Рим – Постать митрополита Андрея Шептицького і досі оповита міфами. На початку XX століття він 44 роки очолював Українську греко-католицьку церкву. Пролити світло на історію життя цієї особистості наважився історик-богослов Августин Баб’як з Італії. У Римі він презентував свою книжку «Подвиг Митрополита Андрея Шептицького».
Повна назва книжки – «Подвиг митрополита Андрея Шептицького як апостольського візитатора для українців (1920-1923) і його взаємини з урядом Польщі». Перед цим були роки дослідницької праці у таємних архівах Ватикану і польської розвідки, розповів історик.
«Наприклад, мені довелося читати розмову польського посла, який перекручував слова папи Римського Пія XI про українців. Нібито папа казав, що українці – незрілий народ, вони ніколи не зможуть мати власної держави. Але в документі є пояснення секретаріату Ватикану, що то було не так. Тобто з польського боку перекручували інформацію, робили все, щоб знищити або нашкодити діяльності митрополита. Вже були й плани призначити нового архієпископа у Львові», – розповідає отець-доктор Баб’як.
Наперекір полякам
1920-1923 роки – буремні в українській історії. Після закінчення Першої світової війни у Західній Європі з’являються нові держави. України серед них немає. Україну розтинають на шматки Польща та Росія. Попри це митрополит Галицький та архієпископ Львівський Андрей Шептицький наперекір націоналістичним амбіціям поляків надихає українців Галичини продовжувати боротьбу за державну самостійність.
«Зрадником Польщі і польського народу» представляють його у світі та у Ватикані польські дипломати. Для них галицька проблема – суто внутрішнє питання, а духовний лідер українських греко-католиків виносить її як міжнародний конфлікт. Саме цей драматичний період життя митрополита і досліджував отець-доктор Августин Баб’як.
Ватиканський шпигун чи совість народу?
Як уродженець Польщі, він добре володіє польською, а також французькою, італійською, українською мовами та розуміється на латині. А без знання цих мов, кажуть богослови, неможливо досконало вивчати життя й діяльність митрополита Шептицького.
Минулого року Августин Баб’як видав цю книгу італійською мовою. На думку історика, постать архієпископа слід популяризувати у світі. Треба показати іноземцям цю велику особистість, яка у часи безправ’я протистояла сваволі та відстоювала українську церкву, її принижений народ, каже історик.
Попри те, що інформації про життя митрополита українською мовою вистачає, автор книжки таки вважає, що бракує повного життєпису Андрея Шептицького.
Отець Баб’як додає:«Треба скоординувати зусилля і написати нову об’єктивну і наукову біографію митрополита Шептицького спочатку польською, потім українською мовами. Я думаю, не всі українці мають достатньо іформації про цю людину. Знають лише про наклепи, совєцьку пропаганду, що КДБ зробило з нього або фашиста, або ватиканського шпигуна».
«Андрей Шептицький був совістю народу, а з нього зробили виключно політика, – зауважує історик Августин Баб’як. – Звичайно, єпископ не може стояти осторонь, він живе життям народу і питаннями політичними також».
В очікуванні дива
Під час презентації автор зачепив тему беатифікації митрополита. На його думку, процес визнання Андрея Шептицького блаженним триває надто довго, майже 60 років.
Історична й богословська комісії завершили свою роботу. Тепер ідеться про опис дива оздоровлення, що сталося завдяки молитвам до митрополита Шептицького. Але це – компетенція виключно Постуляційного центру беатифікаці та канонізації святих УГКЦ, і на цьому отець Баб’як уникнув подальших коментарів.
Повна назва книжки – «Подвиг митрополита Андрея Шептицького як апостольського візитатора для українців (1920-1923) і його взаємини з урядом Польщі». Перед цим були роки дослідницької праці у таємних архівах Ватикану і польської розвідки, розповів історик.
З польського боку перекручували інформацію, робили все, щоб знищити або нашкодити діяльності митрополитаАвгустин Баб’як
Августин Баб’як
Наперекір полякам
1920-1923 роки – буремні в українській історії. Після закінчення Першої світової війни у Західній Європі з’являються нові держави. України серед них немає. Україну розтинають на шматки Польща та Росія. Попри це митрополит Галицький та архієпископ Львівський Андрей Шептицький наперекір націоналістичним амбіціям поляків надихає українців Галичини продовжувати боротьбу за державну самостійність.
«Зрадником Польщі і польського народу» представляють його у світі та у Ватикані польські дипломати. Для них галицька проблема – суто внутрішнє питання, а духовний лідер українських греко-католиків виносить її як міжнародний конфлікт. Саме цей драматичний період життя митрополита і досліджував отець-доктор Августин Баб’як.
Ватиканський шпигун чи совість народу?
Як уродженець Польщі, він добре володіє польською, а також французькою, італійською, українською мовами та розуміється на латині. А без знання цих мов, кажуть богослови, неможливо досконало вивчати життя й діяльність митрополита Шептицького.
Минулого року Августин Баб’як видав цю книгу італійською мовою. На думку історика, постать архієпископа слід популяризувати у світі. Треба показати іноземцям цю велику особистість, яка у часи безправ’я протистояла сваволі та відстоювала українську церкву, її принижений народ, каже історик.
Попри те, що інформації про життя митрополита українською мовою вистачає, автор книжки таки вважає, що бракує повного життєпису Андрея Шептицького.
Треба скоординувати зусилля і написати нову об’єктивну і наукову біографію митрополита Шептицького спочатку польською, потім українською мовамиОтець Баб’як
«Андрей Шептицький був совістю народу, а з нього зробили виключно політика, – зауважує історик Августин Баб’як. – Звичайно, єпископ не може стояти осторонь, він живе життям народу і питаннями політичними також».
В очікуванні дива
Під час презентації автор зачепив тему беатифікації митрополита. На його думку, процес визнання Андрея Шептицького блаженним триває надто довго, майже 60 років.
Історична й богословська комісії завершили свою роботу. Тепер ідеться про опис дива оздоровлення, що сталося завдяки молитвам до митрополита Шептицького. Але це – компетенція виключно Постуляційного центру беатифікаці та канонізації святих УГКЦ, і на цьому отець Баб’як уникнув подальших коментарів.