Брюссель – Найбільша загроза єдності єврозони криється не в спаді економіки, а в породженому ним масовому безробітті, констатують експерти. Тим часом європейські статистичні служби зафіксували новий рекорд: уже понад 12 % працездатного населення цього валютного союзу сидить без роботи. У деяких державах не може працевлаштуватися кожен третій мешканець. І найбільше незайнятих серед молоді, яку часом навіть називають «втраченим поколінням».
Більше половини молодих іспанців та греків безробітні. Деякі аналітики Євросоюзу кажуть, що ця молодь – головна жертва економічної кризи і вже називають її «втраченим поколінням». Тим часом кількість незайнятих продовжує зростати: на сьогодні у всьому ЄС налічується до шести мільйонів безробітних віком до 25 років. Міжнародна організація праці стверджує, що такий рівень серед європейської молоді утримуватиметься на високому рівні (17 %) ще, принаймні, два роки. Однак не всі погоджуються з тим, що нинішнє молоде покоління не має перспективи. До таких оптимістів належить і голова Міжнародної організації праці Ґі Райдер.
«Лунає риторика щодо «втраченого покоління», а дехто навіть каже, що це небезпечно для майбутнього, – каже він. – Але, як на мій погляд, не слід бути фаталістом і погоджуватися на капітуляцію, бо не можна просто викреслити ціле покоління молодих людей».
Водночас не всюди у ЄС ситуація в сфері зайнятості виглядає настільки гостро. Німеччина, Австрія, Люксембург чи Нідерланди на біржах праці не мають таких величезних черг, як, скажімо, у Греції, на Кіпрі чи в Іспанії, де кожен другий юнак чи дівчина – безробітні.
Тим часом на рівні Євросоюзу тривають пошуки вирішення цієї тенденції, яка може перерости у соціальний вибух.
Безробіття помирило Париж і Берлін?
Наприкінці місяця лідери урядів та держав ЄС зберуться на саміт, головною темою якого буде боротьба із безробіттям. Характерно, що Німеччина та Франція оголосили навіть про створення спільного плану, в якому передбачені шість мільярдів євро на створення робочих місць для тих, кому ще не виповнилося 25 років, і який передбачає нові можливості для професійної освіти. Розбіжності, що понад рік панували між Парижем та Берліном, під час останньої зустрічі президента Франсуа Олланда й канцлера Анґели Меркель, здається, відступили на тлі загрозливої ситуації у ЄС.
«Ми хочемо, щоб (Євросоюз) був уважнішим до ситуації із зайнятістю, зокрема, серед молоді, щоб він був швидшим у організації банківського союзу й більш ефективним в економічному управлінні. Щоб він швидше втілював політику економічного зростання й конкурентності», – заявив президент Франції після зустрічі з німецькою колегою.
Однак у ефективність боротьби європейських лідерів із безробіттям експертам вірити складно. Особливо після щойно оприлюднених результатів опитування директорів підприємств єврозони, здійсненого агенцією PricewaterhouseCoopers. Виявляється, 45 % керівників західноєвропейських компаній ще до кінця цього року мають намір скоротити робітників на своїх заводах і фабриках.
Більше половини молодих іспанців та греків безробітні. Деякі аналітики Євросоюзу кажуть, що ця молодь – головна жертва економічної кризи і вже називають її «втраченим поколінням». Тим часом кількість незайнятих продовжує зростати: на сьогодні у всьому ЄС налічується до шести мільйонів безробітних віком до 25 років. Міжнародна організація праці стверджує, що такий рівень серед європейської молоді утримуватиметься на високому рівні (17 %) ще, принаймні, два роки. Однак не всі погоджуються з тим, що нинішнє молоде покоління не має перспективи. До таких оптимістів належить і голова Міжнародної організації праці Ґі Райдер.
«Лунає риторика щодо «втраченого покоління», а дехто навіть каже, що це небезпечно для майбутнього, – каже він. – Але, як на мій погляд, не слід бути фаталістом і погоджуватися на капітуляцію, бо не можна просто викреслити ціле покоління молодих людей».
Водночас не всюди у ЄС ситуація в сфері зайнятості виглядає настільки гостро. Німеччина, Австрія, Люксембург чи Нідерланди на біржах праці не мають таких величезних черг, як, скажімо, у Греції, на Кіпрі чи в Іспанії, де кожен другий юнак чи дівчина – безробітні.
Тим часом на рівні Євросоюзу тривають пошуки вирішення цієї тенденції, яка може перерости у соціальний вибух.
Безробіття помирило Париж і Берлін?
Наприкінці місяця лідери урядів та держав ЄС зберуться на саміт, головною темою якого буде боротьба із безробіттям. Характерно, що Німеччина та Франція оголосили навіть про створення спільного плану, в якому передбачені шість мільярдів євро на створення робочих місць для тих, кому ще не виповнилося 25 років, і який передбачає нові можливості для професійної освіти. Розбіжності, що понад рік панували між Парижем та Берліном, під час останньої зустрічі президента Франсуа Олланда й канцлера Анґели Меркель, здається, відступили на тлі загрозливої ситуації у ЄС.
«Ми хочемо, щоб (Євросоюз) був уважнішим до ситуації із зайнятістю, зокрема, серед молоді, щоб він був швидшим у організації банківського союзу й більш ефективним в економічному управлінні. Щоб він швидше втілював політику економічного зростання й конкурентності», – заявив президент Франції після зустрічі з німецькою колегою.
Однак у ефективність боротьби європейських лідерів із безробіттям експертам вірити складно. Особливо після щойно оприлюднених результатів опитування директорів підприємств єврозони, здійсненого агенцією PricewaterhouseCoopers. Виявляється, 45 % керівників західноєвропейських компаній ще до кінця цього року мають намір скоротити робітників на своїх заводах і фабриках.