Кабінет міністрів України удвічі збільшив одноразову допомогу молодим фахівцям, які вирішили працювати в сільській місцевості. Відтепер ця сума складатиме 10 мінімальних зарплат, тобто близько 11 з половиною тисяч гривень. Натомість молодий фахівець має пропрацювати у селі не менше ніж три роки. Таким чином уряд збирається відновлювати українське село. Цьогорічні випускники вишів скептично ставляться до такої ініціативи. Експерти теж не вірять у її результативність.
Окрім одноразової виплати десяти мінімальних зарплат, уряд гарантує молодим спеціалістам, які готові працювати на селі, ще й житло. За словами міністра соціальної політики Наталії Королевської, для такого фахівця сільська рада шукатиме помешкання на 10 років. Якщо ж молодий спеціаліст відпрацює увесь цей термін – будинок перейде у його власність.
«Служба зайнятості виплачує ці кошти. Це 10 мінімальних заробітних плат, якщо молоді спеціалісти готові сьогодні поїхати й відпрацювати певний час у селі. Це по окремій домовленості із сільрадою з тими пропозиціями, які надає Міносвіти. Також надається будинок. Це допомога одноразова для створення умов на селі. Постанова прийнята на засіданні уряду і ми готові вже цю програму реалізовувати», – зазначила Королевська.
Анастасія Кісільова цього року закінчила Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Дівчина вже знайшла роботу в одній з черкаських шкіл за фахом вчителя. Втім, Анастасія погодилася б працювати за спеціальністю і у сільській місцевості.
«Якщо я маю відповідну освіту, якщо в селі потрібна моя допомога, то я не проти. Це, по-перше, робоче місце, їх зараз і так в Україні немає, по-друге, це реально буде комусь моя допомога, і по-третє, ці 11 тисяч мало чого відіграють. Мені здається, навіть це не привабить молодь у село. Це одноразова виплата. Молоді люди можуть розтринькати ці гроші і потім знову нічого не мати», – зауважує дівчина.
Починати відроджувати село потрібно зі звичайнісіньких доріг – експерт
Натомість випускник цього ж вишу Захар Колісніченко вважає ініціативу уряду звичайною «заманухою». На його думку, у селі немає перспектив та умов для професійного розвитку. А обіцяні 11 з половиною тисяч гривень не компенсують три роки життя, які молодий фахівець має відпрацювати в селі.
«Треба спершу відродити село, а не давати такі «заманушечки». Треба створювати такі робочі місця і такі умови в селі, щоби село не дуже відрізнялося від міста як такого. В Україні є певний культ села, що село це такий, перепрошую, «underground». Що там люди сапають, копають, дають свиням їсти, що є якийсь вчитель, ФАП, – каже молодий чоловік. – Хоча зараз із села потрібно робити міні-місто. Щоби людині хотілося не тільки рано прокинутися, дати свиням, піти на роботу, повернутися, дати свиням, подивитися серіал і лягти спати. А, власне, жити в селі. А 11 тисяч на це життя ніяк не вплинуть».
Між тим директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна переконана, що ухвалена постанова не поверне селу «життя». Для того, щоб люди, особливо молоді спеціалісти, повернулися або поїхали у сільську місцевість, каже вона, потрібно починати не з матеріальної допомоги, а з інфраструктури, зокрема – із ремонту доріг.
«Село приведене до такого стану, що жодна міська людина, або людина, яка отримала освіту у місті, до села не повернеться. Для початку мусить бути інфраструктура. Щоб до будь-якого села можна було комфортно добратися. По-друге, має бути відновлена та побудована соціальна інфраструктура. Куди має їхати молодий спеціаліст, якщо школи немає, або вона в такому стані, на який не можна дивитися без сліз на очах. Те ж саме щодо колишніх лікарень, які позакривали, до тих же ФАПів, аптек», – зауважує Шангіна.
Експерт припускає: якщо держава не створить нормальних умов життя і праці на селі, молоді фахівці, які все-таки туди поїдуть, за рік чи два тікатимуть назад у місто.
Окрім одноразової виплати десяти мінімальних зарплат, уряд гарантує молодим спеціалістам, які готові працювати на селі, ще й житло. За словами міністра соціальної політики Наталії Королевської, для такого фахівця сільська рада шукатиме помешкання на 10 років. Якщо ж молодий спеціаліст відпрацює увесь цей термін – будинок перейде у його власність.
Також надається будинок. Це допомога одноразова для створення умов на селіНаталія Королевська
Анастасія Кісільова цього року закінчила Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Дівчина вже знайшла роботу в одній з черкаських шкіл за фахом вчителя. Втім, Анастасія погодилася б працювати за спеціальністю і у сільській місцевості.
«Якщо я маю відповідну освіту, якщо в селі потрібна моя допомога, то я не проти. Це, по-перше, робоче місце, їх зараз і так в Україні немає, по-друге, це реально буде комусь моя допомога, і по-третє, ці 11 тисяч мало чого відіграють. Мені здається, навіть це не привабить молодь у село. Це одноразова виплата. Молоді люди можуть розтринькати ці гроші і потім знову нічого не мати», – зауважує дівчина.
Починати відроджувати село потрібно зі звичайнісіньких доріг – експерт
Натомість випускник цього ж вишу Захар Колісніченко вважає ініціативу уряду звичайною «заманухою». На його думку, у селі немає перспектив та умов для професійного розвитку. А обіцяні 11 з половиною тисяч гривень не компенсують три роки життя, які молодий фахівець має відпрацювати в селі.
Треба створювати такі умови в селі, щоби село не дуже відрізнялося від міста. Із села потрібно робити міні-містоЗахар Колісніченко
Між тим директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна переконана, що ухвалена постанова не поверне селу «життя». Для того, щоб люди, особливо молоді спеціалісти, повернулися або поїхали у сільську місцевість, каже вона, потрібно починати не з матеріальної допомоги, а з інфраструктури, зокрема – із ремонту доріг.
Для початку мусить бути інфраструктура. Щоб до будь-якого села можна було комфортно добратисяЛюдмила Шангіна
Експерт припускає: якщо держава не створить нормальних умов життя і праці на селі, молоді фахівці, які все-таки туди поїдуть, за рік чи два тікатимуть назад у місто.