Верховина – Гори сміття у Карпатах небезпечні для здоров’я як горян, так і туристів. У цьому пересвідчилось Радіо Свобода. Карпати манять людей цілющим повітрям і гірськими ріками, але чи такі вже вони цілющі і безпечні для здоров’я у Верховинському районі, що на Івано-Франківщині? Тут за більш як два десятиліття серед краси гір і Чорного Черемоша утворилось неконтрольоване сміттєзвалище, яке отруює землю, повітря, воду, відтак – шкодить людям.
Верховина межує з мальовничим селом Криворівня, яким зачаровувались українські письменники та етнографи, де планувалось створити музей під відкритим небом. Це – справжня карпатська туристична перлина.
Угору від музею Михайла Грушевського починається село Бережниця, що входить до Криворівнянської сільради. Ще дорогою попід парканами людських осель побачила кілька місць, де просто валялись купи сміття. Раптом шлагбаум і внизу урочища Устя-2, на березі гірського потоку Бережниця, що впадає у Чорний Черемош (з Білим Черемошем дає початок річки Черемош, басейн Дунаю) – величезне сміттєзвалище на площі 0,8 гектара.
Тут ще з радянських часів утворилось стихійне сміттєзвалище, а у 1997 році депутати Верховинської райради ухвалили рішення про створення тимчасового сміттєзвалища, і сюди з Верховини везуть усе сміття. За день нарахувала близько десяти машин. На сміттєзвалищі зберігається понад 3 тисячі тон твердих побутових відходів, які ніхто не сортує.
Селяни вдавались до радикальних кроків
Селяни майже десять років воюють з владою, вимагаючи закрити сміттєзвалище: перекривали дорогу до смітника, писали листи керівникам всіх рівнів, зокрема, і президентам Вікторові Ющенку і Вікторові Януковичу. Після обіцянки Віктора Ющенка закрити сміттєзвалище якийсь час сміття сюди не везли, розповіли мешканці Бережниці.
– Може, два місяці ніхто не вивозив. Сім і десять машин на день може бути з Верховини.
–У мене двоє дітей. Старшій шість років. Мою дитину постійно обсипає, тут палять те сміття, воно розлітається, ми цим дихаємо і п’ємо воду. Тут і кози, і свині, і пси, і мертві коти. Раніше везли туалетні відходи, тепер вже заборонили.
– До президента писали. Коли відкривали смітник, то договір склали з лісництвом, бо то його землі, то сказали, до 2017 року тут буде. Бо це близько до району, бензину не потрібно багато. Люди везуть ночами і попри дорогу викидають сміття.
– Я тут з молодих років живу. Такий тут сморід, туди корови заходять. Нічого не можемо зробити, щоб зупинити. Просто бусиками везуть, бо тут шлагбаум, і кидають нам сміття попід хати.
– А вода зелена коло того смітника.
Дощ змиває смітник, і всі отруйні речовини потрапляють у Чорний Черемош. А через гниття сміття утворюється ще й дуже шкідливий газ, який, як кажуть, радіоактивний, і ним дихають люди. Всі отруйні речовини потрапляють у ґрунт, а відтак і у криниці. У смітнику – розплідник мишей і змій. Санепідемслужба досить формально робить проби води і землі лише тоді, коли люди бунтують, кажуть місцеві жителі.
Чиновники Івано-Франківщини розводять руками
Голова Верховинської районної адміністрації Василь Гондурак каже, що у 2017 році небезпечний смітник закриють, але сам не впевнений у своїх словах.
«Покажіть мені краще сміттєзвалище в інших районах. У районі жодної території немає, ми б заплатили будь-які гроші, лише б нам виділили земельну ділянку під сміттєзвалище, все приватизовано, роздано. Не я той смітник зробив. Ми мусимо використовувати те, що є, комбінат-комунальне підприємство вже має документацію на цей смітник, щоб зробити рекультивацію, потрібно півтора мільйона гривень. Ми виділяємо кошти на підтримку сміттєзвалища», – каже посадовець.
Однак жодної роботи комунального підприємства щодо впорядкування сміттєзвалища я не бачила. До слова, нижче від нього закопане попереднє, яке теж отруює землю і гірські води. Але щоб у Верховинському районі закрили сміттєзвалище, потрібно збудувати сміттєпереробний завод біля Коломиї. Втім, на сьогодні навіть не зроблено проектно-технічну документацію.
Чиновник департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації Олександр Дерев’янко пообіцяв, що до кінця року проект зроблять.
Водночас він не пояснив ситуацію щодо сміттєзвалища поблизу Криворівні: мовляв, не знає. Хоча саме департамент ЖКГ розробив кілька років тому «Концепцію поводження з твердими побутовими відходами», яка до 2020 року передбачає стовідсоткову переробку зібраного сміття, але цей документ, як кажуть, написаний задля звіту.
Держава виділяє гроші на екологію у Карпатах?
Депутат Івано-Франківської облради Андрій Троценко розповів Радіо Свобода, що на вирішення екологічних проблем протягом трьох останніх років держава виділила області майже 300 мільйонів гривень.
«Проблема в тому, що у нас в області немає жодного сміттєпереробного заводу, і ми хочемо у п’яти районах побудувати такі заводи», – пояснив депутат.
Але і це наразі – віртуальні плани, бо ніхто з мешканців районів не погоджується на будівництво сміттєпереробних заводів.
Сміттєзвалище у Бережниці – це лише одна з ілюстрацій загальної картини засміченості Івано-Франківщини, влада якої пріоритетом розвитку регіону визначила туризм, і саме на туризмі у Карпатах люди заробляють гроші. На кожному вільному клаптику землі виростають нові будинки для туристів, натомість ставлення до природи – дикунське, за що, кажуть літні гуцули, природа мстить повенями.
Як кажуть місцеві мешканці, Івано-Франківська влада, поки пише проекти і освоює державні гроші, мала б просто встановити таблички у горах і біля річок: «Увага! Небезпечно для здоров’я, отруйні відходи». Це, принаймні, було б чесно.
Верховина межує з мальовничим селом Криворівня, яким зачаровувались українські письменники та етнографи, де планувалось створити музей під відкритим небом. Це – справжня карпатська туристична перлина.
Угору від музею Михайла Грушевського починається село Бережниця, що входить до Криворівнянської сільради. Ще дорогою попід парканами людських осель побачила кілька місць, де просто валялись купи сміття. Раптом шлагбаум і внизу урочища Устя-2, на березі гірського потоку Бережниця, що впадає у Чорний Черемош (з Білим Черемошем дає початок річки Черемош, басейн Дунаю) – величезне сміттєзвалище на площі 0,8 гектара.
Тут ще з радянських часів утворилось стихійне сміттєзвалище, а у 1997 році депутати Верховинської райради ухвалили рішення про створення тимчасового сміттєзвалища, і сюди з Верховини везуть усе сміття. За день нарахувала близько десяти машин. На сміттєзвалищі зберігається понад 3 тисячі тон твердих побутових відходів, які ніхто не сортує.
Селяни вдавались до радикальних кроків
Селяни майже десять років воюють з владою, вимагаючи закрити сміттєзвалище: перекривали дорогу до смітника, писали листи керівникам всіх рівнів, зокрема, і президентам Вікторові Ющенку і Вікторові Януковичу. Після обіцянки Віктора Ющенка закрити сміттєзвалище якийсь час сміття сюди не везли, розповіли мешканці Бережниці.
– Може, два місяці ніхто не вивозив. Сім і десять машин на день може бути з Верховини.
–У мене двоє дітей. Старшій шість років. Мою дитину постійно обсипає, тут палять те сміття, воно розлітається, ми цим дихаємо і п’ємо воду. Тут і кози, і свині, і пси, і мертві коти. Раніше везли туалетні відходи, тепер вже заборонили.
– До президента писали. Коли відкривали смітник, то договір склали з лісництвом, бо то його землі, то сказали, до 2017 року тут буде. Бо це близько до району, бензину не потрібно багато. Люди везуть ночами і попри дорогу викидають сміття.
– Я тут з молодих років живу. Такий тут сморід, туди корови заходять. Нічого не можемо зробити, щоб зупинити. Просто бусиками везуть, бо тут шлагбаум, і кидають нам сміття попід хати.
– А вода зелена коло того смітника.
Дощ змиває смітник, і всі отруйні речовини потрапляють у Чорний Черемош. А через гниття сміття утворюється ще й дуже шкідливий газ, який, як кажуть, радіоактивний, і ним дихають люди. Всі отруйні речовини потрапляють у ґрунт, а відтак і у криниці. У смітнику – розплідник мишей і змій. Санепідемслужба досить формально робить проби води і землі лише тоді, коли люди бунтують, кажуть місцеві жителі.
Чиновники Івано-Франківщини розводять руками
Голова Верховинської районної адміністрації Василь Гондурак каже, що у 2017 році небезпечний смітник закриють, але сам не впевнений у своїх словах.
«Покажіть мені краще сміттєзвалище в інших районах. У районі жодної території немає, ми б заплатили будь-які гроші, лише б нам виділили земельну ділянку під сміттєзвалище, все приватизовано, роздано. Не я той смітник зробив. Ми мусимо використовувати те, що є, комбінат-комунальне підприємство вже має документацію на цей смітник, щоб зробити рекультивацію, потрібно півтора мільйона гривень. Ми виділяємо кошти на підтримку сміттєзвалища», – каже посадовець.
Однак жодної роботи комунального підприємства щодо впорядкування сміттєзвалища я не бачила. До слова, нижче від нього закопане попереднє, яке теж отруює землю і гірські води. Але щоб у Верховинському районі закрили сміттєзвалище, потрібно збудувати сміттєпереробний завод біля Коломиї. Втім, на сьогодні навіть не зроблено проектно-технічну документацію.
Чиновник департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації Олександр Дерев’янко пообіцяв, що до кінця року проект зроблять.
Водночас він не пояснив ситуацію щодо сміттєзвалища поблизу Криворівні: мовляв, не знає. Хоча саме департамент ЖКГ розробив кілька років тому «Концепцію поводження з твердими побутовими відходами», яка до 2020 року передбачає стовідсоткову переробку зібраного сміття, але цей документ, як кажуть, написаний задля звіту.
Держава виділяє гроші на екологію у Карпатах?
Депутат Івано-Франківської облради Андрій Троценко розповів Радіо Свобода, що на вирішення екологічних проблем протягом трьох останніх років держава виділила області майже 300 мільйонів гривень.
«Проблема в тому, що у нас в області немає жодного сміттєпереробного заводу, і ми хочемо у п’яти районах побудувати такі заводи», – пояснив депутат.
Але і це наразі – віртуальні плани, бо ніхто з мешканців районів не погоджується на будівництво сміттєпереробних заводів.
Сміттєзвалище у Бережниці – це лише одна з ілюстрацій загальної картини засміченості Івано-Франківщини, влада якої пріоритетом розвитку регіону визначила туризм, і саме на туризмі у Карпатах люди заробляють гроші. На кожному вільному клаптику землі виростають нові будинки для туристів, натомість ставлення до природи – дикунське, за що, кажуть літні гуцули, природа мстить повенями.
Як кажуть місцеві мешканці, Івано-Франківська влада, поки пише проекти і освоює державні гроші, мала б просто встановити таблички у горах і біля річок: «Увага! Небезпечно для здоров’я, отруйні відходи». Це, принаймні, було б чесно.