Київ – Щонайменше 5 мільйонів доларів, за оцінками експертів, Україна щороку втрачає від кардшарінгу – одного із видів нелегального доступу до платних каналів телебачення. Збитків зазнають і легальні телепровайдери і держава, недоотримуючи податки. Міліція ж заявляє, що ефективно боротися з цим видом піратства заважає неможливість встановлення точних розмірів завданої шкоди. Сприяють піратам і прогалини в українському законодавстві.
Щонайменше півмільйона домогосподарств, як вважають експерти, користуються в Україні кардшарінгом. Ці споживачі отримують від піратів доступ до кодованих каналів платного телебачення за допомогою спеціального програмного забезпечення в приймальному обладнанні та незаконного користування інтернет-ключами.
За словами представника одного з провідних операторів цифрового ТБ Петра Конова, основним продуктом кардшарінгу в Україні є програми пакету «НТВ+», до якого входять понад 150 каналів. А відтак Росія має «неабиякий інформаційний вплив» на українських телеглядачів.
Окрім того, піратський продукт, за словами Конова, дуже дешевий, через що ринок платного телебачення дедалі більше зазнає збитків.
«Якщо офіційні підписки коштують від 5 доларів (найпростіший пакет) до 100 доларів, якщо це програми HD, то пірати пропонують такі послуги від 1–2 до 5–8 доларів, і споживач отримує 100–200 каналів. За скромними підрахунками, загальна сума таких платежів складає 24 мільйони доларів США», – говорить він.
Ці грошові потоки, наголошує Петро Конов, є поза контролем держави, тож сума несплаченого ПДВ з піратських оборудок може становити від 5 мільйонів доларів на рік. Утім, реальні втрати ринку платного телебачення від кардшарінгу є в рази більшими.
Княжицький сподівається на новий закон «Про аудіовізуальні послуги»
До того ж, є ще інші види піратства у сфері платного телебачення. Наприклад, кабельні мережі не вказують справжню кількість власних абонентів, купуючи програмний продукт.
Такі прогалини для піратів залишає чинне законодавство, вважає член парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Княжицький.
«Є закон «Про авторські та суміжні права», але немає чітко прописаних повноважень в регулювального органу – Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – щодо того, яким чином здійснювати контроль і за цим законодавством, і за зверненнями суб’єктів телерадіоінформаційного простору, і тих, чиї права порушуються. Все це, сподіваюсь, буде врегульовано у новому законі «Про аудіовізуальні послуги». Зараз його розробка фактично завершена робочою групою при комітеті з питань свободи слова та інформації», – каже Княжицький.
Визначити обсяг «значної матеріальної шкоди» складно – МВС
Тим часом виконувач обов’язків начальника управління зв’язків із громадськістю МВС Сергій Бурлаков запевнив Радіо Свобода, що правоохоронці нині ведуть активну протидію злочинам спрямованим на порушення інтелектуальних прав (до них належить і піратство у сфері платного ТБ).
Так, за словами Бурлакова, наразі відкрито понад 700 кримінальних проваджень за порушення авторського та суміжних прав.
«Проводиться відповідна робота управлінням боротьби з кіберзлочинністю, департаментом боротьби з економічною злочинністю, роз’яснювальна робота, щоб правовласники розуміли, що кримінальне провадження по статтях, які належать до сфери порушення прав інтелектуальної власності – 176, 177, 229 ККУ, – можливі лише у формі приватного обвинувачення. Тобто без відповідної заяви ми не зможемо розпочати досудове розслідування», – говорить Бурлаков.
Головною підставою для відкриття кримінального провадження у таких справах є завдання значних матеріальних збитків правовласникові, але визначення їхнього обсягу нині є великою проблемою для правоохоронців, наголошує представник МВС.
Легальні провайдери пропонують боротися, зокрема, з кардшарінгом шляхом притягнення до відповідальності недобросовісних інсталяторів та продавців обладнання і програмного забезпечення, а також припинення функціонування системи збору платежів за такі нелегальні послуги.
Щонайменше півмільйона домогосподарств, як вважають експерти, користуються в Україні кардшарінгом. Ці споживачі отримують від піратів доступ до кодованих каналів платного телебачення за допомогою спеціального програмного забезпечення в приймальному обладнанні та незаконного користування інтернет-ключами.
За словами представника одного з провідних операторів цифрового ТБ Петра Конова, основним продуктом кардшарінгу в Україні є програми пакету «НТВ+», до якого входять понад 150 каналів. А відтак Росія має «неабиякий інформаційний вплив» на українських телеглядачів.
Окрім того, піратський продукт, за словами Конова, дуже дешевий, через що ринок платного телебачення дедалі більше зазнає збитків.
Пірати пропонують такі послуги від 1–2 до 5–8 доларів, і споживач отримує 100–200 каналівПетро Конов
Ці грошові потоки, наголошує Петро Конов, є поза контролем держави, тож сума несплаченого ПДВ з піратських оборудок може становити від 5 мільйонів доларів на рік. Утім, реальні втрати ринку платного телебачення від кардшарінгу є в рази більшими.
Княжицький сподівається на новий закон «Про аудіовізуальні послуги»
До того ж, є ще інші види піратства у сфері платного телебачення. Наприклад, кабельні мережі не вказують справжню кількість власних абонентів, купуючи програмний продукт.
Такі прогалини для піратів залишає чинне законодавство, вважає член парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Княжицький.
Все це, сподіваюсь, буде врегульовано у новому законі «Про аудіовізуальні послуги»Микола Княжицький
Визначити обсяг «значної матеріальної шкоди» складно – МВС
Тим часом виконувач обов’язків начальника управління зв’язків із громадськістю МВС Сергій Бурлаков запевнив Радіо Свобода, що правоохоронці нині ведуть активну протидію злочинам спрямованим на порушення інтелектуальних прав (до них належить і піратство у сфері платного ТБ).
Так, за словами Бурлакова, наразі відкрито понад 700 кримінальних проваджень за порушення авторського та суміжних прав.
«Проводиться відповідна робота управлінням боротьби з кіберзлочинністю, департаментом боротьби з економічною злочинністю, роз’яснювальна робота, щоб правовласники розуміли, що кримінальне провадження по статтях, які належать до сфери порушення прав інтелектуальної власності – 176, 177, 229 ККУ, – можливі лише у формі приватного обвинувачення. Тобто без відповідної заяви ми не зможемо розпочати досудове розслідування», – говорить Бурлаков.
Головною підставою для відкриття кримінального провадження у таких справах є завдання значних матеріальних збитків правовласникові, але визначення їхнього обсягу нині є великою проблемою для правоохоронців, наголошує представник МВС.
Легальні провайдери пропонують боротися, зокрема, з кардшарінгом шляхом притягнення до відповідальності недобросовісних інсталяторів та продавців обладнання і програмного забезпечення, а також припинення функціонування системи збору платежів за такі нелегальні послуги.