Київ – Народні депутати від «Свободи» виламали двері Київради, намагаючись, за їхніми словами, припинити «дерибан» землі та майна. Представники опозиції звинувачують провладну більшість у прискореному, неуважному голосуванні за майнові питання. Київрада у швидкому темпі вирішує земельні й майнові питання: за Конституцією, термін повноважень її депутатів спливає за 11 днів. Втім, керівництво цього органу не налаштоване припиняти роботи після 2 червня.
«Цій Київраді залишилося 11 днів» – таке саморобне табло встановили представники громадських організацій на вході до столичного органу самоврядування. За їхніми словами, вони таким чином нагадують про те, що 2 червня спливає 5 років з дня обрання міської ради і що далі вона стане нелегітимною.
«Ми оголошуємо про формування Громадської міської ради Києва, яка з метою безперервності влади візьме на себе управління містом до обрання нового складу Київради. Просимо секретаря Київради Галину Герегу з 3 червня забезпечити роботу громадської ради в приміщенні КМДА», – таку вимогу висунули учасники мітингу.
Тим часом Галина Герега на брифінгу, що передував засіданню Київради, заявила, що депутати не налаштовані переривати свою роботу 2 червня. «Сесію сьогодні я закривати не буду. Якщо вона не закриється, то це не останнє засідання», – сказала вона.
За словами Гереги, зараз депутати Київради працюють у звичайному режимі та продовжують наповнювати порядок денний для наступного пленарного засідання. «Яким буде рішення Верховної Ради і Конституційного Суду з приводу нашої роботи, таке рішення Київрада і виконає», – пообіцяла Герега.
За один день – 200 рішень щодо землі
Народні депутати від «Свободи» прибули на засідання Київради, за їхніми словами, щоб перешкодити незаконному виділенню землі. Коли правоохоронці на вході не захотіли пропускати помічників депутатів Андрія Іллєнка та Ігоря Мірошниченка, народні обранці виламали двері, та увійшли до зали засідань разом зі своїми підлеглими.
Your browser doesn’t support HTML5
Свободівці виламали двері Київради
Після інциденту Ігор Мірошниченко пояснив: «Закон про статус народного депутата дає право його помічникам проходити на засідання місцевих рад без жодних погоджень. Ми прийшли сьогодні, щоби подивитися цим депутатам в обличчя, коли вони намагатимуться дерибанити власність киян».
Проте до обіду Київрада розглядала здебільшого освітні питання (ухвалила програму розвитку столичної освіти), надання муніципальних нагород тощо. Лише після цього рада взялася за надання будівель та землі в користування та у власність. Таких рішень у порядку денному було близько 200. Зокрема, новозбудовані приміщення освітніх закладів взяли у комунальну власність. А низку приміщень в центрі міста надали прокуратурі, СБУ та іншим державним органам. На прохання депутата Київради від «Батьківщини» Тетяни Меліхової в кількох випадках депутати передали це примішення в користування, а не у власність. Що ж до нових зелених насаджень – то для скверів відвели лише дві ділянки, для заповідного об’єкта – одну. Решта земельних рішень стосувалася передачі майна комерційним чи громадським організаціям.
Громадські активісти, які потрапили на засідання в статусі помічників депутатів, попросили Київраду називати кінцевих користувачів землі та майна, і ті кошти, які отримає Київ натомість. Депутати провладних фракцій у відповідь стали говорити, що вони мовляв, не бики, яких треба поганяти, і що вони зважили кожен проект майнового рішення.
Земельні рішення ухвалюють у прискореному режимі
Київрада продовжить роботу і після 2 червня, однак вже зараз земельні й майнові питання голосують у прискореному режимі, зауважив експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко.
«Ми пам’ятаємо, в Конституції є дві норми: одна, що депутатів Київради обирають на 5 років, а друга – що вони мають працювати до наступної каденції. Київрада вже зараз ухвалює земельні питання у прискореному режимі. Вчора й сьогодні у порядку денному – безпрецедентно багато земельних питань», – зазначив він.
Представники опозиції попереджають провладних депутатів Київради, що рішення щодо майна й землі міста, ухвалені в прискореному режимі або після 2 червні, пізніше можуть бути скасовані через суд.
