Львів – Львівщина входить до «топ» десяти регіонів Східної Європи за ефективністю вкладеного капіталу й залучення прямих інвестицій. Такою є оцінка європейських експертів. За даними Інституту економічних досліджень, Львівська область за інвестиційною привабливістю поступається лише Харківській. Від якого ж капіталу залежить економіка області? Чи високим оцінкам експертів відповідають реальні надходження інвестицій? Чи використовують на Львівщині свій потенціал?
Завдяки розташуванню (а регіон прикордонний), природним ресурсам (що сприяє розвитку туризму й аграрного сектора), людському потенціалові (тобто дешевій робочій кваліфікованій силі) Львівщина є привабливою для інвестицій. Експерти вирізняють ще й сприятливий діловий клімат регіону та відкритість влади.
Та попри такі можливості і високі оцінки експертів, за останні п’ять років жоден серйозний інвестор у Львівську область не вклав гроші. Однією з причин у Львівській обладміністрації називають економічну кризу у світі. Мовляв, західний інвестор не має вільних фінансів, він змушений утримувати основний бізнес.
Загальний обсяг інвестицій в область за роки незалежності складає близько 1 мільярда 630 мільйонів американських доларів. Торік надійшло понад 300 мільйонів доларів прямих іноземних інвестицій, а ось за перший квартал цього року – навіть менш ніж 16 мільйонів доларів.
Найбільший інвестор – Рінат Ахметов
За даними департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА, минулого року найбільший інвестор був з Кіпру. Кіпрська компанія придбала Добротвірську ТЕЦ. Ця ТЕЦ, як і Бурштинська, належать до групи підприємств Ріната Ахметова. А відтак найбільшими були торік внутрішні інвестиції.
Тридцять відсотків інвестицій Львівщини – з Польщі, і левову частку становить «Кредобанк». Польський капітал зосереджений у фінансовій сфері, австрійський, німецький, данський – у виробництві, переважно це легка промисловість, приладобудівна. Російського капіталу в регіоні практично немає, зазначають економісти.
Основні інвестиції на Львівщині вкладені у понад 200 компаній, які вже працюють в області десятиліттями і ведуть прозорий бізнес. Останнім часом спостерігається зацікавлення регіоном з боку американських і європейських інвесторів, каже директор департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА Денис Шмигаль. Передусім їх цікавить аграрний сектор, легка промисловість, приладобудування, ІТ і наукові технології.
«Ми прогнозуємо, що через рік-півтора матимемо потужне входження інвестора. Нам цікавіші промислові інвестиції, бо вони приносять нам технології, нові робочі місця, спеціалістів, які тут залишаються. Фінансові інвестиції, коли поповнюється статутний капітал банків, менш цікавий, бо ця інвестиція розпорошується між регіонами, не створює нові робочі місця», – наголошує Денис Шмигаль.
Чинники, які перешкоджають залученню інвестицій
Як свідчать дані опитування іноземних інвесторів, які працюють на Львівщині, найбільшими проблемами, що перешкоджають залученню капіталу в область, є нестабільність у законодавстві, нестабільність економічної ситуації, сильно розвинена бюрократія, система оподаткування. Відсутність кредитного ресурсу називають найбільшою спільною проблемою для внутрішнього та іноземного інвестора. Власне, через це і спостерігається відтік іноземних інвестицій з ринку Львівщини, бо підприємцям важко отримати оборотний капітал. А ще корупція на рівні органів місцевого самоврядування, що теж відлякує іноземних інвесторів.
Для прикладу, подружжя Віллемів – українка Марія і бельгієць Бернар – у селі Дмитровичі Мостиського району утримують фермерське господарство «Шеврет», де виробляють козині сири за французькою технологією і лише з молока від кіз власного стада. Ринок збуту господарство має, а найскладніше, поділилась в одному з коментарів Радіо Свобода Марія Хом’як-Віллем, – ведення фермерського господарства.
«Найбільший клопіт – взяти вільну землю в оренду, треба чекати місяцями, поки зробиш проект, платиш за це, хоча законодавством передбачено оплату. Люди не насмілюються займатись фермерством. Бо це великі інвестиції, влада фермерство не підтримує, не створює умови, немає і бажання у людей працювати», – розповіла раніше власниця фермерського господарства.
Голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес вважає, що економіка Львівщини перебуває у стані стагнації. Однією з перешкод для залучення інвестицій він вважає корупцію на рівні органів місцевого самоврядування, нестабільну ситуацію в державі, складну податкову систему, а також здирницькі кредити.
«За останні роки у нас зупинила діяльність велика частина бізнесу. Бізнес зіштовхується з сільськими, міськими, районними радами, які наскрізь корумповані. Депутатів не цікавить розвиток бізнесу на своїй території. Орендарів змушують кожні три роки переукладати угоди, не дають більший термін. Є бажання на кожному кроці обдирати інвестора, він не встиг прийти, а його вже обкладають соціальними зобов’язаннями», – каже експерт.
Водночас домінує думка, що саме гроші заробітчан тримають економіку Львівщини. Адже трудові мігранти вкладають свої кошти в нерухомість, освіту, а також тримають кошти на депозитах у банках. Нині мешканці Львівщини мають на банкових рахунках близько 20 мільярдів, половину у гривнях, а половину у закордонній валюті.
«Сказати, що заробітчанські гроші працюють для економіки Львівщини і займають перше місце з точки зору важливості, а інвестори друге – не правда. Бо кожен з тих економічних ресурсів грає свою важливу роль», – наголошує посадовець Денис Шмигаль.
Однак ані самі заробітчани, ані їхні родини не поспішають започатковувати власне підприємництво, бо вважають це справою небезпечною і невигідною. Вони впевнені, що в Україні створене вороже для економіки середовище, де панує рекет і рейдерство під дахом правоохоронців і суддів.
Завдяки розташуванню (а регіон прикордонний), природним ресурсам (що сприяє розвитку туризму й аграрного сектора), людському потенціалові (тобто дешевій робочій кваліфікованій силі) Львівщина є привабливою для інвестицій. Експерти вирізняють ще й сприятливий діловий клімат регіону та відкритість влади.
Та попри такі можливості і високі оцінки експертів, за останні п’ять років жоден серйозний інвестор у Львівську область не вклав гроші. Однією з причин у Львівській обладміністрації називають економічну кризу у світі. Мовляв, західний інвестор не має вільних фінансів, він змушений утримувати основний бізнес.
Загальний обсяг інвестицій в область за роки незалежності складає близько 1 мільярда 630 мільйонів американських доларів. Торік надійшло понад 300 мільйонів доларів прямих іноземних інвестицій, а ось за перший квартал цього року – навіть менш ніж 16 мільйонів доларів.
Найбільший інвестор – Рінат Ахметов
За даними департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА, минулого року найбільший інвестор був з Кіпру. Кіпрська компанія придбала Добротвірську ТЕЦ. Ця ТЕЦ, як і Бурштинська, належать до групи підприємств Ріната Ахметова. А відтак найбільшими були торік внутрішні інвестиції.
Тридцять відсотків інвестицій Львівщини – з Польщі, і левову частку становить «Кредобанк». Польський капітал зосереджений у фінансовій сфері, австрійський, німецький, данський – у виробництві, переважно це легка промисловість, приладобудівна. Російського капіталу в регіоні практично немає, зазначають економісти.
Основні інвестиції на Львівщині вкладені у понад 200 компаній, які вже працюють в області десятиліттями і ведуть прозорий бізнес. Останнім часом спостерігається зацікавлення регіоном з боку американських і європейських інвесторів, каже директор департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА Денис Шмигаль. Передусім їх цікавить аграрний сектор, легка промисловість, приладобудування, ІТ і наукові технології.
Нам цікавіші промислові інвестиції, бо вони приносять нам технології, нові робочі місця, спеціалістів, які тут залишаютьсяДенис Шмигаль
Чинники, які перешкоджають залученню інвестицій
Як свідчать дані опитування іноземних інвесторів, які працюють на Львівщині, найбільшими проблемами, що перешкоджають залученню капіталу в область, є нестабільність у законодавстві, нестабільність економічної ситуації, сильно розвинена бюрократія, система оподаткування. Відсутність кредитного ресурсу називають найбільшою спільною проблемою для внутрішнього та іноземного інвестора. Власне, через це і спостерігається відтік іноземних інвестицій з ринку Львівщини, бо підприємцям важко отримати оборотний капітал. А ще корупція на рівні органів місцевого самоврядування, що теж відлякує іноземних інвесторів.
Для прикладу, подружжя Віллемів – українка Марія і бельгієць Бернар – у селі Дмитровичі Мостиського району утримують фермерське господарство «Шеврет», де виробляють козині сири за французькою технологією і лише з молока від кіз власного стада. Ринок збуту господарство має, а найскладніше, поділилась в одному з коментарів Радіо Свобода Марія Хом’як-Віллем, – ведення фермерського господарства.
Найбільший клопіт – взяти вільну землю в оренду, треба чекати місяцями, поки зробиш проектМарія Хом’як-Віллем
Голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес вважає, що економіка Львівщини перебуває у стані стагнації. Однією з перешкод для залучення інвестицій він вважає корупцію на рівні органів місцевого самоврядування, нестабільну ситуацію в державі, складну податкову систему, а також здирницькі кредити.
Бізнес зіштовхується з сільськими, міськими, районними радами, які наскрізь корумпованіЗеновій Бермес
Водночас домінує думка, що саме гроші заробітчан тримають економіку Львівщини. Адже трудові мігранти вкладають свої кошти в нерухомість, освіту, а також тримають кошти на депозитах у банках. Нині мешканці Львівщини мають на банкових рахунках близько 20 мільярдів, половину у гривнях, а половину у закордонній валюті.
«Сказати, що заробітчанські гроші працюють для економіки Львівщини і займають перше місце з точки зору важливості, а інвестори друге – не правда. Бо кожен з тих економічних ресурсів грає свою важливу роль», – наголошує посадовець Денис Шмигаль.
Однак ані самі заробітчани, ані їхні родини не поспішають започатковувати власне підприємництво, бо вважають це справою небезпечною і невигідною. Вони впевнені, що в Україні створене вороже для економіки середовище, де панує рекет і рейдерство під дахом правоохоронців і суддів.