У Криму закликають не поспішати із визнанням геноциду вірмен в Османській імперії

Сімферополь – У Криму вважають недоцільною поспішність ухвалення в українському парламенті законопроекту про визнання Україною геноциду вірмен в Османській імперії. Цей документ нещодавно підготувала низка народних депутатів України з різних фракцій. Водночас таку пропозицію розкритикував лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв. Сумніви щодо доцільності такого рішення висловили і представники експертного співтовариства Криму.

Співавтор проекту парламентської постанови «Про визнання геноциду вірменського народу», член фракції «Батьківщина» Арсен Аваков повідомив, що він разом із колегами – депутатами вірменського походження з фракції Партії регіонів Віленом Шатворяном і Нвером Мхітаряном – подали цей документ, бо «всім українцям-вірменам вкрай важлива позиція їхньої держави щодо трагедії вірменського народу 1915–22 років». За словами народного депутата, ця трагедія не обійшла жодної вірменської родини.

«Геноцид засуджено в усьому цивілізованому світі, починаючи із США і до Європи. Однією з ключових умов вступу Туреччини до Євросоюзу, куди вона прагне, і про це нещодавно заявив голова Європарламенту (Мартін) Шульц, є визнання геноциду вірмен. І це не питання міжетнічних відносин, це питання моральних категорій», – зазначив Арсен Аваков.

Ініціативу українських депутатів повністю підтримали у Вірменському товаристві Криму. Там сказали, що давно чекали цього, і кримські вірмени сподіваються, що законопроект не довго стоятиме у черзі на ухвалення.

У цьому сумнівається голова Експертної ради при прем’єр-міністрові Криму Олександр Форманчук. За його словами, найімовірніше, цей законопроект, що заторкує делікатні міжетнічні і міждержавні питання, навіть не дійде у парламенті до розгляду.

«У той час, коли Туреччина успішно формує образ лідера тюркського світу, а її роль у Причорноморському басейні зростає, Україна навряд чи може не враховувати це. Тож, за всієї важливості розуміння трагедії вірменського народу, з точки зору міждержавних прагматичних відносин, Україна не готова сьогодні ухвалити такий закон», – зазначив Олександр Форманчук.

До прагматичності і врахування власних національних інтересів закликають і в Кримській азербайджанській громаді. За словами її керівника Рагіма Гумбатова, зараз Україні вкрай важливо не зіпсувати відносини щонайменше з двома тюркськими країнами-сусідами – Туреччиною та багатим на енергоресурси Азербайджаном.

Спершу слід визнати геноцид своїх кримських татар – представники Меджлісу

Лідер Меджлісу, народний депутат України Мустафа Джемілєв назвав пропозицію колег недалекоглядною. Він вважає, що ухвалення цього документа не лише зашкодить зовнішньополітичному курсові України, її стосункам із тюркськими та мусульманськими країнами, але й внесе непотрібне напруження в етнополітичну ситуацію всередині країни, насамперед, у Криму. Джемілєв сподівається, що його фракція не підтримає цей законопроект, в іншому ж випадку він буде змушений навіть покинути «Батьківшину».

Вивчення трагедії в Османській імперії 100-літньої давнини, яка зачепила долі сотень тисяч і вірмен, і турків, слід залишити історикам, а політикам краще допомогти сучасній Туреччині і Вірменії знайти порозуміння, вважає керівник міжнародного відділу Меджлісу Алі Хамзін.

«Я б запропонував довіритися вже зробленим Туреччиною та Вірменією певним крокам. У жовтні 2009 року в Цюриху були підписані протоколи, які без будь-яких обговорень цього болісного питання можуть відновити нормальні відносини між двома країнами. Ось цьому слід більше сприяти, а не шкодити такими пропозиціями», – вважає Алі Хамзін.

У Меджлісі закликають не спішити з визнанням геноциду вірмен

Представники кримськотатарської громади кажуть, що Україна насамперед має вирішити власні проблеми і проблеми своїх громадян, в тому числі – визнавши геноцид кримськотатарського народу, який під час депортації 1944 року і в перші роки перебування у висланні втратив близько 46% своєї чисельності. Все інше виглядає політикою подвійних стандартів, кажуть Джемілєв і Хамзін.

За різними даними, під час Першої світової війни і кількох наступних років на території тодішньої Османської імперії загинуло близько півтора мільйона вірмен і кілька сотень тисяч турків. Ціла низка країн світу, в тому числі Росія, Франція, Аргентина, Польща, а також частина штатів США офіційно визнали це геноцидом вірменського народу.