Черкаси – У Черкасах до кінця липня триватиме регіональний навчально-вишкільний семінар із бойового гопака, на який з’їхалися учасники з усієї України. На Черкащині, зокрема, це давнє українське військове мистецтво набуває усе більшої популярності серед молоді. На таких заняттях дітей та молодь вчать не лише битися та вправлятися із шаблею, а й поважати історію свого народу та пишатися своїм походженням.
10-річний Олександр Кучеренко з-поміж усіх бойових мистецтв обрав власне українське – бойовий гопак. І от уже майже рік він опановує спеціальні козацькі прийоми та детально вивчає історію та звичаї свого народу. Незабаром Сашко підтверджуватиме свої знання, щоб отримати перший рівень майстерності «Жовтяк».
«Бойовий гопак – це саме українське мистецтво, а не запозичення. Ні в Росії, ні в Китаї, ніде його немає, тільки в Україні. Я вже навчився кілька прийомів – стусанів і копняків. Я ще дуже історією люблю займатися. У нас проводять семінари і розповідають кожного разу про щось нове», – розповів Радіо Свобода хлопчик.
Черкаський осередок школи бойового гопака згуртовує прихильників давнього українського бойового мистецтва. Нині тут займається близько двадцяти осіб, віком від 6 до 35 років.
«Бойовий гопак саме у Черкасах розвивається за трьома напрямками – це оздоровчий, фольклорно-мистецький і спортивний. Є ще бойовий напрямок, але це для більш досвідчених шкіл. У нас поки що три напрямки, бо ми ще лише починаємо свій розвиток. І в нас немає бойового напрямку, бо немає ще вихованців, які б виступали на такому високому рівні», – зазначив у коментарі Радіо Свобода голова спілки прихильників бойового гопака у Черкасах Олександр Проценко.
За його словами, ані міська, ані обласна влада фінансово не допомагає. Втім, частково витрати покривають внески гопаківців – сто гривень на місяць.
Між тим, біля витоків черкаської Спілки прихильників бойового гопака стояла дівчина. Нині 22-річна Наталія Самара – єдина представниця жіночої статі серед черкаських гопаківців.
«Якщо тренуємося і потрібно відпрацьовувати якісь удари, то я стаю з хлопцями. І ніхто цього не соромиться. Якщо я ставитиму себе на позицію нижче, то можу пропасти і хлопці мене загублять. У мене, наприклад, краща розтяжка, і вони це бачать, і є вже певна, але не сильна конкуренція. Вони мене сприймають за друга, за приятеля, за якого можна зачепитися і з яким поїхати кудись у гори, в похід, у вишколи. І мені це подобається», – говорить дівчина.
Окрім обласного центру, на Черкащині нещодавно відкрили ще один осередок Школи бойового гопака у Суботові, де була резиденція гетьмана Богдана Хмельницького. За підтримки меценатів заняття у суботівській школі – безкоштовні.
«Дуже серце болить за тих дітей, які просто тиняються по вулицях і взагалі нічого не роблять. Коли Володимир Пилат (верховний учитель бойового гопака) приїздив до нас взимку, я пообіцяв, що у Чигирині, в Суботові буде бойовий гопак. Я сам уже потихеньку тренуюся, дуже цікаво. І хочеться, щоб бойовий гопак, наше українське єдиноборство, відроджувалося в Україні, саме на Черкащині», – розповідає меценат Валерій Назаренко.
На Дахнівській січі – вишкільний семінар із бойового гопака
Нині у Черкасах у Дахнівській січі – у реконструюваному в козацькому стилі колишньому піонертаборі – відбувається регіональний навчально-вишкільний семінар із бойового гопака. У ньому беруть участь дорослі гопаківці з різних куточків України, а вдень на семінари з Черкас та Суботова приїздять ще й маленькі учні. Упродовж півмісяця козаки вивчатимуть перший рівень майстерності «Жовтяк», братимуть участь у змаганнях та козацьких забавах.
У межах семінару до Черкас завітав і «батько» бойового гопака Володимир Пилат. Для нього козацтво – це суть, спосіб життя і мислення.
«Бо нам весь час вбивають в голову, що ми якийсь там хліборобський народ – гречкосії і свинопаси. Але ми насамперед були козацьким народом. І ми зробимо усе для того, щоб в Україні козацька ідея була першою ідеєю», – зауважив Володимир Пилат.
Він переконаний, що державні мужі помиляються, коли кажуть, що Україна не має національної ідеї. Адже національна ідея українців, каже «батько» бойового гопака, – це ідея козацтва – «правдивого, чесного, ідея справжніх захисників свого народу».
10-річний Олександр Кучеренко з-поміж усіх бойових мистецтв обрав власне українське – бойовий гопак. І от уже майже рік він опановує спеціальні козацькі прийоми та детально вивчає історію та звичаї свого народу. Незабаром Сашко підтверджуватиме свої знання, щоб отримати перший рівень майстерності «Жовтяк».
«Бойовий гопак – це саме українське мистецтво, а не запозичення. Ні в Росії, ні в Китаї, ніде його немає, тільки в Україні. Я вже навчився кілька прийомів – стусанів і копняків. Я ще дуже історією люблю займатися. У нас проводять семінари і розповідають кожного разу про щось нове», – розповів Радіо Свобода хлопчик.
Черкаський осередок школи бойового гопака згуртовує прихильників давнього українського бойового мистецтва. Нині тут займається близько двадцяти осіб, віком від 6 до 35 років.
«Бойовий гопак саме у Черкасах розвивається за трьома напрямками – це оздоровчий, фольклорно-мистецький і спортивний. Є ще бойовий напрямок, але це для більш досвідчених шкіл. У нас поки що три напрямки, бо ми ще лише починаємо свій розвиток. І в нас немає бойового напрямку, бо немає ще вихованців, які б виступали на такому високому рівні», – зазначив у коментарі Радіо Свобода голова спілки прихильників бойового гопака у Черкасах Олександр Проценко.
За його словами, ані міська, ані обласна влада фінансово не допомагає. Втім, частково витрати покривають внески гопаківців – сто гривень на місяць.
Your browser doesn’t support HTML5
Між тим, біля витоків черкаської Спілки прихильників бойового гопака стояла дівчина. Нині 22-річна Наталія Самара – єдина представниця жіночої статі серед черкаських гопаківців.
«Якщо тренуємося і потрібно відпрацьовувати якісь удари, то я стаю з хлопцями. І ніхто цього не соромиться. Якщо я ставитиму себе на позицію нижче, то можу пропасти і хлопці мене загублять. У мене, наприклад, краща розтяжка, і вони це бачать, і є вже певна, але не сильна конкуренція. Вони мене сприймають за друга, за приятеля, за якого можна зачепитися і з яким поїхати кудись у гори, в похід, у вишколи. І мені це подобається», – говорить дівчина.
Окрім обласного центру, на Черкащині нещодавно відкрили ще один осередок Школи бойового гопака у Суботові, де була резиденція гетьмана Богдана Хмельницького. За підтримки меценатів заняття у суботівській школі – безкоштовні.
«Дуже серце болить за тих дітей, які просто тиняються по вулицях і взагалі нічого не роблять. Коли Володимир Пилат (верховний учитель бойового гопака) приїздив до нас взимку, я пообіцяв, що у Чигирині, в Суботові буде бойовий гопак. Я сам уже потихеньку тренуюся, дуже цікаво. І хочеться, щоб бойовий гопак, наше українське єдиноборство, відроджувалося в Україні, саме на Черкащині», – розповідає меценат Валерій Назаренко.
На Дахнівській січі – вишкільний семінар із бойового гопака
Нині у Черкасах у Дахнівській січі – у реконструюваному в козацькому стилі колишньому піонертаборі – відбувається регіональний навчально-вишкільний семінар із бойового гопака. У ньому беруть участь дорослі гопаківці з різних куточків України, а вдень на семінари з Черкас та Суботова приїздять ще й маленькі учні. Упродовж півмісяця козаки вивчатимуть перший рівень майстерності «Жовтяк», братимуть участь у змаганнях та козацьких забавах.
Your browser doesn’t support HTML5
У межах семінару до Черкас завітав і «батько» бойового гопака Володимир Пилат. Для нього козацтво – це суть, спосіб життя і мислення.
«Бо нам весь час вбивають в голову, що ми якийсь там хліборобський народ – гречкосії і свинопаси. Але ми насамперед були козацьким народом. І ми зробимо усе для того, щоб в Україні козацька ідея була першою ідеєю», – зауважив Володимир Пилат.
Він переконаний, що державні мужі помиляються, коли кажуть, що Україна не має національної ідеї. Адже національна ідея українців, каже «батько» бойового гопака, – це ідея козацтва – «правдивого, чесного, ідея справжніх захисників свого народу».