Млявий пострадянський футбол штовхає Україну на шлях Хорватії до ЄС (європейська преса)

Вступ 1 липня до Європейського союзу Хорватії як 28-го члена спільноти європейська преса розцінює як послідовне продовження курсу Брюсселя на розширення ЄС, і ця політика є принадою та стимулом для реформ у країнах колишнього СРСР, включно з Україною. Тим часом перший день об’єднаного футбольного турніру чотирьох команд Росії та України, як вважають оглядачі, розчарував уболівальників, бо «радянське минуле не вийшло цього разу на поле». А український зоряний танцюрист і прима державного Віденського балету, 24-річний Денис Черевиченко сказав журналістам, що він хоче бути «кращим за себе».

Впливовий лондонський часопис Economist у редакційній статті вітає вступ з 1 липня Хорватії до ЄС та закликає Брюссель не зупинятися на цьому, «бо Європа має бути готова приймати нових членів», наголошує видання. Журнал також нагадує, як Європа не могла дати свого часу ради з кривавою війною на теренах колишньої Югославії, коли, зокрема, сербська артилерія руйнувала хорватський Вуковар у 1991 році та сприяла різанині у місті, втечі з нього значної частини населення. З того часу навіть не всі жителі Вуковара насмілилися повернутися до нього, а на цвинтарях і досі ще могили невідомих навіть не до кінця засипані. Багато що у Вуковарі, як пише видання з Лондона, нагадує ту криваву трагічну пору – і мішки з піском, яких тепер є з запасом проти повені на Дунаї. Та й у самому місті немає такої ейфорії щодо розширення ЄС і вступу до нього Хорватії, бо місто розташоване на самому кордоні з Сербією, стосунки з якою у Хорватії не найкращі й сьогодні. Та й Сербію вже запросили до ЄС, у січні розпочинаються переговори. І Вуковар є тут своєрідним символом, як минулого, так і майбутнього, бо серед мешканців міста трохи більше ніж третина сербів, і це змушує хорватів й інші етнічні групи міста думати про компроміси, хоча й хорвати вже не вивчають кирилицю. Керівник вуковарського шпиталю Весна Бошняк пам’ятає, як під час війни його штурмували серби, як розстріляли 200 його пацієнтів. Вона народилася в Сербії, але з часу тієї війни ніколи туди не поверталася. Весна каже, що перетне кордон лише тоді, «коли Сербія приєднається до ЄС». Автори статті пишуть, що Сербія має зробити все так само, як і Хорватія, яка починає жити за європейськими правилами, навіть якщо для Белграда це може тривати десятиріччя. Тут наголошено, що Євросоюз є нині твердинею демократії, а зі вступом Хорватії до ЄС «розширення спільноти стане більш послідовним, бо було б помилкою дозволити Хорватії стати новим постійним кордоном Європи». Тут також наголошено, що Хорватія має стати «ворітьми для іншої частини Балкан»: «Незважаючи на всі неприємності спільноти, все ж ЄС є родиною, до якої й інші бажають приєднатися. І принада членства залишається потужним стимулом для економічних і політичних реформ у сусідів, включно з країнами колишнього Радянського Союзу».

Московська «Комерсант» інформує, що 27 червня на московському стадіоні імені Стрельцова київське «Динамо» стартувало з перемоги над московським «Спартаком» (1:0, Гусєв) у новоявленому «Турнірі чотирьох». І хоча, як пише видання, вболівальники прийшли на матч колись лютих друзів-суперників з ностальгією за «минулими епічними битвами на футбольних полях СРСР, та все ж не побачили навіть копії моделей гри попередників нинішніх суперників». Не лише спека стала причиною такої млявої гри, вважає оглядач, а й відсутність у складах обох команд гравців на кшталт вже героїчних Буряка, Черенкова, Заварова, Гаврилова. «Як виглядає, – підсумовує газета з Москви, – колишній комбінаційний стиль гри червоно-білих безповоротно залишився в СРСР». У іншому матчі «Турніру чотирьох» в Києві того ж вечора, між петербурзьким «Зенітом» і донецьким «Шахтарем», також не вийшло занадто захопливого футболу, і він завершився мінімальною перемогою українського чемпіона – 1:0 (Коста).

Австрійська Die Presse вмістила велику статтю про творчі успіхи українського танцюриста державного Віденського балету, 24-річного Дениса Черевиченка. Черевиченко приїхав 16-річним хлопцем із Донецька до Мюнхена і через два роки перейшов до Відня. Талановитий артист балету подолав ностальгію за Україною і вже досягнув чималих висот у європейському балеті, має низку золотих медалей та вже перейшов до елітного клубу «перших солістів». Сам він каже, що шанує пам’ять видатних попередників – Ніжинського, Нурієва, але прагне, насамперед, як він сам наголосив – «бути кращим, ніж я сам тепер». Газета наводить відгуки фахівців, вражених молодим балетним талантом із України, його сміливістю, сильними стрибками у танцях, невичерпною енергією та блискучою сучасною хореографією Дениса Черевиченка.