Кому більше потрібен ювілей Хрещення: Кремлю чи церкві?

Кому більше потрібен ювілей Хрещення: Кремлю чи церкві?

Російські оглядачі звертають увагу на те, що нинішній 1025-літній ювілей Хрещення Русі відзначається у Росії навіть з більшою помпою, ніж 1000-ліття Християнства на Русі. Проте настрій у багатьох росіян може бути менш святковий, адже тоді суспільство жило надією, а нині розчаруванням. Публіцист Олександр Морозов, із яким спілкувалося Радіо Свобода, зазначає, що за ці роки церква дискредитувала себе співпрацею з владою.

Розмах, з яким святкують ювілей Хрещення Русі представники влади Росії, наштовхує багатьох оглядачів на думку про те, що Кремль намагається використати церкву для підняття довіри суспільства до влади. Як говорить російський публіцист Олександр Морозов, у російському суспільстві відчувається розкол, в якому бере участь і церква, бо і вона не може дати відповідь розгубленому суспільству на запитання про те, куди воно має рухатися далі.

«Раптом з третім терміном Путіна з’ясувалося, що 20-річний пострадянський розвиток привів нас до ситуації, коли європейський демократичний вибір став неочевидний. Від цього тінь падає і на церкву. Адже Російська православна церква постраждала за комуністів – це зрозуміло. По-друге, вона дійсно об’єднує людей не тільки демократично налаштованих, а й тих, хто є прихильниками авторитарного правління. Але при цьому, загалом і в цілому, вона має великий соціальний потенціал. За такою ситуації, як зараз, виникає питання: яка її позиція, на чий бік церква збирається стати?» – зауважує російський публіцист.

Він нагадує, що за попереднього патріарха РПЦ Алексія навіть в умовах важкого громадянського конфлікту в 1993 році патріархія і сам патріарх, і московське духовенство займали позицію над сутичкою. Православна церква себе не ототожнювала ні з однією стороною конфлікту і виконувала роль примирення. Нині ж ситуація змінилася: Московська патріархія стала прихильником однієї сторони конфлікту. На думку оглядача, це дуже небезпечна ситуація. Звідси і надмірна увага влади до святкувань і відсутність «щирої суспільної уваги» до них.

На думку російського оглядача, Кремль намагається на православ’ї вибудувати нову ідеологію та інтеграційні стратегії. Однак ці зусилля, на переконання публіциста Олександра Морозова, є марними – надто різними культурно і політично є країни, які намагається об’єднати під своїм омофором Кремль.

«Зараз реалізується програма створення умовного Євразійського союзу. Але його в реальності, звичайно, не буде, це буде лише Митний союз. Жодного державного чи квазідержавного об’єднання не буде. Ось ця ідея Євразійського союзу піднімає чергову хвилю надій та ігор навколо того, що православ’я може бути об’єднальним фактором для трьох слов’янських народів. Із політичного огляду це абсолютно безнадійно. Всі розуміють, що реально православ’я, звичайно, об’єднує слов’янські народи в їхньому літургійному житті, але політично воно, звичайно, їх об’єднувати не буде. Вже сьогодні воно не об’єднує нас із Болгарією в нинішньому історичному виборі, та й із Сербією теж. Це сумна гра якоїсь групи владної верхівки, яка не усвідомлює, що глибоко компрометує і державу, і церкву цією грою», – вважає російський публіцист.

Матеріал підготували Марія Щур і Євгенія Назарець