Про зростання порушень прав людини в Україні заявляють в «Міжнародній амністії».
Цього тижня ця правозахисна організація видала заяву щодо примусового розміщення в психіатричній лікарні 70-річної активістки з Запоріжжя Раїси Радченко. «Міжнародна амністія» закликала громадян та організації звертатися до генпрокурора та уповноваженого Верховної Ради з прав людини з проханням надати Раїсі Радченко пройти незалежну психіатричну експертизу та не піддавати її ніякому лікуванню, поки вона не вичерпає усі засоби правого захисту.
Влада звернула увагу на цю заяву і до Запорізької області вирушила комісія у складі представників омбудсмена для ознайомлення з ситуацією. Обставини ще з’ясовуються, але члени комісії вже заявили, що обґрунтованість примусового огляду та госпіталізації жінки в них викликає сумніви.
У вашингтонському офісі «Міжнародної амністії» сказали, що це вперше, коли з України до них надходить скарга на примусове психіатричне лікування. Про те, на що скаржаться українці та чого «Міжнародна амністія» домагається від української влади розповів регіональний експерт В’ячеслав Бортник.
Тетяна Ворожко: Скажіть, будь ласка, чи багато скарг надходить з України останнім часом і що є основною причиною?
В’ячеслав Бортник: «Міжнародна амністія» спостерігає зростання кількості скарг та заяв в організацію через порушення прав людини в країні. До нас надходить дуже багато скарг стосовно тортур та жорстокого поводження у тюрмах та міліцейських дільницях. Ми намагаємося доносити більшість цих скарг до української влади. Також надходять скарги на корупцію в міліції.
ТВ: Що ви вважаєте основною причиною того, що українці так активно скаржаться на насильство з боку міліції останнім часом?
ВБ: Я думаю, що головна причина - це безкарність. Оскільки більшість скарг на міліцію не розглядається або ж розглядаються неналежно, це надсилає сигнал українській міліції, що вони можуть безкарно робити, що завгодно.
ТВ: Зараз, згідно з заявами кількох політиків, у Верховній раді готується законопроект, який посилить покарання для учасників бунтів, для тих людей, які штурмують міліцейські райвідділи. Що «Міжнародна амністія» думає з цього приводу? Чи є це нормальна реакція влади на незадоволення населення?
ВБ: «Міжнародна амністія» вважає, що для української влади було б правильно просувати законодавство, яке б припинило безкарність міліції, ніж посилювати відповідальність та покарання для тих людей, які протестують проти насилля з боку міліції, тортур та жорстокого поводження. Українська влада має усі можливості, аби просунутися в цьому напрямку. Прийнятий минулого року Кримінально-процесуальний кодекс дозволяє, дає легальні підстави для того, щоб усі скарги стосовно тортур, жорстокого поводження з боку міліції були розслідувані. Український уряд має скористатися цією можливістю та діяти вже зараз.
Цього тижня ця правозахисна організація видала заяву щодо примусового розміщення в психіатричній лікарні 70-річної активістки з Запоріжжя Раїси Радченко. «Міжнародна амністія» закликала громадян та організації звертатися до генпрокурора та уповноваженого Верховної Ради з прав людини з проханням надати Раїсі Радченко пройти незалежну психіатричну експертизу та не піддавати її ніякому лікуванню, поки вона не вичерпає усі засоби правого захисту.
Влада звернула увагу на цю заяву і до Запорізької області вирушила комісія у складі представників омбудсмена для ознайомлення з ситуацією. Обставини ще з’ясовуються, але члени комісії вже заявили, що обґрунтованість примусового огляду та госпіталізації жінки в них викликає сумніви.
У вашингтонському офісі «Міжнародної амністії» сказали, що це вперше, коли з України до них надходить скарга на примусове психіатричне лікування. Про те, на що скаржаться українці та чого «Міжнародна амністія» домагається від української влади розповів регіональний експерт В’ячеслав Бортник.
Тетяна Ворожко: Скажіть, будь ласка, чи багато скарг надходить з України останнім часом і що є основною причиною?
В’ячеслав Бортник: «Міжнародна амністія» спостерігає зростання кількості скарг та заяв в організацію через порушення прав людини в країні. До нас надходить дуже багато скарг стосовно тортур та жорстокого поводження у тюрмах та міліцейських дільницях. Ми намагаємося доносити більшість цих скарг до української влади. Також надходять скарги на корупцію в міліції.
ТВ: Що ви вважаєте основною причиною того, що українці так активно скаржаться на насильство з боку міліції останнім часом?
ВБ: Я думаю, що головна причина - це безкарність. Оскільки більшість скарг на міліцію не розглядається або ж розглядаються неналежно, це надсилає сигнал українській міліції, що вони можуть безкарно робити, що завгодно.
ТВ: Зараз, згідно з заявами кількох політиків, у Верховній раді готується законопроект, який посилить покарання для учасників бунтів, для тих людей, які штурмують міліцейські райвідділи. Що «Міжнародна амністія» думає з цього приводу? Чи є це нормальна реакція влади на незадоволення населення?
ВБ: «Міжнародна амністія» вважає, що для української влади було б правильно просувати законодавство, яке б припинило безкарність міліції, ніж посилювати відповідальність та покарання для тих людей, які протестують проти насилля з боку міліції, тортур та жорстокого поводження. Українська влада має усі можливості, аби просунутися в цьому напрямку. Прийнятий минулого року Кримінально-процесуальний кодекс дозволяє, дає легальні підстави для того, щоб усі скарги стосовно тортур, жорстокого поводження з боку міліції були розслідувані. Український уряд має скористатися цією можливістю та діяти вже зараз.