Київ – Підручники, затверджені Міністерством освіти України, упереджено висвітлюють історичне минуле, а в регіонах деякі вчителі дозволяють собі тенденційне викладання предмету. Про це заявив в ефірі програми «Ми разом» голова правління «Центру освітнього моніторингу», колишній заступник міністра освіти Павло Полянський. Він не заперечує право викладачів використовувати необхідну додаткову літературу, але це має слугувати об’єктивному висвітленню давніх подій, і головним критерієм в оцінці діячів минулого має бути їхня роль у розвитку України. Тим часом у Міністерстві освіти наполягають на законності своїх дій при виборі підручників історії.
Your browser doesn’t support HTML5
Поки в центрі переписують підручники історії, на місцях по-своєму рятують ситуацію
Є різні способи, не приховуючи історичної правди, викладати історію школярам, переконує Павло Полянський. Але зараз намагаються повернути радянські міфи, вважає він. В історії України було чимало яскравих постатей, і характеризувати їх можна по-різному – ніхто не вимагає однозначно позитивного трактування. Але визначальний критерій – допомагав той чи інший історичний діяч відновленню української державності чи ні. Коли цей критерій у підручниках, рекомендованих у Києві, порушують, на периферії намагаються відновити об’єктивність у своєму розумінні, зазначає Павло Полянський. Хоча іноді це лише загострює становище з урахуванням того, що на такому «історичному протистоянні» намагаються здобути додаткові електоральні очки політики з різних таборів.
У Міністерстві освіти відкидають закиди у нав’язуванні тенденційного висвітлення минулого України. Водночас, як заявив міністр Дмитро Табачник, книжки, не рекомендовані міністерством для використання в школах, у жодному разі не можуть вважатися підручниками.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, він прокоментував видання в Криму збірки, в якій критикують кримських татар за їхні дії під час Другої світової війни. Дмитро Табачник наголосив на тому, що додаткову літературу видавати у різних регіонах ніхто не забороняє. Але це – не підручники. Тим часом представники кримськотатарської громадськості наголошують, що книгу проти їхнього народу видали частково на кошти бюджету одного з районів Криму.
Тим часом львівські школярі дізнаються на уроках історії про ОУН, УПА, Голодомор, про українських політичних і громадських діячів, імена яких не згадують в обов’язкових підручниках Міністерства освіти. А ще у багатьох школах викладається християнська етика і краєзнавство.
У Донецьку у нових підручниках з історії рідного краю замінять кілька сторінок. Таке рішення місцеві чиновники ухвалили після того, як історики звернули увагу на художні тексти у книжці. У нарисі Вікентія Вересаєва, зокрема, йдеться про те, що приїжджі шахтарі не ладнали з місцевими «хохлами».
