Іранці у п’ятницю, 14 червня, обирали президента. Перші результати цих виборів очікуються лише в суботу. Але й так зрозуміло, що цього разу вище духовенство Ірану спокійне, бо переможе лише один із шести добре просіяних ними кандидатів. Хоча, за опитуваннями, явно лідирують двоє – поміркований представник духовенства і ядерний переговорник Хасан Роугані та нинішній мер Тегерана – консерватор Могаммад Багер Галібаф. Залишається лише одне запитання – чи необхідним буде другий тур, призначений раніше на 21 червня. Більшість західних експертів сходяться на тому, що цього разу не доводиться сподіватися на президента--реформіста в Ірані, з яким Захід міг би вести продуктивний діалог, особливо щодо ядерної програми.
Після голосування у п’ятницю на своїй дільниці в Тегерані верховний лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї різко відкинув оцінки критиків, котрі сумніваються в демократичності нинішніх виборів.
«Я нещодавно почув, що хтось із Ради національної безпеки США сказав, що «ми не визнаємо ці вибори в Ірані». Ну й добре, до дідька з вами, якщо ви не визнаєте це», – заявив Хаменеї.
Кандидат у президенти Ірану Хасан Роугані, Тегеран, 14 червня 2013 року
Він не конкретизував своїх слів, але минулого місяця держсекретар США Джон Керрі поставив під сумнів легітимність виборів президента Ірану через усунення з виборчих перегонів сотень кандидатів, включно з потенційними реформаторами і всіма жінками, котрі бажали балотуватися. Керрі наголосив на тому, що іранським виборам «не вистачає прозорості», а дискваліфікація висуванців базувалася виключно на тому, хто виступає з позицій інтересів режиму, а хто ні.
Тому у виборчих перегонах беруть участь лише 6 кандидатів. І всі вони влаштовують вище духовенство. Опитування засвідчують, що в основному йде боротьба між поміркованою духовною особою, колишнім ядерним посередником Ірану Хасаном Роугані, якого підтримують реформісти, та консерватором і прагматиком, мером Тегерана Могаммадом Багером Галібафом.
Роугані нещодавно закликав до більшої свободи слова і пообіцяв звільнити політв’язнів. Він також підтримує продовження ядерної програми Ірану. На Заході кажуть, що ця програма використовується для прикриття створення ядерної бомби Тегераном.
Колишні іранські президенти Могаммад Хатамі і Акбар Гашемі Рафсанджані, разом із молодшим братом верховного лідера Ірану Гаді Хаменеї, висловили свою підтримку Роугані.
Your browser doesn’t support HTML5
Верховний лідер Ірану Хаменеї та кандидати на президента вже проголосували
Експерти: усі кандидати однакові – від «неприкритої диктатури»
Четверо інших кандидатів також схвалені Вищою радою Ірану.
Джамшид Асаді, іранський економіст, який працює у Франції, сказав Радіо Свобода, що є всі підстави вважати всіх кандидатів на посаду президента в Ірані однорідними, і ніхто з них, на думку експерта, не здатен самостійно вести переговори із Заходом щодо зняття руйнівних для Ірану економічних санкцій. «Навіть якби вони були різними, поки верховний лідер не схвалює, вони не можуть що-небудь зробити із тими ж санкціями, котрі є джерелом багатьох проблем Ірану», – зауважує Асаді.
А провідний експерт Центру міжнародних і стратегічних досліджень у Вашингтоні Едвард Луттвак зазначив Радіо Свобода: «Цього разу аятоли не забезпечили навіть видимості справжнього вибору, визнавши таким чином повне ідейне фіаско. Віднині іранський режим є нічим не прикрита диктатура».
Один із жителів Тегерана сказав Радіо Свобода, що він вирішив цього разу не голосувати взагалі, та пояснив, чому: «Є чимало причин. Головна з них – це дуже багато брехні, засилля брехливої пропаганди всюди. Вже й так було багато брехні, багато обману за минулі 34 роки (починаючи з революції). Немає жодної різниці між Мохсеном Резаї, Саїдом Джалілі та іншими. Всі вони – однакові».
В Ірані нараховується близько 51 мільйона виборців. Проста більшість – 50 відсотків плюс один голос – роблять кандидата відразу ж переможцем. Якщо ж ніхто не набирає такої більшості, то 21 червня відбудеться другий тур між двома переможцям першого туру.
Жоден міжнародний спостерігач не контролює цих вибори в Ірані. Новий президент займе свою посаду наприкінці серпня. Перебування на цьому посту обмежується конституцією двома 4-річним термінами поспіль. Нинішній президент Махмуд Ахмадінежад піде у відставку після восьми років перебування при владі. Якраз цієї п’ятниці спливає 4 роки, коли сили безпеки Ірану розправлялися з протестувальниками проти масової, як вони стверджували, фальсифікації переобрання Ахмадінежада.
