як тимчасовість. З іншого боку, якщо у Європі буде важко знайти працю чи зменшаться суттєво заробітки, то чимало трудових мігрантів, можливо, і повернуться. Хоча, сьогодні цього не помітно, бо якби не було важко, люди з усіх сил стараються залишитися за кордоном… Але уявімо, що якби повертались, то це вже приїдуть інші люди, з іншими вимогами до життя і влади. Чи зможуть вони змінити ситуацію в Україні, впливати на розвиток країни?
– Я маю велику надію на українців, які тут живуть, думаю, що попри розчарованість, що вони не бачать змін у країні, серйозної альтернативи, яка може запровадити конкретні зміни в суспільстві, українці змобілізуються в Україні і вимагатимуть від влади і політиків шанувати людські права і основні демократичні засади.