Белград – Рада Європи на саміті в Брюсселі дала позитивну відповідь на питання, про яке вже кілька тижнів завзято дебатували в Сербії: Белград виконав все, чого від нього вимагали, й немає перешкод і додаткових умов для початку конкретних переговорів щодо реалізації всіх завдань, поставлених перед кандидатами для приєднання до сім’ї європейських держав і народів. Керівники 27 країн ЄС також ухвалили рішення і про початок переговорів з Косовом про укладення договору про стабілізацію і асоціацію.
Президент Європейської ради Герман ван Ромпей з цього приводу сказав: «Це історичний момент як для Балкан, так і для Європи. Ми не тільки вітаємо Хорватію як нову країну-члена, ми також розпочинаємо переговори з Сербією та робимо крок вперед у наших відносинах із Косовом. Останні два рішення є результатом перспективної угоди, що її Белград і Приштина досягли у квітні».
Найбільшою перешкодою для Сербії були відносини з Косовом, колишньою сербською провінцією, яка 2008 року односторонньо проголосила незалежність. Після кількамісячних переговорів за посередництва Брюсселя, прем’єри Сербії й Косова у квітні підписали угоду про нормалізацію відносин. Сербія формально не визнала Косова, але фактично визнала владу в Приштині та її повноваження.
Опозиція неспроможна зупинити євроінтеграцію
Белградські урядовці сподівалися, що лідери європейських країн визначать конкретну дату початку переговорів та що вони розпочнуться ще цього року. Перший заступник прем’єра Александар Вучич зазначив, що він все-таки задоволений новиною з Брюсселя.
«Нас чекає чимало праці, чимало зусиль, чимало енергії, яку необхідно докладати, але перед нами більше немає крові, немає повернення в минуле, немає більше всіх тих страждань, через які ми проходили упродовж минулих понад 20 років», – зауважив Вучич.
Новиною з Брюсселя задоволена й демократична опозиція. Проти євроінтеграції країни виступають лише ультранаціоналісти Воїслава Шешеля та консервативна партія колишнього прем’єра Воїслава Коштуниці. Ці дві партії неспроможні сповільнити процес наближення до Європи.
Виконавча влада наразі в руках прогресистів Александра Вучича та соціалістів Івіци Дачича. Ці партії в минулому виступали проти Європи. Та минулого року, коли прийшли до влади, вони збагнули, що Сербія зможе подолати глибоку кризу лише шляхом перебудови суспільства й економіки, демократизації і модернізації, а такий шлях неможливий без підтримки й допомоги Європи.
Внаслідок економічної кризи в країні упродовж минулих трьох років постійно збільшувалася кількість євроскептиків. Останнім часом цей процес зупинений, але за євроінтеграцію виступає лише близько 45 відсотків населення. Отож влада змушена не гаслами, а конкретними діями довести, що вона обрала вірний шлях.
МЗС Косова: візовий режим – міжнародний обов’язок країни
Економісти зазначають, що початок переговорів позитивно впливатиме на співробітництво з країнами Європи та що можна очікувати більше закордонних інвестицій.
Професор Михайло Црнобрня каже, що промисловці розуміють політичні сигнали й реагують згідно з ними. Він уточнює: «Йдеться про вигідний вітер у спину, який дме на вітрила, й судно може рухатися трохи швидше».
Оглядачі й дипломати в Белграді вважають, що Брюссель постійно наполягатиме на продовженні процесу нормалізації відносин із Косовом. Сербії не сподобалося, що уряд Косова запровадив візовий режим для майже 90 країн, але вона утрималася від реагування. Візовим режимом від 1 липня будуть охоплені й Росія, Китай та Індія, а також Україна. Йдеться переважно про країни, котрі не визнають Косово. У Приштині пояснюють, що йдеться не про політичний захід, а про міжнародний обов’язок країни: вона повинна контролювати всіх, хто прибуває на її територію. Візи не потрібні громадянам країн-членів ЄС, США та колишніх югославських республік.
Немає офіційних даних про те, скільки громадян України досі їздили до Косова. Таких, напевне, дуже мало, оскільки немає ані політичних, ані економічних зв’язків. Хто від 1 липня забажає поїхати до Косова, косовську візу зможе оформити в дипломатичних представництвах Косова в Угорщині, Болгарії та Македонії. Через Сербію можна їхати до Косова, але візу тут отримати неможливо.
Президент Європейської ради Герман ван Ромпей з цього приводу сказав: «Це історичний момент як для Балкан, так і для Європи. Ми не тільки вітаємо Хорватію як нову країну-члена, ми також розпочинаємо переговори з Сербією та робимо крок вперед у наших відносинах із Косовом. Останні два рішення є результатом перспективної угоди, що її Белград і Приштина досягли у квітні».
Найбільшою перешкодою для Сербії були відносини з Косовом, колишньою сербською провінцією, яка 2008 року односторонньо проголосила незалежність. Після кількамісячних переговорів за посередництва Брюсселя, прем’єри Сербії й Косова у квітні підписали угоду про нормалізацію відносин. Сербія формально не визнала Косова, але фактично визнала владу в Приштині та її повноваження.
Опозиція неспроможна зупинити євроінтеграцію
Белградські урядовці сподівалися, що лідери європейських країн визначать конкретну дату початку переговорів та що вони розпочнуться ще цього року. Перший заступник прем’єра Александар Вучич зазначив, що він все-таки задоволений новиною з Брюсселя.
«Нас чекає чимало праці, чимало зусиль, чимало енергії, яку необхідно докладати, але перед нами більше немає крові, немає повернення в минуле, немає більше всіх тих страждань, через які ми проходили упродовж минулих понад 20 років», – зауважив Вучич.
Новиною з Брюсселя задоволена й демократична опозиція. Проти євроінтеграції країни виступають лише ультранаціоналісти Воїслава Шешеля та консервативна партія колишнього прем’єра Воїслава Коштуниці. Ці дві партії неспроможні сповільнити процес наближення до Європи.
Виконавча влада наразі в руках прогресистів Александра Вучича та соціалістів Івіци Дачича. Ці партії в минулому виступали проти Європи. Та минулого року, коли прийшли до влади, вони збагнули, що Сербія зможе подолати глибоку кризу лише шляхом перебудови суспільства й економіки, демократизації і модернізації, а такий шлях неможливий без підтримки й допомоги Європи.
Внаслідок економічної кризи в країні упродовж минулих трьох років постійно збільшувалася кількість євроскептиків. Останнім часом цей процес зупинений, але за євроінтеграцію виступає лише близько 45 відсотків населення. Отож влада змушена не гаслами, а конкретними діями довести, що вона обрала вірний шлях.
МЗС Косова: візовий режим – міжнародний обов’язок країни
Економісти зазначають, що початок переговорів позитивно впливатиме на співробітництво з країнами Європи та що можна очікувати більше закордонних інвестицій.
Професор Михайло Црнобрня каже, що промисловці розуміють політичні сигнали й реагують згідно з ними. Він уточнює: «Йдеться про вигідний вітер у спину, який дме на вітрила, й судно може рухатися трохи швидше».
Оглядачі й дипломати в Белграді вважають, що Брюссель постійно наполягатиме на продовженні процесу нормалізації відносин із Косовом. Сербії не сподобалося, що уряд Косова запровадив візовий режим для майже 90 країн, але вона утрималася від реагування. Візовим режимом від 1 липня будуть охоплені й Росія, Китай та Індія, а також Україна. Йдеться переважно про країни, котрі не визнають Косово. У Приштині пояснюють, що йдеться не про політичний захід, а про міжнародний обов’язок країни: вона повинна контролювати всіх, хто прибуває на її територію. Візи не потрібні громадянам країн-членів ЄС, США та колишніх югославських республік.
Немає офіційних даних про те, скільки громадян України досі їздили до Косова. Таких, напевне, дуже мало, оскільки немає ані політичних, ані економічних зв’язків. Хто від 1 липня забажає поїхати до Косова, косовську візу зможе оформити в дипломатичних представництвах Косова в Угорщині, Болгарії та Македонії. Через Сербію можна їхати до Косова, але візу тут отримати неможливо.