Оглядачі прогнозують подальше продовження пошуків компромісних варіантів економічної інтеграції України з Росією в обмін на зниження для Києва ціни на російський газ. Цього разу знову відновлюється приватизаційний сценарій на Одеський припортовий завод та «Турбоатом» у Харкові. Відомі світові експерти вважають, що слабкість громадянського суспільства і командні економічні висоти олігархічної, авторитарної влади в Україні не дозволяють сподіватися на позитивні зміни щодо демократичного розвитку держави. Західна преса також інформує про збагачення світової культурної спадщини за рахунок українських історичних пам’яток.
Російська «Независимая газета» не виключає, що «Росія збирається купити в Україні Одеський припортовий завод і харківський «Турбоатом». Експерти схильні прогнозувати, що такі оборудки Києва і Москви можуть сприяти пошукові компромісних варіантів економічної інтеграції між двома країнами та зниженню ціни на російський газ для Києва. Газета з Москви також нагадує скандальні історії зі спробами приватизації згаданих стратегічних об’єктів України у часи прем’єрства Юлії Тимошенко, коли на ці об’єкти претендували російські державні структури, пов’язані з «Газпромом». Президент Віктор Ющенко наклав заборону на приватизацію цих об’єктів. Тепер влада Віктора Януковича намагається якомога вигідніше продати ці об’єкти. Аналітики кажуть, що можливість продажу ОПЗ і «Турбоатому» Росії може бути реальною лише в разі, коли в Москві погодяться переглянути формулу ціноутворення на газ.
Відомий британський аналітик і знавець проблем України Ендрю Вілсон підготував черговий аналіз політичних та економічних уроків від демократичного переходу України і виклав його на сайті американського видання Council on Foreign Relations. Аналітик наголошує, що однією з причин поразки Помаранчевої революції в Україні стала слабкість нової політичної еліти, зародки якої під час революції поглинула стара пострадянська корумпована система, а не навпаки – щоб нова еліта могла знести стару систему. Середній клас України виявився занадто слабким, щоб витримати тиск на демократію з боку старих сил. Поразці революції також спряв розкол України за національно-політичними, мовними ознаками. В умовах внутрішніх політичних незгод помаранчевих та боротьби між слабенькою елітою революції слабка економіка України до того ж потрапила під удар світової фінансової кризи, зауважує Ендрю Вілсон. Цей експерт також вважає, що поразці революції в Україні сприяла і «нестача міжнародної підтримки, пасивність ЄС щодо надання Україні реальної європейської перспективи та реального вступу цієї країни до НАТО». «В умовах ослаблення підтримки з боку Заходу Росія всіляко намагалася перешкоджати реформам і демократизації в Україні», – наголошує Вілсон.
Все це, як пише британський аналітик, сприяло перемозі ставленика старих політичних сил Віктора Янукович, який без серйозного спротиву зосередив у своїх руках повноту влади. Він переслідував через підконтрольні йому суди своїх політичних супротивників і не спромігся провести реальні економічні реформи. Вілсон наголошує, що Україна досить багата, щоб зробити ще багатшими панівних тут олігархів, але не народ. 50 найбагатших громадян України управляють майже половиною ВВП держави. «Розкол країни за етнічними, мовними ознаками ускладнює можливість серйозного виклику олігархічній владі», – зауважує лондонський аналітик. Корпоративна спілка мафії і олігархів переважає в державі і відлякує від України міжнародних інвесторів. «Тіньова економіка становить тут 40–50 відсотків від офіційного ВВП», – наголошує Вілсон.
Лише 5 відсотків українців входять до наявних неурядових організацій. Влада Януковича обмежила свободу зборів, посилила тиск на громадські організації. ЗМІ в Україні переважно функціонують як інструменти влади, а не як незалежна сила. Більшість впливових ЗМІ перебуває під «надійним» контролем олігархів, де все більше переважає самоцензура. Сьогодні тане жменька незалежних журналістів, бо є дієвими залякування та хабарництво. Лише в інтернеті є ще паростки вільних українських ЗМІ, зауважує тут Ендрю Вілсон.
Правова система в Україні перебуває під контролем олігархічної влади, переважає вибіркове судочинство. Політична еліта корумпована, політики повсюдно беруть хабарі, члени парламенту непідсудні, місця у виборчих списках коштують у середньому до 5 мільйонів доларів, стверджує британський експерт.
Незважаючи на спроби помаранчевої влади, залишилася незмінною владна система України, створена ще у 90-і роки Леонідом Кучмою, коли занадто багато повноважень отримали силові структури і президент, який очолив олігархів. Нині влада більше дбає про свій статус-кво, а не про якісь там реформи.
Населення України зменшується і старіє. Держава має чи не найвищий у Європі відсоток пенсіонерів – 14 мільйонів із 46-мільйонного населення. Пенсії «з’їдають» до 20 відсотків ВВП. Більшість пенсіонерів проживає у російськомовних містах на сході і півдні України.
Позитивним є те, що в Україні залишається ще високою частка населення з вищою освітою, до 30 відсотків. Це врешті може сприяти зміцненню середнього класу. Але слабкість економіки створює поки що лише напруження для зайнятості цих людей.
Ендрю Вілсон резюмує у своєму аналізі з приводу слабкості помаранчевих лідерів 2004 року, що призвело до повернення влади старих сил і дало можливість Януковичеві ослабити опозицію, хоча громадянське суспільство виявилося на диво гнучким. Лондонський експерт вважає тут можливими два сценарії розвитку подій в Україні: оптимістичний, коли влада Януковича буде інтегрувати та викликати протести, котрі переважать позицію жадібних еліт; та реалістичний, коли в Україні важко очікувати найближчим часом якихось реальних позитивних змін.
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung інформує про недільне рішення щорічної сесії культурної комісії ООН – ЮНЕСКО – у Пномпені щодо розширення світової спадщини за рахунок чотирьох унікальних пам’яток культури з Німеччини, Ірану, України і Північної Кореї. Йдеться, зокрема, про включення до цього переліку ЮНЕСКО археологічних залишків колишньої грецької колонії 5-го століття до нашої ери – Херсонеса поблизу Севастополя на українському півострові Крим. Такий крок ЮНЕСКО дає можливості додаткового фінансування з бюджету ООН наукових досліджень Херсонеса, а також кращого зберігання пам’ятника для майбутніх поколінь. Із Німеччини такої честі удостоєний історичний Вільгельм-парк у Касселі, з Ірану – історичний палац шаха, а з Північної Кореї – стара королівська столиця Кесон.
Російська «Независимая газета» не виключає, що «Росія збирається купити в Україні Одеський припортовий завод і харківський «Турбоатом». Експерти схильні прогнозувати, що такі оборудки Києва і Москви можуть сприяти пошукові компромісних варіантів економічної інтеграції між двома країнами та зниженню ціни на російський газ для Києва. Газета з Москви також нагадує скандальні історії зі спробами приватизації згаданих стратегічних об’єктів України у часи прем’єрства Юлії Тимошенко, коли на ці об’єкти претендували російські державні структури, пов’язані з «Газпромом». Президент Віктор Ющенко наклав заборону на приватизацію цих об’єктів. Тепер влада Віктора Януковича намагається якомога вигідніше продати ці об’єкти. Аналітики кажуть, що можливість продажу ОПЗ і «Турбоатому» Росії може бути реальною лише в разі, коли в Москві погодяться переглянути формулу ціноутворення на газ.
Відомий британський аналітик і знавець проблем України Ендрю Вілсон підготував черговий аналіз політичних та економічних уроків від демократичного переходу України і виклав його на сайті американського видання Council on Foreign Relations. Аналітик наголошує, що однією з причин поразки Помаранчевої революції в Україні стала слабкість нової політичної еліти, зародки якої під час революції поглинула стара пострадянська корумпована система, а не навпаки – щоб нова еліта могла знести стару систему. Середній клас України виявився занадто слабким, щоб витримати тиск на демократію з боку старих сил. Поразці революції також спряв розкол України за національно-політичними, мовними ознаками. В умовах внутрішніх політичних незгод помаранчевих та боротьби між слабенькою елітою революції слабка економіка України до того ж потрапила під удар світової фінансової кризи, зауважує Ендрю Вілсон. Цей експерт також вважає, що поразці революції в Україні сприяла і «нестача міжнародної підтримки, пасивність ЄС щодо надання Україні реальної європейської перспективи та реального вступу цієї країни до НАТО». «В умовах ослаблення підтримки з боку Заходу Росія всіляко намагалася перешкоджати реформам і демократизації в Україні», – наголошує Вілсон.
Все це, як пише британський аналітик, сприяло перемозі ставленика старих політичних сил Віктора Янукович, який без серйозного спротиву зосередив у своїх руках повноту влади. Він переслідував через підконтрольні йому суди своїх політичних супротивників і не спромігся провести реальні економічні реформи. Вілсон наголошує, що Україна досить багата, щоб зробити ще багатшими панівних тут олігархів, але не народ. 50 найбагатших громадян України управляють майже половиною ВВП держави. «Розкол країни за етнічними, мовними ознаками ускладнює можливість серйозного виклику олігархічній владі», – зауважує лондонський аналітик. Корпоративна спілка мафії і олігархів переважає в державі і відлякує від України міжнародних інвесторів. «Тіньова економіка становить тут 40–50 відсотків від офіційного ВВП», – наголошує Вілсон.
Лише 5 відсотків українців входять до наявних неурядових організацій. Влада Януковича обмежила свободу зборів, посилила тиск на громадські організації. ЗМІ в Україні переважно функціонують як інструменти влади, а не як незалежна сила. Більшість впливових ЗМІ перебуває під «надійним» контролем олігархів, де все більше переважає самоцензура. Сьогодні тане жменька незалежних журналістів, бо є дієвими залякування та хабарництво. Лише в інтернеті є ще паростки вільних українських ЗМІ, зауважує тут Ендрю Вілсон.
Правова система в Україні перебуває під контролем олігархічної влади, переважає вибіркове судочинство. Політична еліта корумпована, політики повсюдно беруть хабарі, члени парламенту непідсудні, місця у виборчих списках коштують у середньому до 5 мільйонів доларів, стверджує британський експерт.
Незважаючи на спроби помаранчевої влади, залишилася незмінною владна система України, створена ще у 90-і роки Леонідом Кучмою, коли занадто багато повноважень отримали силові структури і президент, який очолив олігархів. Нині влада більше дбає про свій статус-кво, а не про якісь там реформи.
Населення України зменшується і старіє. Держава має чи не найвищий у Європі відсоток пенсіонерів – 14 мільйонів із 46-мільйонного населення. Пенсії «з’їдають» до 20 відсотків ВВП. Більшість пенсіонерів проживає у російськомовних містах на сході і півдні України.
Позитивним є те, що в Україні залишається ще високою частка населення з вищою освітою, до 30 відсотків. Це врешті може сприяти зміцненню середнього класу. Але слабкість економіки створює поки що лише напруження для зайнятості цих людей.
Ендрю Вілсон резюмує у своєму аналізі з приводу слабкості помаранчевих лідерів 2004 року, що призвело до повернення влади старих сил і дало можливість Януковичеві ослабити опозицію, хоча громадянське суспільство виявилося на диво гнучким. Лондонський експерт вважає тут можливими два сценарії розвитку подій в Україні: оптимістичний, коли влада Януковича буде інтегрувати та викликати протести, котрі переважать позицію жадібних еліт; та реалістичний, коли в Україні важко очікувати найближчим часом якихось реальних позитивних змін.
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung інформує про недільне рішення щорічної сесії культурної комісії ООН – ЮНЕСКО – у Пномпені щодо розширення світової спадщини за рахунок чотирьох унікальних пам’яток культури з Німеччини, Ірану, України і Північної Кореї. Йдеться, зокрема, про включення до цього переліку ЮНЕСКО археологічних залишків колишньої грецької колонії 5-го століття до нашої ери – Херсонеса поблизу Севастополя на українському півострові Крим. Такий крок ЮНЕСКО дає можливості додаткового фінансування з бюджету ООН наукових досліджень Херсонеса, а також кращого зберігання пам’ятника для майбутніх поколінь. Із Німеччини такої честі удостоєний історичний Вільгельм-парк у Касселі, з Ірану – історичний палац шаха, а з Північної Кореї – стара королівська столиця Кесон.