Київ – Фотограф-фрілансер, громадянин Росії Юрій Барабаш сьогодні утретє збирається до консульства України у Москві. Він хоче з’ясувати, чому 15 липня Київ заборонив йому в’їзд в Україну терміном на 5 років. МіністерствозакордоннихсправУкраїни, щоправда, вважає, щорозв’язуватисвоїконсульськіпроблемиБарабашповиненчереззовнішньополітичневідомствоРосії, яктоговимагаєвідповіднапроцедура.Барабаш, депортований з України 15 липня, має намір через суд оскаржити рішення української сторони, заявив він у інтерв’ю Радіо Свобода.
– На цьому етапі я намагаюся своїми силами написати усі можливі звернення до СБУ, українського прикордонного відомства. Я сподіваюся отримати від них бодай якесь документальне підтвердження того, що мені заборонено в’їзд в Україну, тому що у мене немає офіційних підтверджень, що мені заборонено в’їжджати в Україну.
Готую і передаю документи для юристів – мої друзі допомогли і знайшли адвоката, який моєю справою займатиметься. І, напевно, ми будемо іти до суду з усіма цими скаргами. Я не хочу все залишати просто так. Я можу відповісти за кожен свій крок, за кожну свою дію на території України.
– СБУ заявило, що Вам заборонено в’їзд в Україну терміном на 5 років «в інтересах забезпечення національної безпеки та охорони громадського порядку». А як Ви самі поясните свій статус persona non grata?
– Мені насправді складно це оцінювати, тому що я не зробив нічого, що тягне аж на таку заборону. Але якщо дивитися на тенденції, що ми спостерігаємо в Україні, то єдина моя думка – що влада зараз уже розуміє, що до 2015 року залишається не так і багато часу. Відтак, влада починає обмежувати активну діяльність у протестних середовищах. Це насамперед стосується Києва.
Мені здається, мене депортували і заборонили в’їзд в Україну саме через те, що я маю багато друзів у цих колах, і просто можна обмежити мою діяльність на території України. Мені можна закрити в’їзд в Україну. І українська сторона скористалася цією можливістю.
– Пане Барабаш, Ви походите з української родини, як сім’я сприйняла ситуацію з Вашою депортацією і забороною в’їжджати в Україну?
– Так, сім’я дуже здивована. Чи не найбільше здивований мій дідусь, письменник і науковець, йому листи пишуть його знайомі науковці з України, питають, що трапилося, співчувають. Мама так само вельми здивована, у неї також багато знайомих в Україні. Сама вона пише для часопису «Український тиждень». Моя родина у певному розпачі, оскільки ніхто з нас не бачить жодних аргументів на користь цієї заборони!
