Брюссель – Незважаючи на скандал через шпигування американськими спецслужбами за євроустановами, посольствами та загалом громадянами співдружності, Євросоюз у понеділок розпочинає перший раунд переговорів зі США щодо створення трансатлантичної зони вільної торгівлі. Втім, це не означає, що на прослуховування махнули рукою. У Вашингтоні паралельно розпочне працювати спеціальна робоча група із вивчення справи електронного шпигунства з боку американців. Щоправда, європейські експерти схильні вважати, що користі від цього буде небагато.
Після бурхливої критики та протестів проти американської програми широкого стеження за європейськими установами та дипломатичними офісами Євросоюз, здається, впорався зі своїми ображеними почуттями. У понеділок у Вашингтоні, як і було раніше заплановано, все ж почнеться перший раунд переговорів щодо створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі, яку створять по обидва боки Атлантики. Тим часом як в ЄС все ще залишаються деякі розбіжності щодо майбутніх відносин зі США, більшість, включно із Європарламентом, країнами-членами та Єврокомісією, висловлюэться за продовження так званого «привілейованого партнерства» з американцями.
Втім, чимало членів Європарламенту залишаються при думці, що американські стеженя – неприйнятні.
«Служби безпеки повині охороняти наші життя та свободи. Але якщо в демократичному (світі), де спершу міркують, а вже потім діють, збираються факти, що, зрештою, компрометують міжнародні угоди, це – абсолютно неприйнятне», – заявляє британський євродепутат-консерватор Тімоті Керкгоуп.
Зона вільної торгівлі в інтересах і американців, і ЄС – голова Єврокомісії
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу тим часом каже, що, попри серйозне занепокоєння, переговори щодо угоди про трансатлантичне торговельне й інвестиційне партнерство розпочнуться, як заплановано. Це ж бо в інтересах і ЄС і США.
Водночас у Вашингтоні також запланована зустріч робочої групи із розслідування справи електронного стеження з боку американських спецслужб.
«Ця зустріч буде присвячена пошукам пояснень в таких справах, як захист даних, та правах недоторканності приватного життя громадян Європейського союзу. Водночас там будуть розглядатися й інші питання, зокрема, як надалі продовжувати цей діалог зі Сполученими Штатами», – каже голова Єврокомісії.
Тим часом перший раунд переговорів, та й доля всієї угоди про ЗВТ між ЄС та США, вже були на межі зриву. Франція минулого тижня відстоювала ідею заморозити всі плани інвестиційно-торговельного зближення з американцями. Зрештою, компромісу вдалося досягти, вирішивши нічого не змінювати у календарі європейсько-американських відносин.
Задовільних пояснень зі США не надійде?
Що ж стосується робочої групи, то до неї входитимуть експерти Єврокомісії, представники Європейської служби зовнішніх дій та литовського головування у ЄС, зазначає президент Литви Даля Ґрібаускайте.
Водночас з огляду на те, що національна безпека залишається у компетенції кожної з 28 країн ЄС, ці держави беруться кожна окремо отримати пояснення з Вашингтона щодо деталей виявленого шпигунства.
Однак щодо результатів, яких чекають від робочої групи із вивчення шкоди, завданої програмою стеження PRISM, то деякі представники аналітичних центрів співдружності висловлюють сумніви. З одного боку, через те, що у цієї експертної групи немає повноважень ведення переговорів. З іншого – тому, що ще з 2010 року ЄС безрезультатно намагається укласти угоду зі США щодо захисту персональних даних. А саме ця проблема й перебуває у центрі скандалу зі збором інформації через програму PRISM.
Після бурхливої критики та протестів проти американської програми широкого стеження за європейськими установами та дипломатичними офісами Євросоюз, здається, впорався зі своїми ображеними почуттями. У понеділок у Вашингтоні, як і було раніше заплановано, все ж почнеться перший раунд переговорів щодо створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі, яку створять по обидва боки Атлантики. Тим часом як в ЄС все ще залишаються деякі розбіжності щодо майбутніх відносин зі США, більшість, включно із Європарламентом, країнами-членами та Єврокомісією, висловлюэться за продовження так званого «привілейованого партнерства» з американцями.
Втім, чимало членів Європарламенту залишаються при думці, що американські стеженя – неприйнятні.
«Служби безпеки повині охороняти наші життя та свободи. Але якщо в демократичному (світі), де спершу міркують, а вже потім діють, збираються факти, що, зрештою, компрометують міжнародні угоди, це – абсолютно неприйнятне», – заявляє британський євродепутат-консерватор Тімоті Керкгоуп.
Зона вільної торгівлі в інтересах і американців, і ЄС – голова Єврокомісії
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу тим часом каже, що, попри серйозне занепокоєння, переговори щодо угоди про трансатлантичне торговельне й інвестиційне партнерство розпочнуться, як заплановано. Це ж бо в інтересах і ЄС і США.
Водночас у Вашингтоні також запланована зустріч робочої групи із розслідування справи електронного стеження з боку американських спецслужб.
Ця зустріч буде присвячена пошукам пояснень в таких справах, як захист даних, та правах недоторканності приватного життя громадян Європейського союзуЖозе Мануель Баррозу
Тим часом перший раунд переговорів, та й доля всієї угоди про ЗВТ між ЄС та США, вже були на межі зриву. Франція минулого тижня відстоювала ідею заморозити всі плани інвестиційно-торговельного зближення з американцями. Зрештою, компромісу вдалося досягти, вирішивши нічого не змінювати у календарі європейсько-американських відносин.
Задовільних пояснень зі США не надійде?
Що ж стосується робочої групи, то до неї входитимуть експерти Єврокомісії, представники Європейської служби зовнішніх дій та литовського головування у ЄС, зазначає президент Литви Даля Ґрібаускайте.
Водночас з огляду на те, що національна безпека залишається у компетенції кожної з 28 країн ЄС, ці держави беруться кожна окремо отримати пояснення з Вашингтона щодо деталей виявленого шпигунства.
Однак щодо результатів, яких чекають від робочої групи із вивчення шкоди, завданої програмою стеження PRISM, то деякі представники аналітичних центрів співдружності висловлюють сумніви. З одного боку, через те, що у цієї експертної групи немає повноважень ведення переговорів. З іншого – тому, що ще з 2010 року ЄС безрезультатно намагається укласти угоду зі США щодо захисту персональних даних. А саме ця проблема й перебуває у центрі скандалу зі збором інформації через програму PRISM.