Москва – У московському суді сьогодні починається процес у так званій «Болотній справі». На лаві підсудних – 12 фігурантів. Розслідування триває ще стосовно кількох опозиціонерів. Серед них – 57-річна пенсіонерка, яку звинувачують у «фізичному насильстві» проти двох поліцейських.
Сьогоднішні попередні слухання щодо «Болотної справи», відповідно до закону, проведуть у закритому режимі. Адвокати 12 підсудних мають намір діяти узгоджено і заявити низку клопотань.
Про деякі з них в інтерв’ю Радіо Свобода розповів захисник Ярослава Білоусова та Володимира Акименкова Дмитро Аграновський.
«Деякі клопотання лежать на поверхні. Наприклад, про зміну запобіжного заходу. Це абсолютно очевидне клопотання в даній ситуації. Особливо з урахуванням того, що наші скарги зараз лежать в Європейському суді з прав людини. І, напевно, ми скористаємося всіма правами, передбаченими статтею 237. Це клопотання про виключення доказів. Деяких, не всіх, звичайно, поки тільки позначити. І попросимо, я думаю, про повернення справи прокуророві», – зазначив він.
Крім Білоусова й Акименкова, суд розглядатиме справу щодо Степана Зіміна, Андрія Барабанова, Олександри Духаніної, Олексія Поліховича, Артема Савйолова, Миколи Кавказького, Леоніда Ковязіна, Марії Баронової і Дениса Луцкевича. Батько останнього є громадянином України, й слідчі мотивували перебування Луцкевича за ґратами тим, що він, мовляв, може виїхати з Росії. В Україні зараз намагається отримати статус політбіженця активіст «Солідарності» Михайло Маглов, який теж проходить по «Болотній справі», але як свідок.
Мета – лідери опозиції
Справу порушили проти учасників санкціонованої акції опозиції на Болотній площі Москви, яка відбулася 6 травня минулого року. Акція завершилася сутичками з поліцією, постраждали десятки людей з обох сторін. Правозахисники і опозиціонери називають розслідування політичним.
Мета судового переслідування – не стільки самі фігуранти «Болотної справи», скільки лідери опозиції, переконує правозахисник Лев Пономарьов. За його словами, російську владу надихнув досвід сусідніх Білорусі та Казахстану із протидії опонентам.
«12 осіб перебувають під вартою невмотивовано. Зокрема, там перебувають люди, які потребують медичної допомоги. Проте нічого не робиться для того, щоб змінити запобіжний захід. Абсолютно фальсифіковані звинувачення», – стверджує він.
«З якою метою це все робиться? Для мене це очевидно. Бастрикін (Олександр Бастрикін – голова Слідчого комітету Російської Федерації) запропонував Путіну чи Путін запропонував Бастрикіну використовувати успішний досвід розгрому опозиції в двох країнах СНД. Це Білорусь та Казахстан», – наголошує Пономарьов.
28 фігурантів
Натомість російські правоохоронці наполягають на відсутності політичних мотивів у розслідуванні.
Загалом у цій справі проходять 28 осіб. Двом із фігурантів – Максиму Лузяніну і Костянтину Лебедєву – вироки вже ухвалили. Вони отримали відповідно 4 з половиною і 2 з половиною роки позбавлення волі.
Серед звинувачених також – 57-річна пенсіонерка Олена Кохтарєва. Раніше Слідчий комітет Росії повідомив, що Кохтарєва «в перебігу масових заворушень кидала в співробітників поліції пляшки та інші предмети, а також спільно з іншими особами застосувала фізичне насильство до двох співробітників поліції, яких відштовхувала від затриманої за порушення громадського порядку молодої людини».
Сьогоднішні попередні слухання щодо «Болотної справи», відповідно до закону, проведуть у закритому режимі. Адвокати 12 підсудних мають намір діяти узгоджено і заявити низку клопотань.
Про деякі з них в інтерв’ю Радіо Свобода розповів захисник Ярослава Білоусова та Володимира Акименкова Дмитро Аграновський.
«Деякі клопотання лежать на поверхні. Наприклад, про зміну запобіжного заходу. Це абсолютно очевидне клопотання в даній ситуації. Особливо з урахуванням того, що наші скарги зараз лежать в Європейському суді з прав людини. І, напевно, ми скористаємося всіма правами, передбаченими статтею 237. Це клопотання про виключення доказів. Деяких, не всіх, звичайно, поки тільки позначити. І попросимо, я думаю, про повернення справи прокуророві», – зазначив він.
Крім Білоусова й Акименкова, суд розглядатиме справу щодо Степана Зіміна, Андрія Барабанова, Олександри Духаніної, Олексія Поліховича, Артема Савйолова, Миколи Кавказького, Леоніда Ковязіна, Марії Баронової і Дениса Луцкевича. Батько останнього є громадянином України, й слідчі мотивували перебування Луцкевича за ґратами тим, що він, мовляв, може виїхати з Росії. В Україні зараз намагається отримати статус політбіженця активіст «Солідарності» Михайло Маглов, який теж проходить по «Болотній справі», але як свідок.
Мета – лідери опозиції
Справу порушили проти учасників санкціонованої акції опозиції на Болотній площі Москви, яка відбулася 6 травня минулого року. Акція завершилася сутичками з поліцією, постраждали десятки людей з обох сторін. Правозахисники і опозиціонери називають розслідування політичним.
Мета судового переслідування – не стільки самі фігуранти «Болотної справи», скільки лідери опозиції, переконує правозахисник Лев Пономарьов. За його словами, російську владу надихнув досвід сусідніх Білорусі та Казахстану із протидії опонентам.
«12 осіб перебувають під вартою невмотивовано. Зокрема, там перебувають люди, які потребують медичної допомоги. Проте нічого не робиться для того, щоб змінити запобіжний захід. Абсолютно фальсифіковані звинувачення», – стверджує він.
«З якою метою це все робиться? Для мене це очевидно. Бастрикін (Олександр Бастрикін – голова Слідчого комітету Російської Федерації) запропонував Путіну чи Путін запропонував Бастрикіну використовувати успішний досвід розгрому опозиції в двох країнах СНД. Це Білорусь та Казахстан», – наголошує Пономарьов.
28 фігурантів
Натомість російські правоохоронці наполягають на відсутності політичних мотивів у розслідуванні.
Загалом у цій справі проходять 28 осіб. Двом із фігурантів – Максиму Лузяніну і Костянтину Лебедєву – вироки вже ухвалили. Вони отримали відповідно 4 з половиною і 2 з половиною роки позбавлення волі.
Серед звинувачених також – 57-річна пенсіонерка Олена Кохтарєва. Раніше Слідчий комітет Росії повідомив, що Кохтарєва «в перебігу масових заворушень кидала в співробітників поліції пляшки та інші предмети, а також спільно з іншими особами застосувала фізичне насильство до двох співробітників поліції, яких відштовхувала від затриманої за порушення громадського порядку молодої людини».