Шістнадцять дерев’яних церков в українських Карпатах і Польщі внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Серед них і дві з Закарпаття. Струківська церква Вознесіння Господнього в селищі Ясіня має дзвіницю, яку за архітектурні та художні якості вважають однією з найдосконаліших витворів закарпатської народної архітектури. А церква святого архангела Михаїла в Ужку збудована без жодного цвяха. Однак, отримавши новину, мешканці Ужка занепокоїлися: чи не відберуть тепер у них храм і чи не зроблять з нього музей? Фахівці ж говорять: церкви треба рятувати від непрофесійної реставрації й втручання селян.
Чим далі від Ужгорода, тим дорога до села Ужок стає гіршою, рятує її хіба те, що вона – міжобласного значення. На в’їзді в село на пагорбку видніється чорна дерев’яна церква. Покрівля зроблена зі шинглів – спеціально вирізьблених дерев’яних дощечок, завдовжки з 30 і завширшки з 10 сантиметрів. Їх кожні два роки покривають спеціальною речовиною, аби не гнили, не пропускали воду. Завдяки дбайливому догляду громади Ужка Михайлівська церква й збереглася так довго, каже сільський голова Михайло Лешко.
«Унікальність цього собору полягає в тому, що йому понад три сотні років, – наголошує він. – На тому місці, де побудований храм, там і зберігся. Храм був побудований без жодного цвяху. Собор ніби вітає всіх приїжджих у Закарпатську область».
За словами сільського голови, Михайлівська церква певним чином унікальна. Вона – одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. Всередині збереглися ікони та стародруки 17-го століття, вівтар – 18-го. У храмі досі функціонує дзвін, який старший за споруду на сто років.
Мешканці бояться, що церкву відберуть і зроблять у ній музей
Однак мешканці села не зраділи звістці про внесення місцевої пам’ятки до переліку спадщини ЮНЕСКО – вони побоюються, що церкву відберуть і вона не діятиме.
«Селяни поставилися до інформації насторожено. Оскільки подавалася заявка на внесення до списку ЮНЕСКО зверху і не було погодження парафіян, то й виникла така настороженість. Люди бояться, що це буде музей, але ми переконуємо, що церква як була, так є і буде діюча», – каже сільський голова Михайло Лешко.
Закарпатська влада вірян переконує: церкву ніхто не відбиратиме, цінність її якраз у тому, що вона діюча. Не розуміє прихожан і дослідник дерев’яних церков Закарпаття, мистецтвознавець Михайло Сирохман.
«Напевно, треба людям якось пояснювати, а цього не робиться, що почеснішого немає на планеті Земля, ніж внесення до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це свого роду нобелівська премія як для Михайлівської церкви в Ужку, так і для Струківської церкви в селищі Ясіня», – каже Михайло Сирохман.
Дерев’яні церкви треба рятувати від пластику й металу
Церкву забирати ніхто не буде, а ось ремонтувати її треба. Головний спеціаліст управління культури Закарпатської облдержадміністрації з питань охорони культурної спадщини Томаш Сопко каже: якщо Ясінянська церква збереглася непогано, то Михайлівська в Ужку потребує реставрації. Експерти ЮНЕСКО з цього приводу зробили зауваження – храм зсередини обшитий пластиком. Дерево під ним не дихає, псується, каже Томаш Сопко.
«Громади, не розуміючи цінності, втручаються, роблять нехарактерні речі, оббивають бляхою, – зазначає він. – Якщо брати церкву на Ужку – там теж багато внесено нехарактерного. Жаліються ті прихожани, котрі живуть в населеному пункті, що їм було холодно, задував сніг, тому й обшили пластиком церкву зсередини. Є новітні технології утеплення дерева, ми доведемо з допомогою фахових реставраторів цю справу. Але, певна річ, за погодженням з місцевою громадою».
Томаш Сопко розповів, що цьогоріч із бюджету Закарпаття виділили понад 2 мільйони гривень на охорону культурної спадщини, в тому числі на ремонти в Ясінях та Ужку. Але наразі необхідно не тільки ремонтувати храми, але й налагоджувати супутню інфраструктуру та дороги до них. Інакше туристи нових об’єктів із переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО так і не побачать.
Унікальність собору в тому, що йому понад три сотні років. Храм був побудований без жодного цвяхуМихайло Лешко
«Унікальність цього собору полягає в тому, що йому понад три сотні років, – наголошує він. – На тому місці, де побудований храм, там і зберігся. Храм був побудований без жодного цвяху. Собор ніби вітає всіх приїжджих у Закарпатську область».
Поряд із собором – дзвіниця, яка потребує ремонту. Для збереження свого часу її обшили металом, зараз їй планують повернути до первісного вигляду (вкрити деревом)
За словами сільського голови, Михайлівська церква певним чином унікальна. Вона – одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. Всередині збереглися ікони та стародруки 17-го століття, вівтар – 18-го. У храмі досі функціонує дзвін, який старший за споруду на сто років.
Мешканці бояться, що церкву відберуть і зроблять у ній музей
Однак мешканці села не зраділи звістці про внесення місцевої пам’ятки до переліку спадщини ЮНЕСКО – вони побоюються, що церкву відберуть і вона не діятиме.
Ми переконуємо, що церква як була, так є і буде діючаМихайло Лешко
Над входом до церкви написи про те, хто й коли її будував
Закарпатська влада вірян переконує: церкву ніхто не відбиратиме, цінність її якраз у тому, що вона діюча. Не розуміє прихожан і дослідник дерев’яних церков Закарпаття, мистецтвознавець Михайло Сирохман.
«Напевно, треба людям якось пояснювати, а цього не робиться, що почеснішого немає на планеті Земля, ніж внесення до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це свого роду нобелівська премія як для Михайлівської церкви в Ужку, так і для Струківської церкви в селищі Ясіня», – каже Михайло Сирохман.
Дзвін Михайлівського собору досі діє, старший за саму церкву на сто років
Дерев’яні церкви треба рятувати від пластику й металу
Церкву забирати ніхто не буде, а ось ремонтувати її треба. Головний спеціаліст управління культури Закарпатської облдержадміністрації з питань охорони культурної спадщини Томаш Сопко каже: якщо Ясінянська церква збереглася непогано, то Михайлівська в Ужку потребує реставрації. Експерти ЮНЕСКО з цього приводу зробили зауваження – храм зсередини обшитий пластиком. Дерево під ним не дихає, псується, каже Томаш Сопко.
Громади, не розуміючи цінності, втручаються, роблять нехарактерні речіТомаш Сопко
Михайлівську церкву для утеплення віряни обшили пластиком, через що вона втратила первісний вигляд
Томаш Сопко розповів, що цьогоріч із бюджету Закарпаття виділили понад 2 мільйони гривень на охорону культурної спадщини, в тому числі на ремонти в Ясінях та Ужку. Але наразі необхідно не тільки ремонтувати храми, але й налагоджувати супутню інфраструктуру та дороги до них. Інакше туристи нових об’єктів із переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО так і не побачать.