Київ – 12 червня – Всесвітній день боротьби з дитячою працею. Кожна четверта українська дитина працювала і отримувала за це гроші. Таку статистику навів Радіо Свобода уповноважений з прав дитини Юрій Павленко. Працю підлітків найбільше експлуатують у сільському господарстві. Також кожна четверта дитина працювала на будівництві, хоча ця сфера становить небезпеку життю і здоров’ю робітників. Юрій Павленко визнав, що в Україні довго не було системного контролю за використанням дитячої праці.
– Що саме робить Україна та уповноважений з прав дитини для захисту дітей від експлуатації?
– Тривалий час серйозного і системного контролю за таким явищем, як використання дитячої праці не було. Сьогодні офіс уповноваженого з прав дитини ставить завдання зрозуміти обсяг цього явища. За дорученням президента Генеральною прокуратурою були проведені перевірки щодо використання дитячої праці. Основні порушення – використання дітей на будівництві. Є проблема використання дітей на нелегальних шахтах, у так званих копанках. Крім того, державна інспекція з питань праці так само активізувала свою діяльність у напрямку виявлення і недопущення використання дитячої праці, зокрема, план роботи на 2013 рік включає в себе проведення масштабної перевірки всіх підприємств на предмет використання дітей і недопущення порушень прав дітей, які працюють. На замовлення уповноваженого з прав дитини в минулому році, вперше за часи незалежності, було проведено соціологічне дослідження з тим, щоб визначити обсяг цієї проблеми. Дослідження показало, що майже 25% дітей віком від 10 до 16 років працювали і отримували за це кошти. Найбільш поширені сфери застосування дітей – це сільське господарство. А також розповсюдження газет, буклетів, тощо. Кожна четверта дитина працювала на будівництві, як сказали самі діти, а це, власне, об’єкти з підвищеною небезпекою для життя і здоров’я дитини. Окрема, дуже актуальна, тема – це втягування дітей у жебрацтво, сексуальна експлуатація дітей. Це кримінальні злочини, і тут органи внутрішніх справ так само дещо активізувались. У цілому можу сказати, що поки в Україні не створено системний механізм контролю за використанням дитячої праці і недопущенням порушень прав дитини, яка, згідно із законодавством, може працювати.
– Чому діти все-таки працюють?
– Різні причини є. Ось зараз літні канікули. Очевидно, діти хочуть десь підзаробити. Коли це відбувається відповідно до закону, тобто є дозвіл батьків, є контроль за тим, що дитина робить, є відповідна угода і дитині відповідно до законодавства так само, як і дорослому, оплачується робота, то це нормальний, передбачений законом, шлях. Закон чітко говорить, що на роботу можуть братися діти не молодше від 16 років, але ще є можливість для 15-літніх і 14-літніх, за умови, якщо це легка робота, і обов’язково має бути згода батьків. Це одна складова. Разом з тим є багато фактів, коли незаконно без угоди використовують дітей на зборі урожаю чи на прополюванні, на інших видах не високопрофесійної роботи, де і діти отримують гроші незначні, і ніхто не стежить за режимом їхньої роботи, і ніхто не несе відповідальності за безпеку праці, і ніхто не контролює вік дітей. Є приклади, коли і батьки посилають дітей на роботу, безвідповідально ставляться до контролю за ними, щодо угоди, щодо оплати праці і щодо того, що діти роблять. Ось нещодавній трагічний випадок на Дніпропетровщині, коли загинуло двоє хлопців на рибному виробництві.
Власне, дослідження 2012 року показало, що дитяча праця є проблемою для України, і держава не має права заплющувати на неї очі, а повинна стати на захист дітей.
– Що саме робить Україна та уповноважений з прав дитини для захисту дітей від експлуатації?
– Тривалий час серйозного і системного контролю за таким явищем, як використання дитячої праці не було. Сьогодні офіс уповноваженого з прав дитини ставить завдання зрозуміти обсяг цього явища. За дорученням президента Генеральною прокуратурою були проведені перевірки щодо використання дитячої праці. Основні порушення – використання дітей на будівництві. Є проблема використання дітей на нелегальних шахтах, у так званих копанках. Крім того, державна інспекція з питань праці так само активізувала свою діяльність у напрямку виявлення і недопущення використання дитячої праці, зокрема, план роботи на 2013 рік включає в себе проведення масштабної перевірки всіх підприємств на предмет використання дітей і недопущення порушень прав дітей, які працюють. На замовлення уповноваженого з прав дитини в минулому році, вперше за часи незалежності, було проведено соціологічне дослідження з тим, щоб визначити обсяг цієї проблеми. Дослідження показало, що майже 25% дітей віком від 10 до 16 років працювали і отримували за це кошти. Найбільш поширені сфери застосування дітей – це сільське господарство. А також розповсюдження газет, буклетів, тощо. Кожна четверта дитина працювала на будівництві, як сказали самі діти, а це, власне, об’єкти з підвищеною небезпекою для життя і здоров’я дитини. Окрема, дуже актуальна, тема – це втягування дітей у жебрацтво, сексуальна експлуатація дітей. Це кримінальні злочини, і тут органи внутрішніх справ так само дещо активізувались. У цілому можу сказати, що поки в Україні не створено системний механізм контролю за використанням дитячої праці і недопущенням порушень прав дитини, яка, згідно із законодавством, може працювати.
– Чому діти все-таки працюють?
– Різні причини є. Ось зараз літні канікули. Очевидно, діти хочуть десь підзаробити. Коли це відбувається відповідно до закону, тобто є дозвіл батьків, є контроль за тим, що дитина робить, є відповідна угода і дитині відповідно до законодавства так само, як і дорослому, оплачується робота, то це нормальний, передбачений законом, шлях. Закон чітко говорить, що на роботу можуть братися діти не молодше від 16 років, але ще є можливість для 15-літніх і 14-літніх, за умови, якщо це легка робота, і обов’язково має бути згода батьків. Це одна складова. Разом з тим є багато фактів, коли незаконно без угоди використовують дітей на зборі урожаю чи на прополюванні, на інших видах не високопрофесійної роботи, де і діти отримують гроші незначні, і ніхто не стежить за режимом їхньої роботи, і ніхто не несе відповідальності за безпеку праці, і ніхто не контролює вік дітей. Є приклади, коли і батьки посилають дітей на роботу, безвідповідально ставляться до контролю за ними, щодо угоди, щодо оплати праці і щодо того, що діти роблять. Ось нещодавній трагічний випадок на Дніпропетровщині, коли загинуло двоє хлопців на рибному виробництві.
Власне, дослідження 2012 року показало, що дитяча праця є проблемою для України, і держава не має права заплющувати на неї очі, а повинна стати на захист дітей.