Науці вперше вдалося отримати стовбурові клітини з клонованого людського ембріону. Досягнення американських вчених вже викликало хвилю обурення: супротивники клонування кажуть, що цей процес суперечить усталеним морально-етичним нормам. Наука цього тижня обговорює також робота-рятувальника майбутнього й особливості білінгвів.
Уперше в історії науки вчені отримали стовбурові клітини з клонованих ембріонів людини. Важливий момент: «ембріон» у цьому дослідженні – не плід із уже сформованою нервовою системою. Для клонування використали отриману з донорської яйцеклітини так звану зародкову бульбашку – сукупність клітин із однієї з найперших стадій розвитку зародка, тож мова не йде про абортивний матеріал, наголошує Lenta.ru.
Як же відбувався сам процес клонування? Клітини шкіри, взяті у дорослої людини, помістили у донорську яйцеклітину, з якої попередньо видалили власну ДНК. Розвиток яйцеклітини простимулювали до стадії вже згаданої зародкової бульбашки, яка вміщувала близько 150 клітин.
Як розповів керівник групи дослідників Шухрат Міталіпов, ретельний аналіз стволових клітин, отриманих за допомогою такої технології, засвідчив їхню здатність перетворюватися на різні види клітин, зокрема – на нервові клітини, клітини печінки та серця. «Ми впевнені, що зробили важливий крок до створення клітин, які можна буде використовувати у регенеративній медицині», – зазначив Міталіпов.
(Відео Science News)
Тим часом досягнення вчених із Орегонського університету науки і здоров’я вже розкритикували супротивники клонування (зокрема – члени різних релігійних громад).
Науковий оглядач Роб Штайн розповідає, що у таких людей є кілька аргументів: «Вчені заплатили гроші жінці за її яйцеклітину. Цей процес є дуже неоднозначним навіть у законодавчому плані: у США таке можна робити лише в Орегоні та окрузі Нью-Йорк, в усіх інших штатах це можуть прирівняти, наприклад, до торгівлі органами», – пояснив журналіст.
Окрім того, як каже Роб Штайн, багатьох турбує: чи ця технологія аналогічна тій, що використали для клонування вівці Доллі? Якщо так, то чи не означає це, що вчені так само можуть клонувати людину?
Мурахи допоможуть рятувати життя
Команди рятувальників майбутнього можуть поповнити свій арсенал роботами, які знаходитимуть людей під завалами. Американські вчені розробили комп’ютерний алгоритм, який імітує поведінку мурахи у тунелях мурашника.
Як пояснює Майкл Гудісман із Університету штату Джорджія в Атланті, проблеми, з якими стикаються мурахи у своїх тунелях, фактично не відрізняються від того, що доведеться долати роботу під завалами, наприклад, внаслідок землетрусу.
«Мурахи показують нам, із якими проблемами стикаються, коли пересуваються під землею. Тож якщо ви хочете створити робота, який зможе рятувати людей з-під завалів, вам треба врахувати всі ці моменти: як підняти робота, якщо він впаде, як пришвидшити його рух у складних умовах», – пояснює він.
(Відео Georgia Tech)
Вивчаючи поведінку вогняних мурах за допомогою спеціального відео обладнання та комп’ютерної томографії, дослідники зокрема зафіксували, як мурахи в обмеженому просторі послуговуються своїми вусиками-«антенами»: виявляється, вони використовують їх для зондування місцевості.
«Наша гіпотеза полягає в тому, що мурахи створюють для себе максимально комфортне середовище», – розповідає співавтор дослідження професор Деніел Голдман. «Воно дозволяє мурахам робити якісь огріхи, але наслідки таких огріхів ніколи не будуть серйозними. Ці мурахи можуть навчити нас деяким справді ефективним навичкам маневрування під землею», – додає він.
Досліджуючи поведінку комах у тунелях, вчені також з’ясували, що під час їх прокладання грунт для мурахи не має ніякого значення – важливою є лише ширина тунелю. В усіх випадках діаметр не перевищував 3-4 міліметри, тобто розміри тіла мурахи. Під час «землетрусів», які влаштовували науковці, мурахи чіплялися вусиками за вузькі стінки проходу і не падали на дно посудини.
Тепер американські інженери працюватимуть безпосередньо над створенням робота, який копіюватиме мурашину поведінку під землею і в перспективі допомагатиме рятувальникам.
Дві мови – дві різні системи в голові
Вчені з Університету Аризони вирішили з’ясувати, як працює мозок людини-білінгва, тобто того, хто почав послуговуватися другою мовою у віці до 8 років. На таку наукову розвідку їх надихнуло студентське середовище: в університеті вчиться чимало молодих людей з іспанськомовних родин, які, тим не менше, вважають англійську своєю другою мовою.
Керівник дослідження Калім Гонзалес та його колеги є прихильниками наукової гіпотези, відповідно до якої білінгв має окремі режими обробки кожної з двох мов, якими послуговується (вчені називають це ‘sound systems’ – «звукові системи»). Для того, щоб це довести, вчені залучили до експерименту 32 особи, які однаково вільно володіють і рідною іспанською, й англійською, якою почали послуговуватися ще в ранньому віці.
Їх поділили на дві групи (іспанську та англійську), однак запропонували послухати в аудіозаписі два однакових псевдослова, які реально відрізнялися лише початковими буквосполученнями. Мова йде про слова «bafri» і «pafri» та буквосполучення «ba» і «pa» – в обох мовах вони мають схоже звучання, відмінність полягає лише у ледь вловлюваних фонетичних особливостях.
Як пояснюється у повідомленні на сайті університету, коли «ba» вимовляється в англійській мові, голосові зв’язки починають дрижджати у момент вимови звуку. Натомість в іспанській мові «ba» ближче до англійського «pa»: дрижджання голосових зв’язок починається до того, як людина відкриває рот, щоб вимовити звук.
Сказати, яку першу літеру вони чують – b чи p – і попросили учасників експерименту. Для того, щоб «включити» у тій чи іншій групі сприйняття конкретної мови, слова вимовлялися зі специфічною r – іспанською або англійською.
Як пояснює один із керівників дослідження професор Ендрю Лотто, учасники експерименту сприймали звуки «ba» і «pa» по-різному – залежно від того, що їм сказали: чи вони слухають іспанські слова зі специфічною іспанською «r», чи англійські слова з англійською «r».
«Якщо білінгв налаштований на режим англійської мови, він діятиме, як носій англійської мови. Однак якщо ви переналаштуєте його на іспанську мову, він перетвориться на носія іспанської», – каже Лотто і додає: «Ці білінгви, чуючи однакові буквосполучення, ідентифікуватимуть їх залежно від контексту».
«Якщо ви вчите другу мову у дорослому віці, то ваша рідна мова буде домінантною, тож коли ви почнете говорити другою мовою, то, швидше за все, матимете акцент», – веде далі Ендрю Лотто. Він вважає, що його дослідження доводить: білінгви не мають домінантної мови.
Уперше в історії науки вчені отримали стовбурові клітини з клонованих ембріонів людини. Важливий момент: «ембріон» у цьому дослідженні – не плід із уже сформованою нервовою системою. Для клонування використали отриману з донорської яйцеклітини так звану зародкову бульбашку – сукупність клітин із однієї з найперших стадій розвитку зародка, тож мова не йде про абортивний матеріал, наголошує Lenta.ru.
Як же відбувався сам процес клонування? Клітини шкіри, взяті у дорослої людини, помістили у донорську яйцеклітину, з якої попередньо видалили власну ДНК. Розвиток яйцеклітини простимулювали до стадії вже згаданої зародкової бульбашки, яка вміщувала близько 150 клітин.
Як розповів керівник групи дослідників Шухрат Міталіпов, ретельний аналіз стволових клітин, отриманих за допомогою такої технології, засвідчив їхню здатність перетворюватися на різні види клітин, зокрема – на нервові клітини, клітини печінки та серця. «Ми впевнені, що зробили важливий крок до створення клітин, які можна буде використовувати у регенеративній медицині», – зазначив Міталіпов.
(Відео Science News)
Тим часом досягнення вчених із Орегонського університету науки і здоров’я вже розкритикували супротивники клонування (зокрема – члени різних релігійних громад).
Науковий оглядач Роб Штайн розповідає, що у таких людей є кілька аргументів: «Вчені заплатили гроші жінці за її яйцеклітину. Цей процес є дуже неоднозначним навіть у законодавчому плані: у США таке можна робити лише в Орегоні та окрузі Нью-Йорк, в усіх інших штатах це можуть прирівняти, наприклад, до торгівлі органами», – пояснив журналіст.
Окрім того, як каже Роб Штайн, багатьох турбує: чи ця технологія аналогічна тій, що використали для клонування вівці Доллі? Якщо так, то чи не означає це, що вчені так само можуть клонувати людину?
Мурахи допоможуть рятувати життя
Команди рятувальників майбутнього можуть поповнити свій арсенал роботами, які знаходитимуть людей під завалами. Американські вчені розробили комп’ютерний алгоритм, який імітує поведінку мурахи у тунелях мурашника.
Як пояснює Майкл Гудісман із Університету штату Джорджія в Атланті, проблеми, з якими стикаються мурахи у своїх тунелях, фактично не відрізняються від того, що доведеться долати роботу під завалами, наприклад, внаслідок землетрусу.
«Мурахи показують нам, із якими проблемами стикаються, коли пересуваються під землею. Тож якщо ви хочете створити робота, який зможе рятувати людей з-під завалів, вам треба врахувати всі ці моменти: як підняти робота, якщо він впаде, як пришвидшити його рух у складних умовах», – пояснює він.
(Відео Georgia Tech)
Вивчаючи поведінку вогняних мурах за допомогою спеціального відео обладнання та комп’ютерної томографії, дослідники зокрема зафіксували, як мурахи в обмеженому просторі послуговуються своїми вусиками-«антенами»: виявляється, вони використовують їх для зондування місцевості.
«Наша гіпотеза полягає в тому, що мурахи створюють для себе максимально комфортне середовище», – розповідає співавтор дослідження професор Деніел Голдман. «Воно дозволяє мурахам робити якісь огріхи, але наслідки таких огріхів ніколи не будуть серйозними. Ці мурахи можуть навчити нас деяким справді ефективним навичкам маневрування під землею», – додає він.
Досліджуючи поведінку комах у тунелях, вчені також з’ясували, що під час їх прокладання грунт для мурахи не має ніякого значення – важливою є лише ширина тунелю. В усіх випадках діаметр не перевищував 3-4 міліметри, тобто розміри тіла мурахи. Під час «землетрусів», які влаштовували науковці, мурахи чіплялися вусиками за вузькі стінки проходу і не падали на дно посудини.
Тепер американські інженери працюватимуть безпосередньо над створенням робота, який копіюватиме мурашину поведінку під землею і в перспективі допомагатиме рятувальникам.
Дві мови – дві різні системи в голові
Вчені з Університету Аризони вирішили з’ясувати, як працює мозок людини-білінгва, тобто того, хто почав послуговуватися другою мовою у віці до 8 років. На таку наукову розвідку їх надихнуло студентське середовище: в університеті вчиться чимало молодих людей з іспанськомовних родин, які, тим не менше, вважають англійську своєю другою мовою.
Керівник дослідження Калім Гонзалес та його колеги є прихильниками наукової гіпотези, відповідно до якої білінгв має окремі режими обробки кожної з двох мов, якими послуговується (вчені називають це ‘sound systems’ – «звукові системи»). Для того, щоб це довести, вчені залучили до експерименту 32 особи, які однаково вільно володіють і рідною іспанською, й англійською, якою почали послуговуватися ще в ранньому віці.
Їх поділили на дві групи (іспанську та англійську), однак запропонували послухати в аудіозаписі два однакових псевдослова, які реально відрізнялися лише початковими буквосполученнями. Мова йде про слова «bafri» і «pafri» та буквосполучення «ba» і «pa» – в обох мовах вони мають схоже звучання, відмінність полягає лише у ледь вловлюваних фонетичних особливостях.
Як пояснюється у повідомленні на сайті університету, коли «ba» вимовляється в англійській мові, голосові зв’язки починають дрижджати у момент вимови звуку. Натомість в іспанській мові «ba» ближче до англійського «pa»: дрижджання голосових зв’язок починається до того, як людина відкриває рот, щоб вимовити звук.
Сказати, яку першу літеру вони чують – b чи p – і попросили учасників експерименту. Для того, щоб «включити» у тій чи іншій групі сприйняття конкретної мови, слова вимовлялися зі специфічною r – іспанською або англійською.
Як пояснює один із керівників дослідження професор Ендрю Лотто, учасники експерименту сприймали звуки «ba» і «pa» по-різному – залежно від того, що їм сказали: чи вони слухають іспанські слова зі специфічною іспанською «r», чи англійські слова з англійською «r».
«Якщо білінгв налаштований на режим англійської мови, він діятиме, як носій англійської мови. Однак якщо ви переналаштуєте його на іспанську мову, він перетвориться на носія іспанської», – каже Лотто і додає: «Ці білінгви, чуючи однакові буквосполучення, ідентифікуватимуть їх залежно від контексту».
«Якщо ви вчите другу мову у дорослому віці, то ваша рідна мова буде домінантною, тож коли ви почнете говорити другою мовою, то, швидше за все, матимете акцент», – веде далі Ендрю Лотто. Він вважає, що його дослідження доводить: білінгви не мають домінантної мови.