Атмосфера Марса була придатною для життя людини. Про це свідчать результати дослідження міжнародної групи вчених. Однак мова йде про далеке минуле: кисень і вода були в атмосфері майже 4 мільярди років тому, а потім… раптово зникли. Наука цього тижня обговорює також палеонтологічну знахідку у Мексиці та крок до створення риби-робота.
Марс міг мати атмосферу, близьку за своїми характеристиками до земної, свідчать дані, зібрані Curiosity. Вчені припускають, що кілька мільярдів років тому вона була знищена внаслідок різкого і суттєвого підвищення температури. Однак до цього умови були такими, що людина, наприклад, могла б без шкоди для себе пити воду, яка існувала на той час на Червоній планеті.
«Проаналізовані нами дані свідчать про те, що атмосфера Марса була щільнішою, а отже сам Марс був теплішим і вологішим», – каже співавтор дослідження, професор Сушил Атрея з Університету Мічигану. Разом із колегами він провів ізотопний аналіз зразків газу, зібраних марсоходом Curiosity.
Згідно з висновками, запаси вологи і повітря зникли внаслідок потужної вулканічної активності або зіткнення з якимось космічним тілом розміром приблизно з Плутон.
Учасник дослідження Кристофер Вебстер із NASA каже про те, більша частина цих запасів зникла різко і сталося це близько 4 мільярдів років тому. Після цього ще якийсь час тривав поступовий «витік» згаданих складових атмосфери у космос.
За розрахунками вчених, вік Марса – понад 4,5 мільярди років, тож руйнування насиченої киснем і водою атмосфери відбулося на ранніх стадіях розвитку планети.
Динозавр із Мексики – нова знахідка палеотологів
На півночі Мексики розкопали кістки динозавра віком, як припускають археологи, близько 70 мільйонів років. Довжина відкопаного хвоста динозавра – 5 метрів, учасники розкопок називають знахідку унікальною (щонайменше тому, що вона є першою такою, знайденою у Мексиці).
Археологи вказують на те, що кістки динозавра збереглися у дуже хорошому стані. Розкопки тривали у пустелі майже три тижні. Складність зокрема полягала у тому, щоб акуратно відділити крихкі кістки від шару осадових порід.
Вчені кажуть, що мова ймовірно йде про кістки гадрозавра – качконосого динозавра, який жив у крейдовий період. Водночас вони планують копнути глибше: припускають, що на тому ж місці можуть бути й інші елементи скелету, які дозволять впевненіше сказати, якого динозавра знайшли у Мексиці.
Your browser doesn’t support HTML5
У Мексиці відкопали унікальні залишки динозавра
Викопний динозаврячий хвіст – рідкісна знахідка, пише Reuters із посиланням на мексиканський Інститут антропології і історії, співробітники якого і займалися розкопками. Науковці сподіваються, що аналіз знайденої частини скелету допоможе їм, наприклад, краще зрозуміти, на що хворіли динозаври. Це питання вчених дуже цікавить, донині відомо небагато: знають, наприклад, що у динозаврів могли розвиватися пухлини або що вони могли хворіти на артрит.
«Виявити такі залишки зовсім непросто, тому що мають скластися різні умови, щоб організм зміг так надовго зберегтися. Як у цьому випадку, де ми бачимо ділянку від хребта до крижів. Окрім того, збереглося і кілька інших елементів скелету. У світі є небагато місць, де можна зробити такі відкриття», – наголошує у коментарі Reuters учасник розкопок, палеонтолог Рене Ернандес.
Під час крейдового періоду частина Мексики була сушею.
Обережні риби «відчувають» маршрут
Риби можуть «намацувати» маршрут, яким прямують, аби уникнути перешкод, пише журнал Science. У дослідженні, опублікованому у виданні The Journal of Experimental Biology, вчені з Гарварду вирішили з’ясувати, як риби виду Lepomis macrochirus (інша назва – синьозябровий сонячний окунь), що населяють прісні водойми, оминають численні перешкоди.
Для цього представників виду пустили в акрилові труби, у яких до цього встановили штучні перешкоди. Риби пливли у цілковитій темряві – вчені хотіли активувати у них бічну лінію нервової системи.
Відтак, для орієнтації в просторі риби послуговувалися своїми бічними плавниками. На відео видно, як вони обережно «намацують» плавником свій шлях.
Автори дослідження кажуть, що прагнули краще зрозуміти орієнтацію риби у середовищі її існування. Вони сподіваються, що підсумки дозволять створити рибу-робота, яка за своїми можливостями не відрізнятиметься від «оригіналу».
Роботи, схожі за своїми здібностями на тих чи інших живих істот (наприклад, комах) подекуди створюють для використання в оборонних цілях. Деякі з таких досліджень у світі здійснюються безпосередньо за сприяння оборонних відомств.
