Київ – Українське військо перебуває у стані реформування відтоді, як Україна відновила незалежність у 1991 році. Кожний уряд обіцяє створити оптимальну за чисельністю, мобільну та високотехнологічну армію. Але досі актуальні такі серйозні проблеми, як зубожіння молодшого офіцерського складу, нестача фінансування для повсякденних армійських потреб та модернізації.
Водночас, як нагадують експерти, українці беруть участь у міжнародних військових навчаннях, а також несуть бойову службу у міжнародних операціях під керуванням ООН, НАТО й ОБСЄ. Але як далеко українське військо від європейських стандартів?
На офіційному рівні Україна заявила про поступовий перехід від примусової військової служби до професійної армії. Новий міністр оборони Павло Лебедєв пообіцяв, що на контрактну основу армія України перейде до кінця 2014 року, а до 2017 року буде завершено процес її модернізації, і військо стане боєздатним. При цьому міністр визнав наявність серйозних проблем, які заважають належним чином реформувати українську армію.
За його словами, розв’язати соціальні проблеми армії і провести її технічне переоснащення – важливі напрямки військової реформи, яка має на меті перехід Збройних сил України на професійну основу. Це визначено у новій військовій доктрині, підкреслив Лебедєв.
«Закладено принцип: привести Збройні сили до стану бойової готовності, здатності захистити національні інтереси України. Україна переходить на контрактну армію, для цього є певні передумови. Хочу сказати, що у таких родах війська, як ВМС, повітряні і десантні війська, ми маємо соціальний пакет. Відтак солдати й офіцери мають вищі зарплати, ніж військовослужбовці внутрішніх військ та інші держслужбовці», – заявив міністр на урядовому брифінгу.
Заступник начальника Генерального штабу Юрій Думанський розповів журналістам, що входить до соціального пакету: це – грошове забезпечення, службове житло, можливість навчатися без відриву від військової служби у вищих військових навчальних закладах Міноборони, а також безкоштовне медичне обслуговування. З початку цього року майже 150 осіб вирішили проходити військову службу за контрактом у танкових, артилерійських та інженерних військах.
Двісті євро українського вояка проти двох тисяч євро у солдатів НАТО
За даними експертів Європейської комісії, нині молодші офіцери в Україні мають зарплату близько 200 євро, тим часом як їхні колеги з країн-членів ЄС і НАТО отримують удесятеро більше. Соціальний пакет, запропонований Міністерством оборони України, не завжди повний, каже правозахисник, член міжнародної мережі «Суспільство й армія» Володимир Феськов.
За його словами, відмова України від перспективи членства у НАТО загальмувала ту складову військової реформи, яке дозволяє поліпшити побут і тилове забезпечення вояків і технічне переоснащення Збройних сил країни.
«До сьогодні багато задекларованих владою речей не знаходять реалізації на практиці. Тож навіть якщо особі, яка іде на контрактну службу, обіцяють певні гарантії, немає підстав сподіватись, що вони будуть виконані у повному обсязі. Крім того, постійно в армії ми (правозахисники, журналісти) є свідками скандалів, наприклад, коли кошти на харчування для осіб, які проходять службу в армії, не реалізовані. Або ж коли є борги армії перед підприємствами, які надають послуги харчування», – додав Феськов у розмові з Радіо Свобода.
На його думку, чиновники від армії часто забувають про солдатів, на яких нині тримається «військова машина». Це підтверджує приклад Дениса, який рік тому служив в окремій 101-й бригаді охорони Генерального штабу.
«Ми їздили охороняти дачі прем’єр-міністрів України, різних чиновників, які сидять у депутатських кріслах. Траплялось, що я бігав попросити шматок-два хліба, тому що нам не вистачало. З харчуванням були проблеми, часто хотілося добавки, додаткової порції. Бо ж фізично працюєш, їсти хочеться», – каже Денис.
Радянський стандарт армії України
Як вважають експерти мережі «Суспільство й армія», українське військо без державних гарантій наповнення соціальних пакетів для солдатів і без технічного переоснащення з часом не зможе виконувати міжнародні миротворчі функції на високому професійному рівні.
Голова Київської регіональної організації миротворців генерал-майор запасу Володимир Попович, який на початку 2000-х років виконував миротворчу місію у Сьєрра-Леоне, зазначає: озброєні українські миротворці належним чином, а от їхнє побутове забезпечення лягло на плечі керівників місії.
«Ми тоді змогли забезпечити наших бійців усім необхідним. Особливу увагу ми приділяли повсякденному життю там. Я мав досвід – був у молодості три роки в Африці, в Еритреї у 1978–81 роках. Я знав, що таке Африка. Спершу у Сьєрра-Леоне нам поставили матерчаті намети, але я домігся, що туди доставили зимові намети – прогумовані, підбиті войлоком. У ті зимові намети треба поставити кондиціонери. У підсумку солдати наші жили нормально», – каже Попович.
Українське військо досі залишається у добі радянської армії, її справжнє реформування за західними зразками владі не потрібне. Так вважає політолог, викладач академії ВМС Ігор Лосєв. На його думку, в Україні не суспільство і не національна безпека, а влада вирішує, якою має бути армія і кого вона повинна захищати.
«Кожна влада має таку армію, яку хоче мати. Дивлячись на владу, її дії, можна уявити, яка армія у неї буде. Упродовж більш як двадцяти років Незалежності ми постійно чуємо розмови про реформи, – зазначив Лосєв у розмові з Радіо Свобода. – Унаслідок цих реформ українська армія без жодного пострілу практично знищена, деморалізована і не здатна захистити країну навіть під час конфлікту так званої невисокої інтенсивності. І коли деякі дотепники кажуть, що ця армія навряд чи зможе захистити Україну навіть від армії Придністров’я, у цьому є певний гіркий сенс».
На думку експерта, нині армія не бачить особливої уваги до себе з боку влади. І якщо Київ не схаменеться, за кілька років замість контрактної армії Україна отримає небоєздатне збіговисько озброєних ненавчених, але агресивних молодиків, каже Лосєв.
Водночас, як нагадують експерти, українці беруть участь у міжнародних військових навчаннях, а також несуть бойову службу у міжнародних операціях під керуванням ООН, НАТО й ОБСЄ. Але як далеко українське військо від європейських стандартів?
На офіційному рівні Україна заявила про поступовий перехід від примусової військової служби до професійної армії. Новий міністр оборони Павло Лебедєв пообіцяв, що на контрактну основу армія України перейде до кінця 2014 року, а до 2017 року буде завершено процес її модернізації, і військо стане боєздатним. При цьому міністр визнав наявність серйозних проблем, які заважають належним чином реформувати українську армію.
За його словами, розв’язати соціальні проблеми армії і провести її технічне переоснащення – важливі напрямки військової реформи, яка має на меті перехід Збройних сил України на професійну основу. Це визначено у новій військовій доктрині, підкреслив Лебедєв.
Закладено принцип: привести Збройні сили до стану бойової готовності, здатності захистити національні інтереси УкраїниПавло Лебедєв
Заступник начальника Генерального штабу Юрій Думанський розповів журналістам, що входить до соціального пакету: це – грошове забезпечення, службове житло, можливість навчатися без відриву від військової служби у вищих військових навчальних закладах Міноборони, а також безкоштовне медичне обслуговування. З початку цього року майже 150 осіб вирішили проходити військову службу за контрактом у танкових, артилерійських та інженерних військах.
Двісті євро українського вояка проти двох тисяч євро у солдатів НАТО
За даними експертів Європейської комісії, нині молодші офіцери в Україні мають зарплату близько 200 євро, тим часом як їхні колеги з країн-членів ЄС і НАТО отримують удесятеро більше. Соціальний пакет, запропонований Міністерством оборони України, не завжди повний, каже правозахисник, член міжнародної мережі «Суспільство й армія» Володимир Феськов.
За його словами, відмова України від перспективи членства у НАТО загальмувала ту складову військової реформи, яке дозволяє поліпшити побут і тилове забезпечення вояків і технічне переоснащення Збройних сил країни.
«До сьогодні багато задекларованих владою речей не знаходять реалізації на практиці. Тож навіть якщо особі, яка іде на контрактну службу, обіцяють певні гарантії, немає підстав сподіватись, що вони будуть виконані у повному обсязі. Крім того, постійно в армії ми (правозахисники, журналісти) є свідками скандалів, наприклад, коли кошти на харчування для осіб, які проходять службу в армії, не реалізовані. Або ж коли є борги армії перед підприємствами, які надають послуги харчування», – додав Феськов у розмові з Радіо Свобода.
На його думку, чиновники від армії часто забувають про солдатів, на яких нині тримається «військова машина». Це підтверджує приклад Дениса, який рік тому служив в окремій 101-й бригаді охорони Генерального штабу.
Траплялось, що я бігав попросити шматок-два хліба, тому що нам не вистачало
Радянський стандарт армії України
Як вважають експерти мережі «Суспільство й армія», українське військо без державних гарантій наповнення соціальних пакетів для солдатів і без технічного переоснащення з часом не зможе виконувати міжнародні миротворчі функції на високому професійному рівні.
Голова Київської регіональної організації миротворців генерал-майор запасу Володимир Попович, який на початку 2000-х років виконував миротворчу місію у Сьєрра-Леоне, зазначає: озброєні українські миротворці належним чином, а от їхнє побутове забезпечення лягло на плечі керівників місії.
«Ми тоді змогли забезпечити наших бійців усім необхідним. Особливу увагу ми приділяли повсякденному життю там. Я мав досвід – був у молодості три роки в Африці, в Еритреї у 1978–81 роках. Я знав, що таке Африка. Спершу у Сьєрра-Леоне нам поставили матерчаті намети, але я домігся, що туди доставили зимові намети – прогумовані, підбиті войлоком. У ті зимові намети треба поставити кондиціонери. У підсумку солдати наші жили нормально», – каже Попович.
Українське військо досі залишається у добі радянської армії, її справжнє реформування за західними зразками владі не потрібне. Так вважає політолог, викладач академії ВМС Ігор Лосєв. На його думку, в Україні не суспільство і не національна безпека, а влада вирішує, якою має бути армія і кого вона повинна захищати.
Українська армія без жодного пострілу практично знищена, деморалізована і не здатна захистити країну навіть під час конфлікту так званої невисокої інтенсивностіІгор Лосєв
На думку експерта, нині армія не бачить особливої уваги до себе з боку влади. І якщо Київ не схаменеться, за кілька років замість контрактної армії Україна отримає небоєздатне збіговисько озброєних ненавчених, але агресивних молодиків, каже Лосєв.