Молоді спеціалісти та люди передпенсійного віку найчастіше стають жертвами недобросовісних роботодавців на Кіровоградщині. Такі дані наводять профспілки. Загалом, роботодавці Кіровоградської області завинили працівникам понад 36 мільйонів гривень. І це без врахування тих випадків, коли люди працювали неофіційно.
Віталій Жарких півроку офіційно відпрацював кондуктором на одному із транспортних підприємств Кіровограда. Каже що робота подобалася, хоча і була важкою, бо взимку дуже мерз у холодному салоні автобуса. І що найгірше – заробітну плату отримував із затримками й невеликими частинами.
«Коли прийшов, обіцяли мінімальну – 1200. Працюючи, отримував менше. До сотні гривень давали менше – 1100 отримував, а не 1200. Затримки були постійні. Отримував то 100, то 200 гривень – відсоток зарплати. Сто відсотків я не отримував ніколи», – розповідає Віталій.
Коли ж заборгованість із зарплати сягнула кількох тисяч, хлопець звільнився, але й досі чекає на зароблене. Віталій каже, що така ситуація не є винятковою. Він працював неофіційно на п’ятьох роботодавців і майже завжди наймачі спершу пропонували більшу зарплату, аніж платили потім.
Не оформив документи – не звернешся до суду
Без підписання угоди та трудової книжки працював вантажником на гранітодобувному підприємстві Анатолій Чумаченко. Першого робочого дня у нього тільки запитали і записали прізвище, а потім ідентифікаційний код. Обіцяли 1500 гривень на місяць і більше – за понаднормову роботу. Та віддавали зароблене частинами: по 400, 500 гривень. За останні два місці роботи заробітну плату Анатолію Чумаченку не віддали до сих пір.
«У нас ненормований робочий день. Бувало працювали цілодобово. Бувало вагони грузимо і працювали цілодобово: по 12, 14, 16 годин. За вересень у мене повинно було бути 2200, а за жовтень – 1500», – розповідає свою історію Анатолій Чумаченко. Сьогодні чоловік вирішує, чи подаватиме в суд на підприємство, адже це єдина можливість отримати зароблене.
У Федерації профспілок області розповідають, що такі випадки не поодинокі. Працівникові, який не був офіційно оформлений на підприємстві, довести, що роботодавець винен йому гроші, дуже складно.
«Спочатку треба людині звернутися до суду і довести факт, що вона дійсно перебувала у трудових відносинах із тим чи іншим роботодавцем, а потім вже вимагати виплатити заробітну плату», – зазначає головний правовий інспектор праці Федерації профспілок Кіровоградської області Оксана Терлецька.
Більшість несумлінних роботодавців належать до малого бізнесу – профспілки
Цього року до правового інспектора Федерації звернулися близько 200 людей. Одні скаржаться на те, що працювали неофіційно і взагалі не отримали зарплатні, інші на те, що йшли працювати на одні гроші, а отримали значно менше.
«Як правило, це торгівля, це бари, це кафе; як правило, це перевізники наші; і дуже часто фізичні особи-підприємці», – виокремлює групи ризику із найбільшою концентрацією недобросовісних роботодавців головний правовий інспектор праці Федерації профспілок Кіровоградської області Оксана Терлецька.
Голова правління організації роботодавців Кіровоградської області Павло Штутман каже, що неофіційне працевлаштування і висока зарплатня тільки як обіцянка характерні для малого бізнесу. Він наголошує, що скарг на членів його організації – представників середнього і великого бізнесу – він не чув. Однак, офіційна статистика каже, що роботодавці Кіровоградщини завинили працівникам понад 36 мільйонів гривень.
Віталій Жарких півроку офіційно відпрацював кондуктором на одному із транспортних підприємств Кіровограда. Каже що робота подобалася, хоча і була важкою, бо взимку дуже мерз у холодному салоні автобуса. І що найгірше – заробітну плату отримував із затримками й невеликими частинами.
«Коли прийшов, обіцяли мінімальну – 1200. Працюючи, отримував менше. До сотні гривень давали менше – 1100 отримував, а не 1200. Затримки були постійні. Отримував то 100, то 200 гривень – відсоток зарплати. Сто відсотків я не отримував ніколи», – розповідає Віталій.
Коли ж заборгованість із зарплати сягнула кількох тисяч, хлопець звільнився, але й досі чекає на зароблене. Віталій каже, що така ситуація не є винятковою. Він працював неофіційно на п’ятьох роботодавців і майже завжди наймачі спершу пропонували більшу зарплату, аніж платили потім.
Не оформив документи – не звернешся до суду
Без підписання угоди та трудової книжки працював вантажником на гранітодобувному підприємстві Анатолій Чумаченко. Першого робочого дня у нього тільки запитали і записали прізвище, а потім ідентифікаційний код. Обіцяли 1500 гривень на місяць і більше – за понаднормову роботу. Та віддавали зароблене частинами: по 400, 500 гривень. За останні два місці роботи заробітну плату Анатолію Чумаченку не віддали до сих пір.
«У нас ненормований робочий день. Бувало працювали цілодобово. Бувало вагони грузимо і працювали цілодобово: по 12, 14, 16 годин. За вересень у мене повинно було бути 2200, а за жовтень – 1500», – розповідає свою історію Анатолій Чумаченко. Сьогодні чоловік вирішує, чи подаватиме в суд на підприємство, адже це єдина можливість отримати зароблене.
У Федерації профспілок області розповідають, що такі випадки не поодинокі. Працівникові, який не був офіційно оформлений на підприємстві, довести, що роботодавець винен йому гроші, дуже складно.
Спочатку треба людині звернутися до суду і довести факт, що вона дійсно перебувала у трудових відносинах із роботодавцемОксана Терлецька
Більшість несумлінних роботодавців належать до малого бізнесу – профспілки
Цього року до правового інспектора Федерації звернулися близько 200 людей. Одні скаржаться на те, що працювали неофіційно і взагалі не отримали зарплатні, інші на те, що йшли працювати на одні гроші, а отримали значно менше.
«Як правило, це торгівля, це бари, це кафе; як правило, це перевізники наші; і дуже часто фізичні особи-підприємці», – виокремлює групи ризику із найбільшою концентрацією недобросовісних роботодавців головний правовий інспектор праці Федерації профспілок Кіровоградської області Оксана Терлецька.
Голова правління організації роботодавців Кіровоградської області Павло Штутман каже, що неофіційне працевлаштування і висока зарплатня тільки як обіцянка характерні для малого бізнесу. Він наголошує, що скарг на членів його організації – представників середнього і великого бізнесу – він не чув. Однак, офіційна статистика каже, що роботодавці Кіровоградщини завинили працівникам понад 36 мільйонів гривень.