Медикам бракує законів, захисту і зарплат

Київ – Тиск із боку керівництва та пацієнтів, відсутність упорядкованого медичного законодавства становлять нині найбільші перешкоди для дотримання прав медиків. На цьому наголошують самі лікарі. Тим часом влада запевняє, що медична галузь України нині розвивається, а реформа у цій сфері уже має перші позитивні результати. А переважна більшість українців вважає якість медицини незадовільною.

Головний лікар балотується у депутати? Готуйся обслуговувати пацієнтів із його округу у вихідні і позаробочий час та приділяти їм посилену увагу під час офіційних оглядів у лікарні. Про таку практику Радіо Свобода розповів лікар, який працює в одній із обласних лікарень і який побажав не оприлюднювати свого імені та місця роботи. Він також наголосив, що часто медикам доводиться надавати допомогу, зважаючи на соціальний статус хворого.

«Якщо до лікарні поступає звичайна людина, ми вимагаємо від неї основну масу ліків купувати самотужки, бо, мовляв, у лікарні дуже мале забезпечення. А от коли потрапляють родичі якихось впливових осіб, прокуратура, депутати, то ліки чомусь дуже швидко знаходяться», – наголошує він.

Коли до лікарні потрапляють родичі якихось впливових осіб, прокуратура, депутати, то ліки чомусь дуже швидко знаходяться
При цьому лікар зауважує, що якщо подібні хворі помирають, то медики часто стають жертвами психологічного пресингу.

Тим часом працівники «швидких», за його словами, можуть зазнати навіть фізичного насилля, адже нерідко приїжджають на виклики до психічно хворих чи соціально неблагополучних осіб, від агресивної поведінки яких не мають ніякого захисту.

Потрібні конкретні закони і медичне співтовариство – експерт

Між тим президент Української медико-правової організації Радмила Гревцова зауважує, що більшість незручностей медикам нині створює неупорядковане законодавство.

«Потрібні конкретні закони, які дозволять вирішити проблеми. Широко обговорюється ідея щодо створення Медичного кодексу України. З одного боку – ідея дійсно цікава, з іншого – вона не знаходить свого підтвердження у законодавчій практиці переважної більшості країн світу і, мабуть, тому, що такий кодекс не може розроблятися і ухвалюватися під час реформ», – говорить вона.

Радмила Гревцова наголошує, що протягом 19 років жоден український уряд не визначив порядок і умови проведення альтернативної медичної експертизи, яка, між тим, передбачена чинним законодавством про охорону здоров’я.

Крім того, за словами Гревцової, на відміну від європейських держав, в Україні відсутнє лікарське медичне співтовариство. Відтак вона наголошує, що медики не можуть брати участь у ліцензуванні, акредитації та атестації своїх колег та вирішенні дисциплінарних питань.

Медики отримують чи не найменші зарплати

Тим часом міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова наголошує, що Україна потребує медиків із «лікарською честю, громадською відповідальністю та високою моральністю». При цьому міністр запевняє, що українська медична галузь нині «стоїть на новій сходинці розвитку національної системи охорони здоров’я».

Про «покращення» медицини в Україні звітує і президент Віктор Янукович. За його словами, розпочата два роки тому медична реформа дала вже «перші позитивні результати, які відчувають і працівники охорони здоров’я, і пацієнти». Зокрема, мережа амбулаторій сімейної медицини «динамічно розширюється», а зарплати лікарям первинної ланки «значно підвищено», наголошує президент.

Між тим, найнижчі зарплати в Україні разом із працівниками сільського господарства, листоношами та будівельниками у січні цього року отримали саме лікарі та медперсонал. Попри це, прем’єр-міністр Микола Азаров назвав великим досягненням те, що український терапевт із 10-річним стажем роботи отримує трохи більше як 2,5 тисячі гривень.

Майже 90 відсотків українського населення нині не задоволені якістю медичного обслуговування, про що свідчать дані соцопитування агентства IFAK.