Брюссель – Міністри закордонних справ держав ЄС спільно з колегами з шести держав «Східного партнерства» у понеділок у Брюсселі провели робочу зустріч. Мета – перевірити підготовку до майбутнього саміту у Вільнюсі, де планується суттєво наблизити до співдружності країни з колишнього радянського табору. Тим часом, вимагаючи додаткових зусиль від Києва, європейські дипломати зазначають, що підписання угоди про асоціацію з ЄС залишається справою здійсненною і залежить від волі керівництва України.
Голови дипломатичних відомств країн ЄС із наближенням саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі намагаються, так би мовити, звірити годинники зі своїми українськими, грузинськими, молдовськими колегами та іншими з країн цієї ініціативи. Україну на цих зустрічах представив міністр закордонних справ Леонід Кожара. Навіть голова зовнішньополітичного відомства Білорусі Володимир Макей, який з 2010 року був у ЄС персоною нон-ґрата, побував у Брюсселі.
Німецький дипломат Ґідо Вестервелле висловив думку, що без чітких перспектив співпраці з країнами «Східного партнерства» Євросоюз не може бути повноцінним.
Голова зовнішньополітичного відомства Литви Лінас Лінкевічус зауважив, що в ЄС дійсно поки що немає консенсусу щодо майбутніх перспектив держав «Східного партнерства», зокрема, щодо можливості їхнього приєднання до співдружності. Але і для цього настане час, каже він. Наразі головне зробити процес їхнього зближення з ЄС незворотнім. Для цього й збирається Вільнюський саміт.
«Українці рухаються у бік ЄС, – зазначає литовський дипломат. – Хоча це й непросто, але я бачу, що у тому, що ми вимагаємо, немає нічого неможливого чи нездійсненного. Правда полягає у тому, що (для асоціації) їм треба показати результати. Нам усім слід плідно використати час, що залишається до Вільнюського саміту».
Хотілося б результатів швидше – литовський дипломат
На думку дипломата з Литви, яка наразі головує в ЄС, європейська сторона до підписання угод з Україною готова. Останній термін для Києва – жовтень, бо саме тоді, напередодні саміту співдружність ухвалить остаточні рішення. Що ж стосується вражень Лінкевічуса від прогресу України на шляху до асоціації, то вони такі: він «бачить деякий прогрес», але «дещо хотілося б побачити швидше».
«У будь-якому разі процес іде, і все виглядає справді можливим», – зауважує керівник зовнішньополітичного відомства Литви.
Його колега з Болгарії, міністр закордонних справ Крістіан Віґенін також налаштований доволі позитивно.
«Я сподіваюся, що існує добра нагода для того, щоб Україна була спроможна просунутися у справі угоди про асоціацію, – каже Віґенін. – Все залежить від самих українців, від кроків, які вони роблять для цього. Мені здається, що до саміту перешкоди, що залишилися, будуть усунуті».Зволікання чи відкладення на пізніше підписання угоди накладе негативний відбиток на європейські перспективи України, додає болгарський міністр.
ЄС слід діяти, як після Холодної війни – аналітик
«Колись, наприкінці Холодної війни, європейська спільнота здійснила рішучий крок, залучивши до свого товариства групу ослаблених нових незалежних держав. І це окупилося сторицею. Тепер, коли Україна між, з одного боку, все більш загрозливою Росією, а з другого – Брюсселем, який перебуває у летаргічному сні, Європі настав час діяти ще раз», – зазначає у своєму, щойно опублікованому, дослідженні європейський політичний аналітик Ніклас Кауфман. І до такої думки схиляється чимало європейських дипломатів.
Тим часом, голова місії України при ЄС Костянтин Єлисєєв порівнює можливе підписання угоди про асоціацію з падінням Берлінського муру. Принаймні, наслідки від цього будуть не меншими за розмахом, переконаний він, при цьому зауважуючи, що наразі низці представників ЄС бракує «стратегічного бачення».
«Ця угода зміцнить політичну незалежність, територіальну цілісність і суверенітет моєї країни. Ось чому ті, хто проти підписання цієї угоди, виступають проти незалежної, сильної, європейської України», – зазначив український посол.
Голови дипломатичних відомств країн ЄС із наближенням саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі намагаються, так би мовити, звірити годинники зі своїми українськими, грузинськими, молдовськими колегами та іншими з країн цієї ініціативи. Україну на цих зустрічах представив міністр закордонних справ Леонід Кожара. Навіть голова зовнішньополітичного відомства Білорусі Володимир Макей, який з 2010 року був у ЄС персоною нон-ґрата, побував у Брюсселі.
Німецький дипломат Ґідо Вестервелле висловив думку, що без чітких перспектив співпраці з країнами «Східного партнерства» Євросоюз не може бути повноцінним.
Голова зовнішньополітичного відомства Литви Лінас Лінкевічус зауважив, що в ЄС дійсно поки що немає консенсусу щодо майбутніх перспектив держав «Східного партнерства», зокрема, щодо можливості їхнього приєднання до співдружності. Але і для цього настане час, каже він. Наразі головне зробити процес їхнього зближення з ЄС незворотнім. Для цього й збирається Вільнюський саміт.
«Українці рухаються у бік ЄС, – зазначає литовський дипломат. – Хоча це й непросто, але я бачу, що у тому, що ми вимагаємо, немає нічого неможливого чи нездійсненного. Правда полягає у тому, що (для асоціації) їм треба показати результати. Нам усім слід плідно використати час, що залишається до Вільнюського саміту».
Хотілося б результатів швидше – литовський дипломат
На думку дипломата з Литви, яка наразі головує в ЄС, європейська сторона до підписання угод з Україною готова. Останній термін для Києва – жовтень, бо саме тоді, напередодні саміту співдружність ухвалить остаточні рішення. Що ж стосується вражень Лінкевічуса від прогресу України на шляху до асоціації, то вони такі: він «бачить деякий прогрес», але «дещо хотілося б побачити швидше».
«У будь-якому разі процес іде, і все виглядає справді можливим», – зауважує керівник зовнішньополітичного відомства Литви.
Його колега з Болгарії, міністр закордонних справ Крістіан Віґенін також налаштований доволі позитивно.
«Я сподіваюся, що існує добра нагода для того, щоб Україна була спроможна просунутися у справі угоди про асоціацію, – каже Віґенін. – Все залежить від самих українців, від кроків, які вони роблять для цього. Мені здається, що до саміту перешкоди, що залишилися, будуть усунуті».Зволікання чи відкладення на пізніше підписання угоди накладе негативний відбиток на європейські перспективи України, додає болгарський міністр.
ЄС слід діяти, як після Холодної війни – аналітик
«Колись, наприкінці Холодної війни, європейська спільнота здійснила рішучий крок, залучивши до свого товариства групу ослаблених нових незалежних держав. І це окупилося сторицею. Тепер, коли Україна між, з одного боку, все більш загрозливою Росією, а з другого – Брюсселем, який перебуває у летаргічному сні, Європі настав час діяти ще раз», – зазначає у своєму, щойно опублікованому, дослідженні європейський політичний аналітик Ніклас Кауфман. І до такої думки схиляється чимало європейських дипломатів.
Тим часом, голова місії України при ЄС Костянтин Єлисєєв порівнює можливе підписання угоди про асоціацію з падінням Берлінського муру. Принаймні, наслідки від цього будуть не меншими за розмахом, переконаний він, при цьому зауважуючи, що наразі низці представників ЄС бракує «стратегічного бачення».
«Ця угода зміцнить політичну незалежність, територіальну цілісність і суверенітет моєї країни. Ось чому ті, хто проти підписання цієї угоди, виступають проти незалежної, сильної, європейської України», – зазначив український посол.