Лондон – У понеділок – початок перепису лебедів на Темзі. Це старовинна традиція, яка почалася ще у 12-му сторіччі і символізує право британського монарха на володіння усіма лебедями у країні.
У середньовічній Британії, як і в багатьох інших країнах, лебедів вважали делікатесом. Смажені птахи прикрашали столи багатьох вельмож, допоки у 12-му сторіччі британська корона проголосила лебедів королівськими птахами і виключною власністю монархів. І зараз кожен величний птах, розмах крил якого може сягати двох з половиною метрів, офіційно вважається власністю королеви і перебуває під її захистом.
Традиція їсти лебедів минула, але церемонія щорічного перераховування та позначення лебедів на Темзі збереглася і досі. Також збереглася посада королівського маркувальника лебедів. Тепер посаду й право носити яскраво-червоний мундир і білий кашкет з кокардою має Дейвід Барбер.
«Перепис і позначення лебедів – це справа збереження птахів. Колись лебедів вирощували для столу. Але зараз, звичайно ж, йдеться не про те», – каже він.
За словами королівського представника, традиційно перепис і позначення лебедів на Темзі триває п’ять днів. Бригади маркувальників у човнах піднімаються вгору річкою. Їхнє завдання – порахувати усіх лебедів, піймати і почепити кільця на кожного молодого птаха. При цьому їх зважують і обстежують орнітологи. На подію запрошують школярів, яким розповідають про середньовічну традицію, а також про потребу охорони природи.
Загрози для лебедів
Навіть під захистом королеви лебеді в Британії мають проблеми. До середини вісімдесятих років найбільшою проблемою були рибалки, а особливо свинцеві грузила, які тепер заборонені, бо, проковтнуті птахами, вони отруювали їх. І зараз рибальські снасті загрожують лебедям каліцтвом.
Проблемою для лебедів також є собаки й жорстокі люди, а ще – завезені з Північної Америки хижі норки, які прижилися у Британії. Але просвітницька робота приносить результати. Лебедів у Лондоні можна побачити досить часто. Хоча королівський маркувальник Дейвід Барбер каже, що в останні кілька років кількість птахів дещо зменшилася в результаті низки повеней, які змивали гнізда.
Чудернацька церемонія позначення королівських лебедів перетворилася на подію, цінну для орнітологів, бо забезпечує їх важливою статистикою, а також на нагоду розповісти про лебедів та їхні проблеми якомога ширшому колу людей.
У середньовічній Британії, як і в багатьох інших країнах, лебедів вважали делікатесом. Смажені птахи прикрашали столи багатьох вельмож, допоки у 12-му сторіччі британська корона проголосила лебедів королівськими птахами і виключною власністю монархів. І зараз кожен величний птах, розмах крил якого може сягати двох з половиною метрів, офіційно вважається власністю королеви і перебуває під її захистом.
Традиція їсти лебедів минула, але церемонія щорічного перераховування та позначення лебедів на Темзі збереглася і досі. Також збереглася посада королівського маркувальника лебедів. Тепер посаду й право носити яскраво-червоний мундир і білий кашкет з кокардою має Дейвід Барбер.
«Перепис і позначення лебедів – це справа збереження птахів. Колись лебедів вирощували для столу. Але зараз, звичайно ж, йдеться не про те», – каже він.
За словами королівського представника, традиційно перепис і позначення лебедів на Темзі триває п’ять днів. Бригади маркувальників у човнах піднімаються вгору річкою. Їхнє завдання – порахувати усіх лебедів, піймати і почепити кільця на кожного молодого птаха. При цьому їх зважують і обстежують орнітологи. На подію запрошують школярів, яким розповідають про середньовічну традицію, а також про потребу охорони природи.
Загрози для лебедів
Навіть під захистом королеви лебеді в Британії мають проблеми. До середини вісімдесятих років найбільшою проблемою були рибалки, а особливо свинцеві грузила, які тепер заборонені, бо, проковтнуті птахами, вони отруювали їх. І зараз рибальські снасті загрожують лебедям каліцтвом.
Проблемою для лебедів також є собаки й жорстокі люди, а ще – завезені з Північної Америки хижі норки, які прижилися у Британії. Але просвітницька робота приносить результати. Лебедів у Лондоні можна побачити досить часто. Хоча королівський маркувальник Дейвід Барбер каже, що в останні кілька років кількість птахів дещо зменшилася в результаті низки повеней, які змивали гнізда.
Чудернацька церемонія позначення королівських лебедів перетворилася на подію, цінну для орнітологів, бо забезпечує їх важливою статистикою, а також на нагоду розповісти про лебедів та їхні проблеми якомога ширшому колу людей.