Чимало європейських газет зауважують, що в Києві і Севастополі президент Росії Володимир Путін і президент України Віктор Янукович святкували два різні свята. А обмовки Віктора Януковича про Хрещення «Української Русі» та його вітання в Севастополі лише зі святом флоту України, незважаючи на ймовірну випадковість, підкреслили, як пишуть європейські оглядачі, «уникнення київським керівництвом ясного позиціонування стосунків» з Кремлем. Те, що святкування 1025-річчя Хрещення Русі в Києві стало, насамперед, для Володимира Путіна «не солодким», вилилося в оголошену в Росії у понеділок заборону на постачання українського шоколаду, пише преса. За кордоном також обговорюють експозицію Музею історії Києва, яка, на думку критиків, може свідчити про небажання нинішньої української влади, щоб українці мали свою історію.
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung вважає, що «залицяння Путіна до України» у ці дні свят – 1025-річчя Хрещення Русі та дня двох флотів у Севастополі – завершилися для глави Кремля не солодко, бо «київське керівництво до цього часу уникнуло чіткого позиціонування стосунків» з Москвою. Швейцарський оглядач Рудольф Герман вважає, що «все ж ознаки цього чіткого позиціонування збільшуються, і вони повинні проявитися вже дуже скоро». Швейцарське видання зауважило, що для багатьох українців символічне значення свята Хрещення Русі відрізняється від того, що вкладали у це Кремль та РПЦ. Українці бачать в акті князя Володимира, насамперед, наближення Києва до Європи. А російський патріарх весь час наголошував під час цих свят на відродженні «Русского мира», куди зарахував росіян, українців і білорусів. Тому, як наголошує газета з Цюриха, в річницю православ’я у Києві відбувалося два паралельні, ідеологічно різні відзначення. Одне, українське, згідно із заповітом князя Володимира, яке є центральним тут, і друге – за ключової ролі Москви. При цьому «Русский мир» висувається як вимога Москви до українців – відкидати західні цінності та відсувати Україну від європейського впливу.
Російська газета «Коммерсант» ще раз наголосила на холодності спільного святкування Володимиром Путіним та Віктором Януковичем днів двох флотів, що для українського президента, як пише газета, стало таким, коли він «однією фразою, вітанням всіх лише з Днем флоту України, відібрав у російських моряків їхнє професійне свято». «Володимир Путін, – як зауважило видання з Москви, – привітав усіх із Днем ВМФ Росії та Днем флоту України». Газета підсумовує: «Дійсно, якби він (Путін) обмежився привітанням лише російських моряків, то це б було б рівнозначно початку вже якоїсь принаймні «холодної війни». «Комерсант» також вважає, що «в пам’яті після вчорашнього дня залишиться не життєрадісне свято Нептуна, а ті самі вітальні слова Віктора Януковича».
Газета «Комерсант» також повідомила, що після спільних російсько-українських свят Росспоживнагляд заборонив ввезення до Росії українського шоколаду, зокрема, з чотирьох українських фабрик «Рошен». Якраз у понеділок керівник Росспоживнагляду Геннадій Онищенко наголосив з приводу цього: «на жаль, наші підозри справдилися, про що ми щиро шкодуємо», бо українських шоколад із фабрик «Рошен» виявився не тим, яким його хотіли бачити в Росії. (У корпорації «Рошен» заявили у понеділок, що не отримали офіційних претензій Росії – Радіо Свобода).
Roshen заявляє про відсутність офіційних претензій Росспоживнагляду до її продукції
За кордоном також обговорюють, як українці представляють свою історію. Відомий американський політолог українського походження, професор Олександр Мотиль зауважує у своєму блозі на сторінках видання World Affairs Journal, що у нього, після відвідин модернізованої експозиції музею історії Києва склалося враження про небажання владної Партії регіонів, щоб «українці мали свою власну історію, а з цим і свою власну ідентичність». Професор Мотиль розповідає про звучання у стінах музею російської мови, про уривчастість і фрагментарність експозиції, яка, на його думку, або ж недоговорює, або ж замовчує значення важливих, ключових для українців, історичних процесів на теренах Києва. Це стосується і князівської доби, й часів козацтва, й радянських часів, історії репресій, дисидентського руху. Це й не дивно, зауважує Олександр Мотиль, коли знаєш, що Міністерство культури та освіти в Києві очолюють люди, «покликані звільнити українську історію, культуру і мову від її вагомого історичного звучання та звести їх лише до зауважень на тлі якоїсь радянсько-російської оповідки».
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung вважає, що «залицяння Путіна до України» у ці дні свят – 1025-річчя Хрещення Русі та дня двох флотів у Севастополі – завершилися для глави Кремля не солодко, бо «київське керівництво до цього часу уникнуло чіткого позиціонування стосунків» з Москвою. Швейцарський оглядач Рудольф Герман вважає, що «все ж ознаки цього чіткого позиціонування збільшуються, і вони повинні проявитися вже дуже скоро». Швейцарське видання зауважило, що для багатьох українців символічне значення свята Хрещення Русі відрізняється від того, що вкладали у це Кремль та РПЦ. Українці бачать в акті князя Володимира, насамперед, наближення Києва до Європи. А російський патріарх весь час наголошував під час цих свят на відродженні «Русского мира», куди зарахував росіян, українців і білорусів. Тому, як наголошує газета з Цюриха, в річницю православ’я у Києві відбувалося два паралельні, ідеологічно різні відзначення. Одне, українське, згідно із заповітом князя Володимира, яке є центральним тут, і друге – за ключової ролі Москви. При цьому «Русский мир» висувається як вимога Москви до українців – відкидати західні цінності та відсувати Україну від європейського впливу.
Російська газета «Коммерсант» ще раз наголосила на холодності спільного святкування Володимиром Путіним та Віктором Януковичем днів двох флотів, що для українського президента, як пише газета, стало таким, коли він «однією фразою, вітанням всіх лише з Днем флоту України, відібрав у російських моряків їхнє професійне свято». «Володимир Путін, – як зауважило видання з Москви, – привітав усіх із Днем ВМФ Росії та Днем флоту України». Газета підсумовує: «Дійсно, якби він (Путін) обмежився привітанням лише російських моряків, то це б було б рівнозначно початку вже якоїсь принаймні «холодної війни». «Комерсант» також вважає, що «в пам’яті після вчорашнього дня залишиться не життєрадісне свято Нептуна, а ті самі вітальні слова Віктора Януковича».
Газета «Комерсант» також повідомила, що після спільних російсько-українських свят Росспоживнагляд заборонив ввезення до Росії українського шоколаду, зокрема, з чотирьох українських фабрик «Рошен». Якраз у понеділок керівник Росспоживнагляду Геннадій Онищенко наголосив з приводу цього: «на жаль, наші підозри справдилися, про що ми щиро шкодуємо», бо українських шоколад із фабрик «Рошен» виявився не тим, яким його хотіли бачити в Росії. (У корпорації «Рошен» заявили у понеділок, що не отримали офіційних претензій Росії – Радіо Свобода).
Roshen заявляє про відсутність офіційних претензій Росспоживнагляду до її продукції
За кордоном також обговорюють, як українці представляють свою історію. Відомий американський політолог українського походження, професор Олександр Мотиль зауважує у своєму блозі на сторінках видання World Affairs Journal, що у нього, після відвідин модернізованої експозиції музею історії Києва склалося враження про небажання владної Партії регіонів, щоб «українці мали свою власну історію, а з цим і свою власну ідентичність». Професор Мотиль розповідає про звучання у стінах музею російської мови, про уривчастість і фрагментарність експозиції, яка, на його думку, або ж недоговорює, або ж замовчує значення важливих, ключових для українців, історичних процесів на теренах Києва. Це стосується і князівської доби, й часів козацтва, й радянських часів, історії репресій, дисидентського руху. Це й не дивно, зауважує Олександр Мотиль, коли знаєш, що Міністерство культури та освіти в Києві очолюють люди, «покликані звільнити українську історію, культуру і мову від її вагомого історичного звучання та звести їх лише до зауважень на тлі якоїсь радянсько-російської оповідки».