Лондон – Британський уряд відмовився проводити повністю відкрите судове розслідування справи про смерть колишнього російського розвідника Олександра Литвиненка.
Неофіційно це пояснюють тим, що Литвиненко працював також і на британську розвідку, тому доступ до деяких матеріалів слідства закритий.
Вдова загиблого Марина Литвиненко покладала надії саме на відкритість судового розслідування.
«Я сподівалася, що колись, можливо, тут у Лондоні переможе справедливість», – казала раніше Марина Литвиненко, коли ще була надія на відкрите судове розслідування.
Нині ці сподівання були майже перекреслені рішенням британського уряду. Пояснень не оприлюднюють, але на попередніх слухання справи з’явилися і не були заперечені повідомлення, що Олександр Литвиненко на час смерті працював на британську розвідслужбу МІ-6.
Також стало відомо, що судове розслідування натрапило на серйозні перешкоди у доступі до певних документів та інформації, як із британських офіційних органів, так і з російської сторони.
Розвідка, гроші і політика
У неофіційних повідомленнях йдеться про те, що Олександр Литвиненко зокрема допомагав західним спецслужбам виявляти шляхи й способи відмивання російських грошей у міжнародних фінансових і торговельних оборудках.
«Я розчарована», – заявила у п’ятницю вдова розвідника, яка побоюється, що перешкоди у з’ясуванні правди про жорстоке отруєння її чоловіка восени 2006 року пов’язані не лише з питаннями безпеки, але радше з питаннями міжнародної політики.
Марина Литвиненко відкрито заявляє, що Лондон міг пожертвувати принципами справедливості для того, щоб залагодити міждержавні взаємини Британії та Росії, які усі ці роки залишаються напруженими.
Москва раніше відмовилася видати для суду в Британії підозрюваного – колишнього російського спецслужбіста, а тепер депутата Держдуми Росії Андрія Лугового.
Залишаються міцними також підозри, що радіокативну отруту полоній-210 убивці Литвиненка могли отримати лише від державних структур.
Минає вже 7 років, але надії на те, що будуть відповіді на запитання, хто і чому убив Олександра Литвиненка, залишаються надіями.
Неофіційно це пояснюють тим, що Литвиненко працював також і на британську розвідку, тому доступ до деяких матеріалів слідства закритий.
Вдова загиблого Марина Литвиненко покладала надії саме на відкритість судового розслідування.
«Я сподівалася, що колись, можливо, тут у Лондоні переможе справедливість», – казала раніше Марина Литвиненко, коли ще була надія на відкрите судове розслідування.
Нині ці сподівання були майже перекреслені рішенням британського уряду. Пояснень не оприлюднюють, але на попередніх слухання справи з’явилися і не були заперечені повідомлення, що Олександр Литвиненко на час смерті працював на британську розвідслужбу МІ-6.
Також стало відомо, що судове розслідування натрапило на серйозні перешкоди у доступі до певних документів та інформації, як із британських офіційних органів, так і з російської сторони.
Розвідка, гроші і політика
У неофіційних повідомленнях йдеться про те, що Олександр Литвиненко зокрема допомагав західним спецслужбам виявляти шляхи й способи відмивання російських грошей у міжнародних фінансових і торговельних оборудках.
«Я розчарована», – заявила у п’ятницю вдова розвідника, яка побоюється, що перешкоди у з’ясуванні правди про жорстоке отруєння її чоловіка восени 2006 року пов’язані не лише з питаннями безпеки, але радше з питаннями міжнародної політики.
Марина Литвиненко відкрито заявляє, що Лондон міг пожертвувати принципами справедливості для того, щоб залагодити міждержавні взаємини Британії та Росії, які усі ці роки залишаються напруженими.
Москва раніше відмовилася видати для суду в Британії підозрюваного – колишнього російського спецслужбіста, а тепер депутата Держдуми Росії Андрія Лугового.
Залишаються міцними також підозри, що радіокативну отруту полоній-210 убивці Литвиненка могли отримати лише від державних структур.
Минає вже 7 років, але надії на те, що будуть відповіді на запитання, хто і чому убив Олександра Литвиненка, залишаються надіями.