Одеса – Спроба Міністерства освіти приєднати Одеську аграрну академію до Одеської ж академії харчових технологій призвела до конфлікту між «аграріями» й тими, хто хоче ліквідувати їх як самостійну одиницю. Після студентських протестів представники Міносвіти звинуватили керівництво аграрної академії у небажанні втрачати посади та відповідати за керівництво майном вишу.
Суперечки довкола можливого приєднання Аграрної академії до Харчової точаться відразу у кількох площинах. Різні думки виникли щодо технологічної доцільності такого об’єднання.
Перший заступник міністра освіти Євген Сулима наполягає, що ринок праці вимагає створення вишів, які поєднують у собі всі ланки виробничого процесу.
«Виробникові потрібна вся лінійка, потрібен виш, який готує фахівців і для того, щоб вирощувати, і для того, щоб зберігати, і для того, щоб займатися переробкою харчової продукції», – каже він.
Аграрії заперечують: вони і харчовики займаються надто різними справами, щоб їх слід було зводити під одним дахом, кажуть вони. Принаймні, ефект від такого злиття вони вважають не настільки істотним, щоб ліквідувати виш із майже столітньою історією та наразитися на чисельні організаційні складнощі.
Ступінь ризику зауважує і Микола Березницький, котрий раніше очолював різні органи влади в Миколаївському районі Одеської області:
«Сьогодні 90% фахівців сільського господарства, 90% керівників будь-якої ланки району, сільської чи селищної ради – це передусім випускники нашого аграрного університету», – каже він.
Хто для вишів господар?
Слід зауважити, що об’єднавче рішення ухвалювалося в контексті передачі вишу з підпорядкування Мінагрополітики під оруду Міністерства освіти. На думку першого заступника міністра освіти Євгена Сулими, цей крок є цілком логічним, бо галузева належність вишу не впливає на шанси випускника отримати перше робоче місце. За його словами, «є міністерство, яке займається збиранням врожаю, цукровими буряками, зерновими і таким іншим, а є міністерство, яке займається тільки системою освіти».
Його опонент, ректор наразі ще не ліквідованої аграрної академії Сергій Корлюк апелює до західного досвіду.
«Франція – велика аграрна країна європейська, аграрні університети підпорядковані Міністерству сільського господарства», – наголошує він.
Ректор зауважує, що й в Канаді програми профільних факультетів теж курує саме Міністерство сільського господарства. Тож перепідпорядкування вишів Сергій Корлюк пов’язує лише з експансіоністськими настроями міністра освіти.
«Пан Табачник бореться, щоб була монополія, щоб всі університети були в нього… Коли йде такий нажим, коли руки трусяться – давай, давай, давай сюди до нас – то питання виникає: а що там? Чого ви так труситесь?» – зазначає ректор.
Довкола ласого шматочка
За словами ректора, оціночна вартість землі сільгосппризначення, що належить академії, становить 150 мільйонів доларів. Неабиякою цінністю є і 63 тисячі квадратних метрів нерухомості, на яких розташований заклад. Євген Сулима пояснює опір об’єднанню вишів тим, що чинне керівництво аграрної академії вільно поводиться із цим багатством.
«Є хтось зацікавлений у тому, щоб збурення обов’язково було. Є ті, хто не хоче сьогодні поступитися, перш за все, своїми посадовими можливостями, їх, мабуть, хвилює те, що доведеться відповідати, куди подівся санаторій чи табір «Лазурний», які там сьогодні котеджі побудовані», – наголошує заступник міністра освіти.
Сергій Корлюк такі припущення називає дурницями. Він каже, що ні останні перевірки, ні нещодавня ґрунтовна ревізія КРУ ніяких порушень не виявила. Ректор аграрної академії констатує невдачу «міносвітівського бліц-крігу» і покладається на резолюцію, що отримав на свого листа до прем’єра – «тільки за згодою трудового колективу».
Рада ректорів одеських вишів зауважує неминучість оптимізації мережі українських навчальних закладів і при цьому вважає «неприпустимим створювати штучне напруження у студентському середовищі при вирішенні спірних питань».
Суперечки довкола можливого приєднання Аграрної академії до Харчової точаться відразу у кількох площинах. Різні думки виникли щодо технологічної доцільності такого об’єднання.
Перший заступник міністра освіти Євген Сулима наполягає, що ринок праці вимагає створення вишів, які поєднують у собі всі ланки виробничого процесу.
Аграрії заперечують: вони і харчовики займаються надто різними справами, щоб їх слід було зводити під одним дахом, кажуть вони. Принаймні, ефект від такого злиття вони вважають не настільки істотним, щоб ліквідувати виш із майже столітньою історією та наразитися на чисельні організаційні складнощі.
Ступінь ризику зауважує і Микола Березницький, котрий раніше очолював різні органи влади в Миколаївському районі Одеської області:
«Сьогодні 90% фахівців сільського господарства, 90% керівників будь-якої ланки району, сільської чи селищної ради – це передусім випускники нашого аграрного університету», – каже він.
Хто для вишів господар?
Слід зауважити, що об’єднавче рішення ухвалювалося в контексті передачі вишу з підпорядкування Мінагрополітики під оруду Міністерства освіти. На думку першого заступника міністра освіти Євгена Сулими, цей крок є цілком логічним, бо галузева належність вишу не впливає на шанси випускника отримати перше робоче місце. За його словами, «є міністерство, яке займається збиранням врожаю, цукровими буряками, зерновими і таким іншим, а є міністерство, яке займається тільки системою освіти».
Його опонент, ректор наразі ще не ліквідованої аграрної академії Сергій Корлюк апелює до західного досвіду.
«Франція – велика аграрна країна європейська, аграрні університети підпорядковані Міністерству сільського господарства», – наголошує він.
Ректор зауважує, що й в Канаді програми профільних факультетів теж курує саме Міністерство сільського господарства. Тож перепідпорядкування вишів Сергій Корлюк пов’язує лише з експансіоністськими настроями міністра освіти.
«Пан Табачник бореться, щоб була монополія, щоб всі університети були в нього… Коли йде такий нажим, коли руки трусяться – давай, давай, давай сюди до нас – то питання виникає: а що там? Чого ви так труситесь?» – зазначає ректор.
Довкола ласого шматочка
За словами ректора, оціночна вартість землі сільгосппризначення, що належить академії, становить 150 мільйонів доларів. Неабиякою цінністю є і 63 тисячі квадратних метрів нерухомості, на яких розташований заклад. Євген Сулима пояснює опір об’єднанню вишів тим, що чинне керівництво аграрної академії вільно поводиться із цим багатством.
«Є хтось зацікавлений у тому, щоб збурення обов’язково було. Є ті, хто не хоче сьогодні поступитися, перш за все, своїми посадовими можливостями, їх, мабуть, хвилює те, що доведеться відповідати, куди подівся санаторій чи табір «Лазурний», які там сьогодні котеджі побудовані», – наголошує заступник міністра освіти.
Сергій Корлюк такі припущення називає дурницями. Він каже, що ні останні перевірки, ні нещодавня ґрунтовна ревізія КРУ ніяких порушень не виявила. Ректор аграрної академії констатує невдачу «міносвітівського бліц-крігу» і покладається на резолюцію, що отримав на свого листа до прем’єра – «тільки за згодою трудового колективу».
Рада ректорів одеських вишів зауважує неминучість оптимізації мережі українських навчальних закладів і при цьому вважає «неприпустимим створювати штучне напруження у студентському середовищі при вирішенні спірних питань».