Київ – Корпорація «Укрвинпром» заявляє про загрози, з якими може зіткнутися галузь після підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. У корпорації нагадують, що, за домовленостями з ЄС, українські виробники будуть змушені відмовитися від таких найменувань, як «коньяк», «шампанське» чи «портвейн». А це фактично означає збитки для галузі. В уряді натомість запевняють, що для виробників, яких стосуються такі зміни, передбачені компенсації.
Проект угоди про зону вільної торгівлі, яку Україна і ЄС парафували торік, зокрема, містить норми щодо географічних, історичних найменувань. За міжнародними документами, виробники не можуть використовувати історичні найменування за походженням до напоїв, які виготовляють на інших територіях.
У парафованому документі, що є складовою угоди про асоціацію з ЄС, українські виробники протягом 10 років після створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом повинні будуть відмовитися від таких назв, як «коньяк», «шампанське», «херес» і «портвейн». В Українській корпорації виноградарства і виноробної промисловості «Укрвинпром» кажуть, що такі вимоги – результат слабкої позиції української сторони, яка брала участь у погодженні остаточного тексту документа.
Перший заступник гендиректора «Укрвинпрому» Володимир Кучеренко розповідає: за рік до парафування угоди про зону вільної торгівлі з ЄС представники української виноробної галузі разом із європейськими колегами підписали протокол, у якому погодились, що Україна може використовувати чутливі для ЄС географічні найменування.
«У ньому ми, зокрема, чітко відмітили, що українські виробники на сьогодні мають повне право використовувати на внутрішньому ринку такі чутливі найменування, як коньяк, шампанське, портвейн, малага тощо, в межах міжнародного права», – зазначає Кучеренко.
«Нині ж у тексті угоди ми бачимо зовсім інші положення, які суперечать досягнутим під час міжгалузевого і міждержавного обговорення», – додає представник «Укрвинпрому».
В уряді кажуть, що виробникам дадуть гроші на модернізацію
В уряді запевняють, що для виробників, від яких вимагатимуть змін найменувань, передбачені компенсаційні механізми. Наприклад, виділення коштів на нові етикетки.
Урядовий уповноважений із питань євроінтеграції Валерій П’ятницький каже у коментарі Радіо Свобода, що загалом такі механізми передбачені для модернізації виробництв української виноробної промисловості. Відмову від деяких географічних найменувань урядовець за проблему не вважає.
«Якщо людям для того, щоб вивести оригінальний продукт на ринок, не вистачає 10 років, то тоді не зрозуміло, що це за продукт. Якщо їм потрібна лише назва – тобто вони випускають абищо, а їм головне – чужа назва – то вони просто вводять в оману споживача», – вважає Валерій П’ятницький.
Минулоріч після парафування угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС деякі ЗМІ писали, що з переходом на нові найменування обсяги продажу українських алкогольних напоїв відразу впадуть на дві третини.
Втрати якщо й будуть, то короткострокові – експерт
Експерти-економісти, обговорюючи перспективи України у зоні вільної торгівлі, погоджуються, що деякі галузі зазнають втрат – короткострокових. Однак, за довгостроковою оцінкою, мова йде про переваги – щонайменше тому, що більшість галузей (через гострішу конкуренцію на ринку) модернізуються, каже експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.
Із проблемами, на її думку, на перших порах може зіткнутися машинобудування, чутливі питання будуть і в агропромислового комплексу.
«Очевидно, що для сільського господарства це буде підвищення конкуренції на внутрішньому ринку. Щоправда, поступове – для сільського господарства перехідний період на зниження ввізних мит триватиме фактично 10 років. Також це витрати на перехід і дотримання стандартів Європейського союзу. Хоча хочу сказати, що останні обговорення цього з бізнесом показують, що багато підприємств вже зараз переходять на ці стандарти», – каже експерт.
Україна розраховує підписати угоду про асоціацію з ЄС восени на саміті «Східного партнерства». Литва, яка на найближчі півроку головує у Євросоюзі, визначила укладення угоди з Україною одним зі своїх пріоритетів.
Проект угоди про зону вільної торгівлі, яку Україна і ЄС парафували торік, зокрема, містить норми щодо географічних, історичних найменувань. За міжнародними документами, виробники не можуть використовувати історичні найменування за походженням до напоїв, які виготовляють на інших територіях.
У парафованому документі, що є складовою угоди про асоціацію з ЄС, українські виробники протягом 10 років після створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом повинні будуть відмовитися від таких назв, як «коньяк», «шампанське», «херес» і «портвейн». В Українській корпорації виноградарства і виноробної промисловості «Укрвинпром» кажуть, що такі вимоги – результат слабкої позиції української сторони, яка брала участь у погодженні остаточного тексту документа.
Перший заступник гендиректора «Укрвинпрому» Володимир Кучеренко розповідає: за рік до парафування угоди про зону вільної торгівлі з ЄС представники української виноробної галузі разом із європейськими колегами підписали протокол, у якому погодились, що Україна може використовувати чутливі для ЄС географічні найменування.
«У ньому ми, зокрема, чітко відмітили, що українські виробники на сьогодні мають повне право використовувати на внутрішньому ринку такі чутливі найменування, як коньяк, шампанське, портвейн, малага тощо, в межах міжнародного права», – зазначає Кучеренко.
«Нині ж у тексті угоди ми бачимо зовсім інші положення, які суперечать досягнутим під час міжгалузевого і міждержавного обговорення», – додає представник «Укрвинпрому».
В уряді кажуть, що виробникам дадуть гроші на модернізацію
В уряді запевняють, що для виробників, від яких вимагатимуть змін найменувань, передбачені компенсаційні механізми. Наприклад, виділення коштів на нові етикетки.
Урядовий уповноважений із питань євроінтеграції Валерій П’ятницький каже у коментарі Радіо Свобода, що загалом такі механізми передбачені для модернізації виробництв української виноробної промисловості. Відмову від деяких географічних найменувань урядовець за проблему не вважає.
«Якщо людям для того, щоб вивести оригінальний продукт на ринок, не вистачає 10 років, то тоді не зрозуміло, що це за продукт. Якщо їм потрібна лише назва – тобто вони випускають абищо, а їм головне – чужа назва – то вони просто вводять в оману споживача», – вважає Валерій П’ятницький.
Минулоріч після парафування угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС деякі ЗМІ писали, що з переходом на нові найменування обсяги продажу українських алкогольних напоїв відразу впадуть на дві третини.
Втрати якщо й будуть, то короткострокові – експерт
Експерти-економісти, обговорюючи перспективи України у зоні вільної торгівлі, погоджуються, що деякі галузі зазнають втрат – короткострокових. Однак, за довгостроковою оцінкою, мова йде про переваги – щонайменше тому, що більшість галузей (через гострішу конкуренцію на ринку) модернізуються, каже експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.
Із проблемами, на її думку, на перших порах може зіткнутися машинобудування, чутливі питання будуть і в агропромислового комплексу.
«Очевидно, що для сільського господарства це буде підвищення конкуренції на внутрішньому ринку. Щоправда, поступове – для сільського господарства перехідний період на зниження ввізних мит триватиме фактично 10 років. Також це витрати на перехід і дотримання стандартів Європейського союзу. Хоча хочу сказати, що останні обговорення цього з бізнесом показують, що багато підприємств вже зараз переходять на ці стандарти», – каже експерт.
Україна розраховує підписати угоду про асоціацію з ЄС восени на саміті «Східного партнерства». Литва, яка на найближчі півроку головує у Євросоюзі, визначила укладення угоди з Україною одним зі своїх пріоритетів.