Київ – На сьогодні Україна відстає у розвитку електронних інформаційних технологій, але лідирує у піратстві. За даними, які наводять Інтерпол і ФБР, з території України хакери атакують банки, державні установи, електронні комунікації спецслужб. А міжнародні ЗМІ повідомляють, що європейські й американські спецслужби оголосили у розшук групу хакерів, очолюваних українцем Олексієм Шарапкою: група здійснила хакерські атаки на більш як 10 фінансових установ США і держав ЄС.
В Україні теж побільшало випадків несанкціонованого доступу до електронних мереж державних і комерційних установ, хакерських атак в останні роки зазнали сайти Кабінету міністрів, МВС і СБУ. Фахівці вважають, що стрімкий розвиток інтернету в Україні може спричинити сплеск «електронного піратства», тим більше, що «глобальна павутина» не визнає державних кордонів, громадянства і будь-яких таємниць.
Державна служба статистики зазначає, що у першому кварталі 2013 року кількість абонентів інтернету у порівнянні з аналогічним періодом року минулого зросла на більш як 21 відсоток. Варта уваги й інформація Інтернет асоціації України, згідно з якою доступ до електронних мереж має майже половина українців віком від 15 років, кількість користувачів інтернетом в Україні зростає найшвидше в Європі. Майже 50 відсотків мешканців великих українських міст мають доступ до інтернету вдома.
За різними підрахунками, близько 20 мільйонів українців користуються інтернетом.
Тож не дивно, що в українських політиків і працівників спецслужб час від часу виникають пропозиції взяти електронні комунікації під контроль, але експерти переконані, що це неможливо.
«Дійсно, інтернет нині повсюди, ним користуються усі: підлітки, дорослі, літні люди. Він присутній в усіх сферах нашого життя. Корисний він чи ні – це кожна людина визначає для себе. Тобто, для когось інтернет корисний, ця людина знаходить щось позитивне, що їй потрібне для навчання чи для роботи. А хтось, імовірно, використовує інтернет для якихось поганих цілей, для чогось недоброго», – зазначає програміст Андрій Ткачук.
За його словами, не варто забувати, що інтернет – це доступ до світових інформаційних баз даних, можливість провести оплату комунальних послуг, отримати ліцензію на підприємницьку діяльність або довідку про технічний стан квартири, зробити закупи у супермаркеті, поспілкуватися з друзями, тощо. Сфера використання інтернету в повсякденному житті українців розширюється щодня, вважає експерт.
Україні потрібен електронний уряд – Азаров
Прем’єр-міністр Микола Азаров воліє бачити роботу державних інституцій України в електронному форматі. Азаров не раз називав неприпустимим зволікання зі впровадженням електронного уряду. Для цього він пропонує центральним органам виконавчої влади якнайшвидше перейти «на нові технології комунікацій ухвалення рішень». Електронне урядування в рази підвищить інформаційність та оперативність роботи Кабінету міністрів, вважає Азаров.
При цьому глава уряду закликає користувачів, засновників і власників електронних видань, інформаційних порталів і новинних сайтів відмовитися від пропаганди насильства, реклами тютюну, алкоголю тощо.
Перехід на електронне врядування – вимога часу, тим більше для України з її високим рівнем корупції у чиновницькому середовищі. Так вважають експерти Української гельсінської групи з прав людини.
Контроль над інтернетом має здійснювати суспільство – правозахисники
Експерти також вважають, що під гаслом боротьби з порнографією, педофілією, рекламою алкоголю і тютюну політики і представники спецслужб намагаються взяти електронні мережі під контроль.
При цьому фахівці наводять як приклад ситуацію довкола законопроекту, запропонованого народним депутатом із фракції Партії регіонів Володимиром Олійником. Він подав на розгляд Верховної Ради законопроект, котрий пропонує зобов’язувати провайдерів закривати доступ до сайтів, що пропагують міжетнічну ворожнечу, жорстокість, порушення громадянських прав і свобод.
Законопроект піддали критиці правозахисники і незалежні експерти як такий, котрий можна використати для закриття опозиційних сайтів або для стеження за опозиційними лідерами, за діяльністю громадських організацій. У результаті Олійник відкликав законопроект для доопрацювання.
Київський фахівець з питань безпеки Павло Жовніренко стверджує, що подібні законодавчі акти у разі їхнього ухвалення спричиняють порушення громадянських прав і свобод. На його думку, подібні тенденції мають місце не лише в Україні.
«Україна вдало користується тією тенденцією, що зараз є у світі. Наприклад, візьмімо скандал із прослуховуванням у Сполучених Штатах Америки. Виявилось, щось подібне мало місце у Канаді. Тобто, під приводом боротьби з тероризмом, різними загрозами уряди шукають можливості, щоб просто контролювати громадян», – зауважив Жовніренко у розмові з кореспондентом Радіо Свобода.
Експерт також зазначив, що українське суспільство, а не уряд чи правоохоронці, має контролювати наповнення вітчизняного сегменту інтернету, сприяти підвищенню культури і знань її користувачів.
Інтелект – основа розвитку людини і електронної мережі – експерт
Саме освіту і культуру у свою чергу експерти вважають важливою сферою «глобальної павутини».
«Ми оснащуємо сучасними електронними технологіями бібліотеки, які завдяки цьому отримують доступ до глобальних джерел інформації», – розповів журналістам директор міжнародної програми «Бібліоміст» в Україні Матей Новак.
У рамках програми «Бібліоміст» комп’ютерну техніку отримали понад півтисячі бібліотек. До осені 2013 року ще 237 бібліотек отримають обладнання. Свій внесок у програму на місцях робить місцева влада, пояснив фахівець.
За словами Новака, послуги бібліотек із вільного доступу до інтернету конче потрібні місцевим громадам. Люди використовують електронну мережу для дистанційного навчання, підвищення професійної кваліфікації, отримання певної інформації тощо. На думку Новака, це дозволяє, з одного боку, поширювати нові знання через «глобальну павутину», а з іншого – саме через знання убезпечити інтернет від перетворення його на порушника суспільної моралі й безпеки.
В Україні теж побільшало випадків несанкціонованого доступу до електронних мереж державних і комерційних установ, хакерських атак в останні роки зазнали сайти Кабінету міністрів, МВС і СБУ. Фахівці вважають, що стрімкий розвиток інтернету в Україні може спричинити сплеск «електронного піратства», тим більше, що «глобальна павутина» не визнає державних кордонів, громадянства і будь-яких таємниць.
Державна служба статистики зазначає, що у першому кварталі 2013 року кількість абонентів інтернету у порівнянні з аналогічним періодом року минулого зросла на більш як 21 відсоток. Варта уваги й інформація Інтернет асоціації України, згідно з якою доступ до електронних мереж має майже половина українців віком від 15 років, кількість користувачів інтернетом в Україні зростає найшвидше в Європі. Майже 50 відсотків мешканців великих українських міст мають доступ до інтернету вдома.
За різними підрахунками, близько 20 мільйонів українців користуються інтернетом.
Тож не дивно, що в українських політиків і працівників спецслужб час від часу виникають пропозиції взяти електронні комунікації під контроль, але експерти переконані, що це неможливо.
Інтернет присутній в усіх сферах нашого життя. Корисний він чи ні, це кожна людина визначає для себеАндрій Ткачук
За його словами, не варто забувати, що інтернет – це доступ до світових інформаційних баз даних, можливість провести оплату комунальних послуг, отримати ліцензію на підприємницьку діяльність або довідку про технічний стан квартири, зробити закупи у супермаркеті, поспілкуватися з друзями, тощо. Сфера використання інтернету в повсякденному житті українців розширюється щодня, вважає експерт.
Україні потрібен електронний уряд – Азаров
Прем’єр-міністр Микола Азаров воліє бачити роботу державних інституцій України в електронному форматі. Азаров не раз називав неприпустимим зволікання зі впровадженням електронного уряду. Для цього він пропонує центральним органам виконавчої влади якнайшвидше перейти «на нові технології комунікацій ухвалення рішень». Електронне урядування в рази підвищить інформаційність та оперативність роботи Кабінету міністрів, вважає Азаров.
При цьому глава уряду закликає користувачів, засновників і власників електронних видань, інформаційних порталів і новинних сайтів відмовитися від пропаганди насильства, реклами тютюну, алкоголю тощо.
Перехід на електронне врядування – вимога часу, тим більше для України з її високим рівнем корупції у чиновницькому середовищі. Так вважають експерти Української гельсінської групи з прав людини.
Контроль над інтернетом має здійснювати суспільство – правозахисники
Експерти також вважають, що під гаслом боротьби з порнографією, педофілією, рекламою алкоголю і тютюну політики і представники спецслужб намагаються взяти електронні мережі під контроль.
При цьому фахівці наводять як приклад ситуацію довкола законопроекту, запропонованого народним депутатом із фракції Партії регіонів Володимиром Олійником. Він подав на розгляд Верховної Ради законопроект, котрий пропонує зобов’язувати провайдерів закривати доступ до сайтів, що пропагують міжетнічну ворожнечу, жорстокість, порушення громадянських прав і свобод.
Законопроект піддали критиці правозахисники і незалежні експерти як такий, котрий можна використати для закриття опозиційних сайтів або для стеження за опозиційними лідерами, за діяльністю громадських організацій. У результаті Олійник відкликав законопроект для доопрацювання.
Київський фахівець з питань безпеки Павло Жовніренко стверджує, що подібні законодавчі акти у разі їхнього ухвалення спричиняють порушення громадянських прав і свобод. На його думку, подібні тенденції мають місце не лише в Україні.
Під приводом боротьби з тероризмом, різними загрозами уряди шукають можливості, щоб контролювати громадянПавло Жовніренко
Експерт також зазначив, що українське суспільство, а не уряд чи правоохоронці, має контролювати наповнення вітчизняного сегменту інтернету, сприяти підвищенню культури і знань її користувачів.
Інтелект – основа розвитку людини і електронної мережі – експерт
Саме освіту і культуру у свою чергу експерти вважають важливою сферою «глобальної павутини».
Ми оснащуємо сучасними електронними технологіями бібліотеки, які завдяки цьому отримують доступ до глобальних джерел інформаціїМатей Новак
У рамках програми «Бібліоміст» комп’ютерну техніку отримали понад півтисячі бібліотек. До осені 2013 року ще 237 бібліотек отримають обладнання. Свій внесок у програму на місцях робить місцева влада, пояснив фахівець.
За словами Новака, послуги бібліотек із вільного доступу до інтернету конче потрібні місцевим громадам. Люди використовують електронну мережу для дистанційного навчання, підвищення професійної кваліфікації, отримання певної інформації тощо. На думку Новака, це дозволяє, з одного боку, поширювати нові знання через «глобальну павутину», а з іншого – саме через знання убезпечити інтернет від перетворення його на порушника суспільної моралі й безпеки.