Ми дійдемо до колапсу, якщо не запрацює Київрада – Олександр Попов

Гість «Вашої Свободи»: Олександр Попов, голова Київської міської державної адміністрації.

Ваша Свобода: Навіщо КМДА потрібна працююча Київрада?

– Після того, як 2 червня сплив термін повноважень Київради, опозиція перешкоджає проведенню її засідань. Керівництво КМДА намагається знайти спільну мову з представниками опозиції, поки безрезультатно, вдається до проведення громадських слухань, зборів профспілок. Учора з’явилася інформація в деяких ЗМІ, що Попов вимагає від керівництва дитячих садочків, щоб писали слізні листи. Навіщо КМДА потрібна працююча Київрада? Чому Ви все-таки проводите ці переговори?

– Навіщо що нам потрібна робота міської ради? Я думаю, що не відкрию новину, коли скажу, що щомісяця ухвалюються дуже важливі рішення для міста, які забезпечують життєдіяльність нашого міста, і вони стосуються абсолютно різних сфер життя. Це може бути і транспорт, це може бути і соціальний захист, це може бути підготовка, наприклад, до опалювального сезону. Що стосується сесії, яка не відбулася, то дуже важливим питанням, крім тих, що я назвав, було також питання додаткового соціального захисту працівників бюджетної сфери. Адже ми планували дофінансувати, тобто виділити додатково 98 мільйонів гривень для того, щоб працівники освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури, спорту – тобто, бюджетники могли отримати надалі так звані муніципальні надбавки. Їх розмір – це приблизно 20% від того окладу, який отримує працівник бюджетної сфери. Якщо це сказати в абсолютних величинах, то це від 240 до 360 гривень. Це суттєво.

– Але ж Ви знали, що спливає термін повноважень Київради, що заважало зробити це раніше?

– Можна стверджувати як завгодно і коментувати як завгодно політикам чи громадянам ситуацію, яка склалася, але, на мою думку, саме правову, юридичну складову цього питання повинні давати ті, хто мають на це певні повноваження в нашій країні. Це і Конституційний суд, і інші суди, які є, і Верховна Рада України, тобто до компетенції яких належить це питання. Тому що світова практика, яка існує в будь-якій країні, говорить, що будь-яка рада працює до того часу і її повноваження легітимні, поки не обрана наступна і поки наступна не провела першу установчу сесію. Тобто, не може бути в принципі розрив між повноваженнями в частині забезпечення життєдіяльності міста. І це дуже логічно, тому що, якщо, наприклад, взяти нашу ситуацію входження в опалювальний сезон, ми щомісяця корегуємо наш бюджет, щоб закрити ті проблеми, які дійсно є і на які треба реагувати. Тобто, без такого процесу ми просто, я чесно кажу, не зможемо нормально працювати.

– Я не працювала в Київській міській держадміністрації, не працювала в Київраді. А депутат Верховної Ради Володимир Бондаренко працював і там, і там, і довгий час працює у Верховній Раді. От що він сказав з цього приводу:

Володимир Бондаренко: При розгляді бюджету і програми соціально-економічного розвитку міста Києва завжди передбачалися кошти на заохочення лікарів та вчителів, тобто ту доплату, яка складала 20% до їхньої зарплати у зв’язку з високим рівнем київських цін – завжди ті гроші передбачалися на початку фінансового року. У цьому році вони чомусь не були передбачені. Останні засідання Київради, які проходили до 28 травня, чомусь не розглянули це питання і тільки тоді, коли ліміт легітимності Київської міської ради завершився, це питання випливає як домінуюче, як основне, як головне. Його, безумовно, треба розв’язувати, але чому не розв’язане воно було раніше?

– Можна відповісти на це запитання?

– Можна відповісти. Я нагадаю, що не завжди були ці надбавки, на жаль. Тому що, наприклад, 2009 рік, 2010 рік – це період, коли їх практично не було. Ми, починаючи від 2011 року, почали їх поновлювати і в минулому році вийшли на нормальний, погоджений з профспілками варіант їх фінансування, тобто близько 20%. Точно така політика нами спільно реалізовується в цьому році. Але, як Ви знаєте, наприкінці минулого року, коли ухвалювався державний бюджет, у нас не було того ресурсу, який дозволив би нам на рік ухвалити таке рішення. Тому, корегуючи бюджет, ми і на початку першого кварталу додали значну суму для того, щоб збільшити видатки на заробітну плату, тобто на надбавки і якраз за результатами другого півріччя це робимо, щоб продовжити можливість їхньої виплати. Безумовно, що для нас є дуже важливим, і ми це очікуємо, – це розгляд на рівні Верховної Ради державного бюджету, корегування і дофінансування. До речі, ми говоримо за Київ, але й інші регіони цього чекають, додаткових асигнувань, які дозволяють нам стабільно, нормально реалізовувати таку політику. Тому ми все- таки очікуємо від уряду і від Верховної Ради таких рішень. Але сьогодні ситуація така, що ми змушені самі корегувати свій бюджет, щоб свої зобов’язання перед лікарями й вчителями витримати, і тому такі рішення ми ухвалюємо на місцевому рівні.

– Можна сказати, що це якісь форс-мажорні рішення, зважаючи на те, що Ви бачили недовиконання тоді і змушені були терпіти до цього часу?

– Це точно форс-мажорні ситуації. Тут не має якогось підступу, немає якоїсь політики, це абсолютно робоча ситуація.

– На сайті партії «Батьківщина» було опубліковано зразки листів, що директори садочків, навчальних закладів мають писати Вам листи з уклінним проханням. Невже це правда?

– Це точно не моя ініціатива. Я проводжу консультації, перш за все, з профспілковими організаціями, які представляють різні бюджетні напрямки, але жодного разу не говорив про те, що треба організовувати такі процеси. Я вважаю, що ті, хто хочуть висловитись, вони можуть висловитися, але робити це якоюсь системою – це неправильно абсолютно. А для тих, хто хоче висловитися, у нас є пропозиція – провести громадські слухання, громадські обговорення з широким загалом, де б ми відповіли як влада на ті питання, які нам поставлять. Якщо захоче політична та чи інша сила. І безумовно, щоб люди це почали, бо питання стосується саме їхнього соціального захисту.

– Тобто, Ви не знаєте, щоб хтось з Київської адміністрації подавав листи?

– Ні. Ми таких вказівок не давали. Тому я вважаю, це якась ініціатива на місцях.

– Громадські слухання – це одна справа, а як Ви будете намагатися дійти спільної мови з опозицією? У Вас були переговори з представниками депутатів опозиційних сил, це були депутати-кияни, лідери політичних сил не хочуть зустрічатися. Як будете далі виходити з цього?

– Політичні сили на сьогоднішній день поки що, на жаль, займають позицію, що вони будуть протидіяти роботі міської ради, тобто не давати їй працювати, поки не буде наступна міська рада. Який результат може бути такої політики? Наприклад, умовно кажучи, перше засідання – у вересні, і рішення про вибори в Києві ухвалене. Легітимність, тобто депутати, які будуть обрані нові, приступлять до роботи в середині грудня. Приблизно так, якщо розрахувати всю бюрократію. І таким чином виходить, що від вересня до грудня ми не ухвалюємо відповідних рішень, ми не забезпечуємо нормальну роботу міста. Я Вам просто абсолютно, як голова виконавчої влади, говорю, що ми дійдемо до колапсу. Це абсурд. Так не можна робити. У нас зупиниться транспорт, бо ми постійно корегуємо наші можливості щодо його утримання. Ми не зможемо робити соціальні виплати, ми не зможемо підготуватися до опалювального сезону. Це ненормальний процес. Так не може бути.

– Мені здається, якщо рішення про проведення виборів буде ухвалене, то Київраду розблокують. Я можу помилятися, але мені так здається.

– Але ж Ви розумієте, що це рішення не ухвалюється в стінах Київської міської ради чи адміністрації, це не наша компетенція, на рівні міста.

– Але воно ухвалюється рішенням Верховної Ради, значна частина з якої є Вашими однопартійцями. Логічно?

– Воно ухвалюється Верховною Радою, безумовно, то нехай воно там і ухвалюється.

– І блокується саме членами Партії регіонів.

– Ви колись чули від мене якісь політичні заяви, політичну активність? Я три роки працюю виключно як людина, яка повинна співпрацювати з усіма політичними силами, забезпечуючи розвиток міста. Колись Ви чули від мене політичні гасла? Коли була проблема і питання, що у Києва забрали певну суму коштів, я уряду чесно казав: це ж неправильно уряду так робити, це ж неправильно Міністерству фінансів це робити. Коли сьогодні неправильно роблять деякі політичні сили, то я їм кажу: це неправильно так робити. Тому моя позиція в цьому плані абсолютно конструктивна: я готовий з будь-ким спілкуватися, дискутувати і відстоювати інтереси Києва.

– Як Ви бачите розв’язання ситуації?

– Все одно треба домовлятися – перше і друге – я думаю, що самі люди повинні підключитися до того, щоб ми дійшли конструктивну з тими політичними силами, які заважають це робити. Я маю на увазі тих людей, які сьогодні очікують цих надбавок.

– Бачите собі якісь мітинги чи щось?

– Є цивілізовані способи вирішення цього питання, про які я вже згадував, – це відкритий діалог. Тобто, збираються ті, кого це стосується, приходять політики, приходить виконавча влада, і йде процес і знаходиться якийсь конструктив.

– Я про мітинги недарма запитала. У мережі Facebook нам пишуть листи про це. Євген запитує: чому КМДА послідовно й методично забороняє або обмежує в часі і методах опозиційні акції протесту? Таке враження, що Майдан проти наметів заворожений, а на периферії можна ставити, що завгодно, тижнями не помітять. Міліція в розгоні всіх мітингів посилається на рішення судів за поданням КМДА або на те, що КМДА не погодило протест. Хто тисне на КМДА?

– Тут треба говорити про конкретні якісь заборони, тому що, на мою думку (це моя позиція, я не можу сказати, що всі її притримуються чи згодні будуть зі мною), наше серце – це майдан Незалежності, це територія, де ми повинні об’єднувати людей. Я б виключав там будь-які, неважливо які, але будь-які політичні акції, які нас роз’єднують. Це, як у церкву приходиш – і вівтар, де намолено, де всіх духовність навіює, точно так і тут. Але законом це не можна заборонити. Тут потрібна певна відповідальність і розуміння цього процесу, але коли в центрі міста хто захотів, той поставив, наприклад, палатку, завтра може шашлик почне робити – так не можна. Ми дійдемо до того, що до нас будуть приїжджати туристи, ставити палатки в центрі, відпочивати, і ми не будемо реагувати. Це ненормальна ситуація.

Слухач: Відомо, що не змогли виплатити усім державним працівникам усі гроші. А де б ви могли взяти гроші вже на доплату? Це одне питання. І друге питання – Ви вважаєте, якщо нова рада прийде, що, вони всі 120-130 людей зміняться, будуть знати, як робити? Напевне їх залишиться 70-75%, і будуть вони працювати. як належить.

– У нас немає на сьогодні заборгованості перед працівниками бюджетної сфери і йдеться про те, що ми саме в серпні не зможемо виплатити ці надбавки 20% працівникам бюджетної сфери, як муніципальна програма, про це йдеться. Але я вважаю, що ми повинні все зробити для того, щоб у нас було таке рішення і ми не порушили ту систему, яка є. Про це йде зараз принципова дискусія.

– Григорій Спектор в мережі Facebook запитує: чому проїзд у маршрутці № 48 (метро Лівобережна – готель Славутич) подорожчав на третину – з півтора до двох гривень – адже паливо дешевшає, маршрут довшим не став? І дуже багато запитань про порушення правил перевезень у маршрутках. Це корупція, чи небажання, чи невміння працювати чиновників з транспортного цеху Київської міської держадміністрації? Міська держадміністрація постійно скаржиться на те, що не вистачає коштів, але більшість маршрутників перебувають на єдиному мінімальному податку.

– Треба просто розуміти, що місто не всі маршрути обслуговує своїм комунальним транспортом. Ми маємо тільки частину ринку, вона значна, але велику кількість перевезень роблять саме приватні підприємства, і для того, щоб у нас реалізовувалась у Києві правильна політика, в тому числі і тарифна політика, ми зараз оголошуємо (до речі, його давно вже не було в Києві) відкритий конкурс. На конкурсі ми виберемо ті компанії, які будуть працювати, реалізуючи програму перевезень з урахуванням нормальних, якісних послуг в частині забезпечення правильного технічного стану тих авто, які беруть участь у цьому, організують певну бюджетну політику щодо вартості квитка тощо. Це йдеться не про муніципальний транспорт, ми не піднімали тарифи на перевезення, це йдеться, перш за все, про комерційні підприємства.

– У такому випадку, чи плануєте Ви якось вирішити питання не з муніципальним транспортом, а з приватним?

– Так я ж це і кажу, що проведення конкурсу дає можливість нам під певні умови, які потрібні зараз для Києва і для киян, вибрати тих перевізників, які можуть виконати ці умови і таким чином системно працювати з ними. Моя думка, що ми повинні вже сьогодні сказати можливим партнерам, які хочуть працювати на ринку перевезень у Києві: дивіться, у нас такі плани, через 5 років ми працюємо виключно з автотранспортом, який має технічні характеристики, стоїть двигун там Євро-5 рівня якості або електродвигун, тобто щоб ми екологічні вимоги одночасно вирішували. Плюс це повинен бути новий транспорт для того, щоб це було естетично, комфортно, з кондиціонерами тощо. Якщо ми заявимо про такі перспективи і дамо можливість стабільно працювати перевізникам, вони будуть до цього прагнути. Тому наша політика повинна формуватися, в тому числі при проведенні таких тендерів, щоб визначати тих, хто готовий до сприйняття цієї політики.

Слухач: Фракції, які підтримують Партію регіонів у Київраді, ухвалювали бюджет. Тепер Ви і вони заявляють, що не вистачає грошей для оплати праці бюджетників. Як же ви затверджували бюджет і про що ви думали? І ще одне питання. Ви збираєтесь підвищити вартість проїзду в метро, заявляючи, начебто, що воно збиткове. Це неправда. Метро щороку приносить більше 120 мільйонів гривень прибутку.

– Це абсолютно необ’єктивна інформація, що по першому, що по другому питанню. Що стосується другого питання, ми маємо в минулому році 120 мільйонів збитків, а не прибутків. А збитків на цей рік – це приблизно 300 мільйонів. Але незважаючи на це, ми сьогодні не ставимо питання, що завтра ми піднімаємо ціни на метро. Колись вони точно піднімуться. Колись. Для того, щоб ми підійшли до цього питання і обговорили з киянами його, ми використовуємо сьогодні сучасні підходи до впровадження нових технологій отримання плати за квиток – вводимо електронні системи, які дозволять нам у цілому на громадському транспорті сказати, що ми забезпечимо стовідсоткову сплату, у нас не буде так званих зайців, які проїжджають безкоштовно тощо. Тобто, ми зараз готуємось до того, щоб цей механізм запропонувати.

– Скільки коштуватиме проїзд у метро? 4 гривні?

– Сьогодні економічно обґрунтований 3,5 гривні. І все ж таки ми поки що не ставимо питання про те, щоб люди стільки платили.

– Скільки ви дотягнете, до виборів?

– Скільки зможемо, будемо тягнути, покаже ситуація. Ми ж це робимо чому? Це ж не тому, що вибори чи не вибори. Ми ж не піднімаємо ціну вже дуже давно, розуміючи, що в соціальному плані таким чином ми підтримуємо киян. І якщо ми будемо піднімати, то ми захистимо киян, а проїзд для інших людей, які приїжджають в Київ, буде дорожчим. Ми такі механізми зараз розробляємо і будемо пропонувати, до речі, як вони є в інших столицях Європи. Про бюджет, я думаю, кожен киянин знає, як складно ми ухвалювали бюджет цього року, наскільки він був дефіцитний, і тут вина не місцевих адміністрацій. Так склалося, що бюджет проголосований був без консультацій, в тому числі з Києвом, з міською адміністрацією, і ми це відверто, конкретно говорили і говоримо сьогодні. Тому і пропонуємо переглянути його на користь Києва. Ми в таких умовах сьогодні перебуваємо і доводиться тримати руку на пульсі, як кажуть.

– Зараз недовиконання столичного бюджету, за словами народного депутата Дмитра Андрієвського, становить понад 2 мільярди гривень.

– Не два. Менше. Важливо те, що є доходи, а є видатки. От по видатках ми сьогодні маємо ситуацію, яка говорить, що ми поки що йдемо стабільно з бюджетом цього року. Але проблемні питання є.

– Ми в цій студії якось говорили з Вами про Wi-Fi у метро. Хороша послуга, і Ви сказали, що очікується Wi-Fi у метро, але днями Ваш заступник, пан Костюк, сказав, що ця послуга буде у метро платною. Це так?

Олександр Попов про безкоштовний WiFi у київському метро

– Вона буде безплатною, ми в цьому напрямку рухаємося. Якраз зараз проводяться тендери, і у нас будуть визначені переможці, які заявлять про свої позиції. Але наскільки я сьогодні можу стверджувати, я кажу, що ми намагаємося так, щоб він був безоплатний. Адже це послуга, яка буде широко масштабно використовуватися, і нам хотілося б захистити тут киян.

– Хто поніс відповідальність за каштани, за ту аферу з каштанами, які мали бути рожевими відомого дуже сорту, а вийшли білими?

– Тема ще не закрита. Ми, до речі, не заплатили ще кошти за ці каштани, у нас було авансування тільки 50%, тому, що стосується бюджету, я думаю, ми відстоїмо свої позиції. Не поставлена крапка чому? Тому що, по-перше, правоохоронні органи займаються розслідуванням, якщо там будуть порушення з боку комунальних підприємств, то ті люди, хто в цьому винен, підуть туди, куди їм потрібно піти. А що стосується реалізації нашої програми, то я переконаний, що восени ми зможемо висадити ті каштани, які ми хотіли посадити.

– І ще є інформація про те, що комунальне об’єднання «Київзеленбуд» за допомогою фоторедактора оздоблює столицю квітами. В мережі Facebook з’явилася інформація про те, що три тисячі хризантем з’являються, і ніби все це з допомогою фотошопу.

– Давайте разом з кореспондентом проїдемось, бо я періодично об’їжджаю місто і в вихідні дні, і в будні дні. Наприклад, сьогодні зранку я був на привокзальній площі, де встановлюється велика кількість квітів.

– Тобто, про фотошоп Ви не знаєте? Напередодні «Київзеленбуд» на своїй сторінці у Facebook оприлюднило інформацію, як столицю прикрашають квітами до дня Хрещення Русі. При цьому повідомлення проілюстрували фотографією, в якій за допомогою фоторедактора були домальовані квіти.

– Це ідея «Київзеленбуду», який з приходом молодого керівника Михайла Царенка використовують все більше сучасних підходів, щоб до ухвалення тих чи інших рішень з приводу озеленення залучати киян. І один із таких варіантів – це вони у Facebook виставляють пропозиції стосовно того, що от давайте подумаємо: якщо буде такий сквер, чи вулиця, чи площа прикрашена такими квітами, яка ваша думка, може, маєте інші пропозиції? І одна з таких пропозицій з’явилася в ЗМІ, що начебто це робиться лише в електронних засобах масової інформації, а насправді – ні. Тобто, ідея переставлена з ніг на голову. Це неправильно. Це некоректно.

Олександр Попов про скандал з Київзеленбудом і УП