Щороку майже 20 мільйонів американців вступають в університети та коледжі. 60 % з них позичають гроші на освіту. Адже, з 1980 року середня ціна навчання в американських університетах зросла на 29 тисяч доларів. Приблизно 37 мільйонів американців виплачують борги за отримані дипломи. У середньому кожен із них винен 26 тисяч доларів. Експерти кажуть, що висока ціна за навчання гальмує економіку країни загалом.
Джошуа Джордан має диплом доктора фізіотерапії і планує відкрити власний бізнес. Джошуа сподівається, що його престижна освіта в майбутньому допоможе приваблювати в його клініку нових пацієнтів. Але сьогодні він думає не про прибутки, а про те як віддавати борги:
«На даний момент я винен 210 тисяч доларів. І це лише за школу фізіотерапії. Підготовча освіта вже оплачена», – каже він.
Джошуа позичив у банку на свою освіту в вісім разів більше, ніж середньостатистичний американський студент. За його підрахунками, йому доведеться виплачувати борг протягом 20-ти років. Протягом навчання він був вимушений працювати віддразу на двох роботах, аби оплачувати всі рахунку.
Останні тридцять років оплата за освіту зростає вдвічі швидше за рівень інфляції. На сьогодні ціна навчання у приватних університетах складає у середньому понад 30 тисяч доларів на рік.
Університети пояснюють зростання цін необхідністю платити більші зарплати професорам, а також зменшенням фінансової допомоги університетам з боку урядів штатів.
Пояснює експерт американської освітньої ради Тері Гартл:
«Країна опинилась у складній ситуації. З одного боку, ми хочемо все більше людей з якісною академічною освітою. З іншого, джерела фінансування вищої освіти вичерпуються для цілого покоління. Уряди штатів уже давно відходять від фінансування вищої освіти».
Економісти кажуть, що висока вартість вищої освіти перешкоджає талановитій молоді з малозабезпечених родин, які не можуть оплатити навчання. Таким чином економіка втрачає потенційних інженерів, науковців та інших професіоналів, вважає економіст Джордтаунського університету Ентоні Карневалі:
«Нездатність забезпечити необхідну кількість спеціалістів з вищою освітою має суттєвий вплив на економічний розвиток. За підрахунками економістів, якщо б ми встигали задовольняти потреби ринку у працівниках з вищою освітою, наш внутрішній валовий продукт був би на 500 мільярдів доларів більший щороку, люди більше витрачали б, продуктивність би зросла».
Навіть здобувши освіту, занепокоєні боргами за навчання чимало випускників відкладають створення родини, народження дітей, не купують будинків – що у підсумку шкодить економіці, кажуть експерти.
Такої думки, серед іншого, Пітер Мазаріс:
«Ці люди не сприяють розвитку економіки. Вони повертаються до батьків. Не купують машини, не вкладають у нерухомість. Це має негайний ефект на економіку».
Джошуа Джордан каже, що заліз у борги на шляху до отримання докторського ступеня, оскільки його родина не мала коштів аби забезпечити його мрію:
«У нас лише я і мама. Тож без позичок я б за ніяких обставин не зміг би здобути освіту, яку хотів».
За підрахунками експертів, людина з дипломом бакалавра за життя заробляє на мільйон доларів більше, ніж людина з середньою освітою. Ця різниця значно зростає для власників дипломів магістра та докторського ступенів.
Джошуа Джордан має диплом доктора фізіотерапії і планує відкрити власний бізнес. Джошуа сподівається, що його престижна освіта в майбутньому допоможе приваблювати в його клініку нових пацієнтів. Але сьогодні він думає не про прибутки, а про те як віддавати борги:
«На даний момент я винен 210 тисяч доларів. І це лише за школу фізіотерапії. Підготовча освіта вже оплачена», – каже він.
Джошуа позичив у банку на свою освіту в вісім разів більше, ніж середньостатистичний американський студент. За його підрахунками, йому доведеться виплачувати борг протягом 20-ти років. Протягом навчання він був вимушений працювати віддразу на двох роботах, аби оплачувати всі рахунку.
Останні тридцять років оплата за освіту зростає вдвічі швидше за рівень інфляції. На сьогодні ціна навчання у приватних університетах складає у середньому понад 30 тисяч доларів на рік.
Університети пояснюють зростання цін необхідністю платити більші зарплати професорам, а також зменшенням фінансової допомоги університетам з боку урядів штатів.
Пояснює експерт американської освітньої ради Тері Гартл:
«Країна опинилась у складній ситуації. З одного боку, ми хочемо все більше людей з якісною академічною освітою. З іншого, джерела фінансування вищої освіти вичерпуються для цілого покоління. Уряди штатів уже давно відходять від фінансування вищої освіти».
Економісти кажуть, що висока вартість вищої освіти перешкоджає талановитій молоді з малозабезпечених родин, які не можуть оплатити навчання. Таким чином економіка втрачає потенційних інженерів, науковців та інших професіоналів, вважає економіст Джордтаунського університету Ентоні Карневалі:
«Нездатність забезпечити необхідну кількість спеціалістів з вищою освітою має суттєвий вплив на економічний розвиток. За підрахунками економістів, якщо б ми встигали задовольняти потреби ринку у працівниках з вищою освітою, наш внутрішній валовий продукт був би на 500 мільярдів доларів більший щороку, люди більше витрачали б, продуктивність би зросла».
Навіть здобувши освіту, занепокоєні боргами за навчання чимало випускників відкладають створення родини, народження дітей, не купують будинків – що у підсумку шкодить економіці, кажуть експерти.
Такої думки, серед іншого, Пітер Мазаріс:
«Ці люди не сприяють розвитку економіки. Вони повертаються до батьків. Не купують машини, не вкладають у нерухомість. Це має негайний ефект на економіку».
Джошуа Джордан каже, що заліз у борги на шляху до отримання докторського ступеня, оскільки його родина не мала коштів аби забезпечити його мрію:
«У нас лише я і мама. Тож без позичок я б за ніяких обставин не зміг би здобути освіту, яку хотів».
За підрахунками експертів, людина з дипломом бакалавра за життя заробляє на мільйон доларів більше, ніж людина з середньою освітою. Ця різниця значно зростає для власників дипломів магістра та докторського ступенів.